Дослідження аспірантки НМУ підвищить ефективність діагностики та прогнозування розвитку вроджених вад серця
29 січня аспірантка Національного медичного університету імені О.О. Богомольця Юлія Дудєріна публічно захистила дисертацію «Роль плацентарних факторів у формуванні вроджених вад серця у плода». На підставі імуногістохімічного та морфологічного досліджень молода науковиця представила у своїй роботі новий підхід до вирішення актуальної медичної проблеми морфогенезу таких захворювань і покращення методів їх пренатальної діагностики.
Вивчення патогенетичних механізмів розвитку аномалій плаценти та їх зв’язків з формуванням обструктивних вроджених вад серця (ВВС) – вкрай актуальне завдання. Адже в Україні щорічно народжується 5,5 тисяч дітей із ВВС та магістральних судин, а патологія серцево-судинної системи – одна з найчастіших причин захворюваності та інвалідизації у ранньому дитячому віці.
На засіданні спеціалізованої вченої ради, яке відбулося під головуванням професора кафедри акушерства та гінекології №1 НМУ Володимира Лакатоша, відзначалося, що Юлія Дудєріна шляхом вивчення плацентарних ангіогенних та антиангіогенних факторів у крові вагітних, ехокардіографічних особливостей плодово-маткового кровообігу та морфологічних змін плаценти розробила сучасні методи для діагностики та прогнозуванню розвитку ВВС у плода. Її дослідження продемонструвало необхідність мультидисциплінарного підходу у веденні вагітної у різні терміни гестації (вагітності) та важливість пренатальної діагностики для виявлення вроджених вад серця у плода, що дозволить медичному персоналу планувати відповідне лікування.
Так, науковиця вперше в Україні на основі проспективного (планового) дослідження показала, що у плаценті та крові вагітних з ізольованою вадою серця у плода в ІІІ триместрі рівень фактора росту плаценти PlGF був вірогідно знижений у порівнянні з вагітними зі здоровим плодом, а рівень антиангіогенного фактора sFlt-1 значно підвищений, що вказує на наявність порушень ангіогенезу плаценти та дозволяє рекомендувати використовувати їх як біохімічні маркери виникнення ВВС.
Юлія Дудєріна вперше виявила морфологічні та імуногістохімічні зміни плацентарного бар’єра у породіль з ізольованою ВВС у новонародженого. Водночас, на основі отриманих клініко-лабораторних та патоморфологічних даних вона вперше створила алгоритм ведення вагітних у перинатальному періоді з урахуванням групи вагітних з критичними формами ВВС у плода. Також аспірантка сформулювала калькулятор ризику ВВС, який використовуючи рівні плацентарних факторів вагітної розраховує ймовірність виникнення серцевої вади плода та вперше створила алгоритм ведення вагітних у перинатальному періоді з урахуванням групи вагітних з критичними формами ВВС у плода.
Дисертаційне дослідження аспірантки виконувалося за тісної співпраці з Науково-практичним медичним центром дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України. Тут вагітні жінки досліджуваної групи проходили експертне ехокардіографічне обстеження з метою підтвердження вади серця у плода. Медико-генетичне консультування усіх новонароджених (у досліджувальній та контрольній групах) проводилося завідувачкою спеціалізованим медико-генетичним центром НДСЛ «Охматдит», професоркою Вірою Галаган, з метою виключення синдромальної патології у дітей з ізольованою вадою серця.
Результати дисертаційного дослідження Юлії Дудєріної вже впроваджені в роботу акушерського стаціонару Київського міського пологового будинку №5.
Одноголосним рішенням члени спеціалізованої вченої ради присудили дисертантці ступінь доктора філософії з галузі знань 22 «Охорона здоров’я» за спеціальністю 222 «Медицина». Вітаємо Юлію Дудєріну та її наукового керівника, завідувача кафедри акушерства і гінекології №1 НМУ, професора Дмитра Говсєєва з успішним захистом! Бажаємо і надалі цікавих ідей та їхньої успішної реалізації!
Пресцентр НМУ
