#МедичнаПросвіта: до Всесвітнього дня дитини

У Всесвітній день дитини відзначають своє професійне свято лікарі-педіатри. Саме ці лікарі спостерігають за розвитком дитини протягом усіх періодів зростання (до 18 років), консультують стосовно правильного вигодовування, слідкують за графіком вакцинації, зростом і розвитком дитини, лікують хвороби. У рамках інформаційно-роз’яснювального проєкту #МедичнаПросвіта фахівці з педіатрії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця надають відповідь на ТОП-10 найпоширеніших запитань, що стосуються розвитку, симптоматики, профілактики захворювань дітей та спростовують найпоширеніші міфи стосовно дитячого здоров’я.

У якому віці до педіатра звертаються вперше?

Перше знайомство з педіатром відбувається після того, як маму і малюка випишуть додому з пологового будинку (на 5-7 день після народження). Як правило, це відбувається на другий день після виписки з пологового будинку. За бажання, батьки можуть одразу звернутися в амбулаторію, де є відділення педіатрії.

Які захворювання лікує педіатр?

Педіатр лікує широкий спектр захворювань, з-поміж них:

• захворювання органів дихання та ЛОР-органів: ГРЗ, бронхіт, пневмонія, отит тощо;
• деякі інфекційні захворювання (якщо дитина не потребує госпіталізації до інфекційного стаціонару): ангіна, скарлатина, краснуха, кір, вітряна віспа тощо;
• захворювання органів травлення: гастрит, дуоденіт, панкреатит тощо;
• захворювання органів сечовидільної системи: пієлонефрит, цистит, гломерулонефрит тощо.

Педіатр є першим фахівцем, який може виявити симптоми серйозних захворювань у дітей (цукровий діабет, ревматоїдний артрит, бронхіальна астма) чи вад розвитку (генетична патологія, відставання в нервово-психічному розвитку тощо).

Крім того, педіатр проводить профілактичні огляди дитини з метою виявлення можливих проблем зі здоров’ям на ранніх стадіях. До профілактичних оглядів також належать консультації з питань харчування, вакцинації та інших питань, пов’язаних зі здоров’ям дитини, огляди дитини на наявність фізичних відхилень, лабораторні дослідження, наприклад, загальний аналіз крові, аналіз сечі тощо.

Педіатр також може направити дитину до інших спеціалістів, якщо це необхідно для уточнення діагнозу або проведення лікування.

Які вікові періоди в дитинстві розрізняють? Які захворювання спостерігаються?

І. Внутрішньоутробний період

У період внутрішньоутробного розвитку ріст плода забезпечується материнським організмом. Тому здоров’я майбутнього новонародженого багато в чому залежить від здоров’я матері, її способу життя, фізичних і психічних навантажень.

ІІ. Позаутробний період

• Період новонародженості (від народження до 28 днів життя).

За цей час дитина пристосовується до нових умов навколишнього середовища. У новонароджених можна спостерігати наслідки захворювань матері та інших несприятливих впливів на ембріон і плід (вади розвитку, недоношеність, природжена гіпотрофія); стани, безпосередньо пов’язані з актом пологів: асфіксії, родові травми, інфекційні, вроджені та набуті після пологів захворювання.

В цей період потребують негайного лікарського втручання такі стани:

• судоми або млявість, знижений або відсутній м’язовий тонус, відсутність активних рухів;
• відсутність або неадекватність самостійного дихання;
• зупинка дихання тривалістю 20 секунд і більше або менш тривала у поєднанні з синюшністю, блідістю шкіри, м’язовою гіпотонією чи брадикардією;
• менше ніж 100 серцевих скорочень за 1 хвилину;
• температура тіла понад 37,5° або нижче ніж 36,5°;
• почервоніння шкіри навколо пупочної ранки або виділення гною з неї;
• відмова від їжі, діарея;
• проблема годування або низька маса тіла;
• жовтяниця, що поширилася на долоні та ступні ніг.
• Період грудного віку (29 днів – 12 місяців).

Період грудного віку немовляти триває до кінця першого року життя. Він характеризується посиленим ростом організму та розвитком усіх органів і систем. Найчастіше в цей період звертаються зі скаргами на порушення в харчуванні, проявами рахіту, інфекційних захворювань.

• Раннє дитинство – переддошкільний вік (1 – 3 роки).

У здорової дитини спостерігаються значні зміни у нервово-психічному розвитку. Далі вдосконалюється будова та функції центральної нервової системи, внутрішніх органів, кісткової та м’язової систем. Спостерігаються дитячі інфекції (вітряна віспа, скарлатина, кір, коклюш), гострі респіраторно-вірусні інфекції, високий травматизм, зокрема й аспірація сторонніх тіл, випадкові отруєння, схильність до гіперплазії лімфоїдної тканини, прояв лімфатикогіпопластичного діатезу, алергічні захворювання.

• Дошкільний період (3 – 6 років).

