Духовна спадщина святителя Луки об’єднала у НМУ науковців 5 країн Європи
У Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця відбулася онлайн Міжнародна науково-практична конференція «Філософія релігії та медицини в постсекулярну добу», присвячена пам’яті святителя Луки (В.Ф. Войно-Ясенецького). Захід вже 6-й рік поспіль об’єднує вітчизняних і закордонних науковців. Щороку до заходу долучаються нові учасники, цьогоріч – близько 100 осіб із 25 закладів вищої медичної освіти, наукових, науково-освітніх і громадських установ України, Словаччини, Польщі, Чехії та Болгарії. Цьогоріч учасники акцентували увагу на історичних аспектах, новітніх підходах у вирішенні проблемних питань, інтеграційних викликах, що постали перед медичною спільнотою під час війни.
Під час пленарного засідання учасники заслухали 14 ґрунтовних доповідей, присвячених легендарній постаті ХХ століття, видатному випускнику нашого Університету Валентину Феліксовичу Войно-Ясенецькому (святителю Луці), який не тільки теоретично, а й практично довів сумісність релігії та медицини, віри в Бога та науки.
Виступаючи перед учасниками, ректор Університету Юрій Кучин зауважив, що видатний науковець-практик, святитель Лука був і залишається взірцем, який власним життям віруючої людини продемонстрував єдність медичної науки й релігії, а його розробки використовують і сьогодні. Професор відзначив приємну тенденцію – НМУ імені О.О. Богомольця вкотре стає об’єднавчим майданчиком, де комунікують науковці з різних країн, обмінюються думками, формують спільний науковий простір. До його слів приєдналася проректорка з науково-педагогічної роботи, міжнародних зв’язків та європейської інтеграції НМУ, професорка Рімма Скрипник, наголосивши на необхідності подальшої наукової інтеграції вчених у межах Східної Європи.
Президентка Української асоціації релігієзнавців, професорка Людмила Филипович наголосила, що на базі НМУ святитель Лука об’єднав медиків і філософів, ставши світоглядним і духовним орієнтиром для сучасної молоді, яка сьогодні бере активну участь в обороні країни. Від імені колективу Інституту соціальної медицини та медичної етики Університету імені Коменського, що знаходиться у місті Братислава (Словаччина), учасників конференції привітала доцентка Сільвіа Капікова. Вона зазначила про актуальність та мультидисциплінарність заходу, а також висловила сподівання на подальшу інтеграцію установ-співорганізаторів конференції у науковій та науково-дослідній співпраці.
Активну участь у конференції взяли представники нашого Університету. Завідувач кафедри пластичної та реконструктивної хірургії Інституту післядипломної освіти НМУ, професор Василь Храпач акцентував увагу на проблемі впливу психоемоційного стану пацієнта на процес реконвалесценції (поступове відновлення здоров’я та сил після хвороби чи травм). Професорка кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №2 НМУ Валентина Мойсеєнко у своїй стендовій доповіді озвучила результати цікавого соціологічного дослідження «Війна, медицина і віра: шляхи зміцнення української ідентичності», проведеного фахівцями нашого Університету. Жваве обговорення також викликали доповіді співробітників кафедри філософії, біоетики та історії медицини, зокрема, завідувачка цієї кафедри, професорка Ірина Васильєва, спираючись на підходи святителя Луки, висвітлила методологічні засади дослідження феномену духовності, характерні моральні риси українців у часи воєнного лихоліття. Професор Сергій Шевченко розповів про взаємозв’язок між духовністю та психічним здоров’ям в екзистенціальному психоаналізі австрійських психотерапевтів Віктора Франкла та Альфріда Ленгле. Доценти Дмитро Білозор та Ольга Редькіна виступили з доповідями «Сотеріологічне питання біоетики: критерії та дефініція смерті» та «Рух шістдесятників у Київському медичному інституті». Викладач Максим Коцюба представив лекцію «Чи потрібна біоетиці теорія моралі?»
Завершуючи пленарні та секційні засідання, які тривали два дні, учасники конференції обговорили пропозиції щодо розширення тематичних рубрик та окреслили перспективи проведення заходу в наступному році. Варто відзначити, цьогоріч серед доповідачів конференції 23 учасники є докторами наук, професорами, 44 – кандидатами наук, докторами філософії, 11 – доцентами, старшими науковими співробітниками, старшими викладачами, викладачами та асистентами кафедр. Із доповідями також виступили 3 аспіранти, докторант і 12 студентів.
Збірник матеріалів конференції
За інформацією кафедри філософії, біоетики та історії медицини НМУ