Дитина стає витривалішою до фізичних навантажень, загартованішою, її рухи набувають чіткості, швидко вдосконалюється мова. В основному закінчується формування кісткової системи, утворюються фізіологічні вигини хребта в шийному, грудному, поперековому відділах. За несприятливих умов (при неправильному положенні тіла, тривалому стоянні або сидінні, незручних меблях тощо) виникають деформації хребта та розлади постави, що негативно позначається на функціональному стані органів дихання, кровообігу й травлення. Від тривалого напруження зору при поганому освітленні або неправильній позі за столом м’язи очей дуже стомлюються, що може спричинити розвиток короткозорості. Також в цій період збільшується кількість дитячих інфекцій.

5) Молодший шкільний вік (6 – 10 років);

Триває інтенсивний розвиток організму; щороку зріст дитини збільшується на 3-3,5 см, а маса тіла – на 2-2,5 кг. Унаслідок однобічних навантажень і великих м’язових напружень, у дітей часто спостерігаються викривлення хребта та порушення постави.

• Середній шкільний вік (11-12 років).

Настає певна перебудова життєдіяльності організму. Активність гормону росту знижується, а статевих гормонів та залоз зростає. В цей період спостерігаються набуті хронічні захворювання серця, нирок, нервової системи, порушення постави, патології з боку органів зору.

• Період статевого дозрівання або пубертатний період (13-18 років).

Спостерігається інтенсивний ріст, збільшується маса тіла, змінюється мускулатура, швидко відбувається процес окостеніння скелета. Об’єм серця збільшується швидше, ніж діаметр кровоносних судин. Це може призвести до розладів кровообігу, підвищення артеріального тиску, підвищення збудливості, дратівливості, швидкої втомлюваності, запаморочень. І, як результат, найчастіше в цей період до лікаря звертаються з приводу психоневрозів, функціональних розладів серцевої діяльності, дисфункції ендокринних залоз (цукровий діабет, гіпертиреоз, ожиріння), дефектів розвитку статевого апарата, захворювань шлунково-кишкового тракту (гастрит, дуоденіт, виразкова хвороба).

Коли та чому потрібно проводити регулярні профілактичні медичні огляди дітей?

Профілактичні огляди є одним із найважливіших факторів, адже вони можуть виявити проблеми зі здоров’ям до того, як настануть серйозні наслідки.

До всіх фахівців з метою планової чи додаткової консультації направляє педіатр. Лікар має регулярно оглядати дитину, вимірювати зріст і вагу, стежити за його розвитком, проводити вакцинацію та при необхідності діагностику і лікування захворювань. Профілактика завжди краще, ніж лікування.

Коли до педіатра треба звертатися позапланово?

Не варто відкладати візит до дитячого лікаря, якщо малюк втрачає або не набирає вагу. Батькам немовлят слід звернутися до педіатра, якщо дитина постійно плаче, погано спить та їсть або має інші ознаки захворювання.

Яка мета щорічного медичного огляду школярів?

Мета щорічного медичного огляду школярів:

• раннє виявлення захворювань (вчасне виявлення захворювань допомагає уникнути подальших ускладнень і покращити результати лікування);
• психологічний аспект (оцінка емоційного благополуччя та психічних реакцій є важливим етапом для виявлення можливих проблем та надання необхідної психологічної підтримки);
• направлення дитини на обстеження, консультації спеціалістів, аналізи відповідно до вікових особливостей, стану здоров’я, факторів ризику, генетичних факторів;
• виконання опитування щодо виявлення факторів ризику вживання алкогольних чи наркотичних речовин;
• зміцнення здорових звичок (лікарі надають поради щодо здорового харчування, фізичної активності, важливості регулярних медичних оглядів);
• направлення дитини на профілактичне, санаторно-курортне лікування, оздоровчий табір (за потреби);
• визначення групи з фізичного виховання.

По завершенню медогляду педіатр видає медичну форму №086-1/0 «Довідка учня загальноосвітнього закладу про результати обов’язкового медичного огляду», до якої, за згоди батьків, вноситься вся інформація та рекомендації (така довідка видається щорічно).

У якому віці виконується поглиблений медичний огляд школярів?

Поглиблений медичний огляд школярів проводиться в 6 років (перед вступом до навчального закладу), в 11 і 14-15 років. Рекомендований огляд дитячим хірургом, ортопедом-травматологом, офтальмологом, стоматологом, отоларингологом, іншими лікарями за показаннями.

Серед рекомендованих додаткових обстежень: загальний аналіз крові, глюкоза крові, у дітей старших 15 років – флюорографія. За показами можливе проведення інших обстежень: електрокардіограма, ультразвукова діагностика, електроенцефалографія та інші. Щороку рекомендована перевірка гостроти зору, слуху, постави.

Чи треба укладати декларацію з лікарем для дитини?

Всі дані про заклади первинної медичної допомоги, які мають договір з НСЗУ, є в електронній системі охорони здоров’я. Це відкрита інформація. Знайти її можна на дашборді НСЗУ «Електронна карта місць надання первинної медичної допомоги» за лінком: https://edata.e-health.gov.ua/e-data/dashboard/pmd-map

Щодо дитячого здоров’я, то декларація з лікарем – один з надійних варіантів його захисту. Адже вона відкриває доступ до безоплатної медичної допомоги за Програмою медичних гарантій.

Як батькам подбати про психічний стан і фізичне здоров’я дитини в умовах війни?

Піклуватись про психічне здоров’я дитини так само важливо, як і про фізичне. Вони тісно пов’язані, тож фізичні вправи, сон і харчування мають позитивний ефект, як для тіла, так і для психіки.

Дитині необхідно достатньо спати (залежно від віку). Важливими є збалансоване харчування, фізична активність (зменшується рівень стресу, покращується сон), спокійні та змістовні заняття: читання книг, малювання, цікаві ігри, які приносять задоволення дитині.

Якщо стан дитини викликає занепокоєння і ви не знаєте як їй допомогти – зверніться до лікаря.

Чи правдивою є інформація, що:

а) висока температура, пронос під час прорізування зубів – це нормально?

При прорізуванні зубів немовлята стають неспокійними та примхливими, часто у них підвищується температура тіла. Насамперед потрібно знати, до яких цифр може підвищуватися температура на прорізування зубів. У таких випадках вона підіймається незначно, до 37-37,5°. Таку температуру не потрібно збивати, вона вважається природною та нормальною реакцією на запальний процес у слизовій оболонці. Однак, якщо у дитини підвищена температура тримається два дні і більше, то потрібно не тільки дати жарознижуючий засіб, а й звернутися до лікаря. Щодо діареї, думки педіатрів розходяться. Одні вважають, що рідке випорожнення ніяк не пов’язане з прорізуванням зубів. Інші бачать зв’язок у тому, що рясне слиновиділення прискорює роботу кишечника, що в деяких випадках призводить до розрідження випорожнень.

б) дитині слід пити імуномодулятори та приймати вітаміни, якщо вона часто хворіє на простудні захворювання?

Пригнітити роботу імунної системи може величезна кількість препаратів, а таких, які стимулюють, мізерна частка. Широко в медицині застосовуються імуноглобуліни, інтерферони. Рецепт на такі препарати має виписувати кваліфікований спеціаліст. Інакше батьки ризикують або витратити кошти на препарат з нульовою ефективністю або, що найгірше, нашкодити здоров’ю. А для того, щоб не захворіти на грип чи мінімізувати ризик ускладнень від підступного вірусу, варто подбати про своєчасне щеплення. Робити його варто до кінця листопада, інакше є ризик, що вакцина просто не встигне подіяти. Дітей від грипу треба щеплювати починаючи з 2 або 3-річного віку.

в) якщо у дитини кашель – їй потрібно приймати антибіотики?

Лікувати кашель антибіотиками не потрібно. Антибіотики – це антибактеріальні препарати, що не впливають на вірусну флору. Окрім неефективності, антибіотики можуть ще й зашкодити через побічні дії чи звикання організму до антибактеріальних препаратів.

г) дітям треба обов’язково давати протигельмінтні препарати?

Всесвітня організація охорони здоров’я дійсно рекомендує проводити профілактику гельмінтозів препаратами, але це стосується тільки ендемічних зон (наприклад, деякі східні країни, жителі яких постійно вживають сиру рибу). На щастя, ми не належимо до країн, де є дуже високий рівень зараження гельмінтами, тому й прийом протиглистних препаратів у нас проводиться тільки за наявності доведеної інфекції.

Ґ) щеплення можуть призвести до інвалідизації дитини?

Щеплення допомагають керувати інфекціями та рятують життя. Сучасні вакцини нетоксичні та безпечні для дитини за дотримання всіх правил імунізації (щеплювати можна тільки здорову дитину) та виключення протипоказань.

д) щоб у дитини не було сколіозу, треба займатися спортом?

Причиною сколіозу є етапи розвитку хребта, зокрема закриття хрящових зон росту, окостеніння хребців і апофізів, окостеніння відростків хребців. Захворювання припиняє свій розвиток із закінченням процесу зростання. Причинами виникнення сколіозу є генетична схильність, плоскостопість та індивідуальні звички, пов’язані з ходою. Спорт може як уповільнити прогресування хвороби, так і поглибити його через неправильні тренування або одноманітне тренування обмеженої частини м’язів. При наявності сколіозу варто проконсультуватися з лікарем щодо занять спортом. Лікар проведе огляд спини та надасть рекомендації щодо допустимих і корисних вправ, навантажень тощо.

 

Автори: деканка медичного факультету №3, професорка кафедри дитячих інфекційних хвороб Оксана Виговська, фахівці кафедри педіатрії №2 НМУ

Інфографіка: пресцентр НМУ