#МедичнаПросвіта: до Всесвітнього тижня інсульту
Чи знаєте ви, що інсульт є другою за поширеністю причиною смерті у світі та стається у когось із населення планети кожні дві секунди? У рамках інформаційно-роз’яснювального проєкту #МедичнаПросвіта фахівці кафедри неврології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця надають професійні поради, як запобігти виникненню інсульту. Розповідають, як надати допомогу при ознаках гострого інсульту та розвінчують міфи, що стосуються цього захворювання.
Інсульт – це гостре порушення мозкового кровотоку, що характеризується раптовою появою осередкової та/або загальномозкової неврологічної симптоматики, яка зберігається понад 24 години.
Відповідно до сучасної класифікації всі судинні захворювання головного мозку розподіляються на гострі та хронічні. До гострих форм належать інсульти, зокрема, ішемічні (інфаркти головного мозку) та геморагічні (внутрішньомозкові крововиливи).
Інфаркт головного мозку виникає через різке зниження надходження крові до відповідної ділянки мозку внаслідок перекриття просвіту судини тромбом чи емболом з подальшим розвитком некрозу (смерті) знекровленої тканини мозку.
Внутрішньомозковий крововилив виникає внаслідок розриву внутрішньомозкової судини або ж через просочування крові через судинну стінку. Кров може потрапляти під оболонки мозку, у шлуночки чи саму речовину мозку.
Мозкові інсульти не є первинними неврологічними захворюваннями, а наслідком уже наявних захворювань, наприклад, серцево-судинних, цукрового діабету. А до їх виникнення призводять шкідливі звички: паління, зловживання алкоголем, малорухливий спосіб життя, переїдання. Боротьба зі шкідливими звичками та лікування зазначених хвороб – основні складові попередження інсульту.
Новим класом факторів ризику інсульту є стрес. Особливо актуальним це питання стало в сучасних реаліях. Стрес призводить до стрес-індукованої артеріальної гіпертензії, запускає низку патогенетичних механізмів розвитку та прогресування ряду серцево-судинних захворювань.
Останніми роками в Україні спостерігається ситуація, коли до неврологічних відділень лікарень переважно надходять пацієнти у віці старше 70 років, а також зросла кількість інсультів у молодому віці.
Відзначимо, що зростає кількість інсультів і у дитячому віці. Причинами їх виникнення є вроджені чи набуті вади серця, бактеріальні ендокардити, васкуліти, травми головного мозку, інфекційні захворювання, вроджені аномалії судин, артеріальна гіпертензія, захворювання крові та інші. У дітей частіше, ніж у дорослих, виникають геморагічні інсульти, що складають майже половину випадків від усіх інсультів. Особливістю наслідків інсульту у дітей є краще відновлення втрачених функцій, що передусім пов’язано із пластичністю дитячого мозку та легкою здатністю дітей пристосовуватися до змін в організмі.
Основні ознаки гострого інсульту:
а) раптово:
– слабкість м’язів, заніміння в ділянці обличчя, руки, ноги або однієї половини тіла;
– повна або часткова втрата зору на одне або обидва ока, диплопія (подвоєння);
б) раптове порушення мовлення (людина не може говорити або розуміти мову);
в) раптовий інтенсивний головний біль;
г) раптова втрата рівноваги, запаморочення, нудота у поєднанні з іншими вищеперерахованими ознаками.
Останнім часом в Україні для запам’ятовування ознак гострого інсульту використовують абревіатуру «МОЗОК».
М – мовлення (раптове порушення мовлення, людина не може відповісти на запитання).
О – очі (раптова втрата зору чи чіткого бачення).
З – запаморочення (втрата рівноваги чи запаморочення).
О – обличчя (поява асиметрії на обличчі, людина не може усміхнутися).
К – кінцівки (раптова слабкість чи оніміння кінцівок. Людина не може підняти вгору обидві руки або одна рука занадто слабка, тому людина не може нею рухати).
Чим раніше постраждалому буде надана допомога, тим більше у нього шансів на успішне лікування та відновлення.
Як надати домедичну допомогу при гострому мозковому інсульті:
1) викличте екстрену медичну допомогу;
2) покладіть постраждалого на рівну поверхню, голову підійміть приблизно на 30℃, підклавши подушки;
3) розстебніть йому комір, пояс, зніміть краватку, відкрийте вікно для доступу свіжого повітря;
4) не давайте постраждалому їсти, пити;
5) якщо постраждалий блює – поверніть його голову набік, щоб блювотні маси не потрапили в дихальні шляхи, ретельно очистіть порожнину рота;
6) якщо постраждалий без свідомості – поверніть його на бік;
7) якщо постраждалий не дихає – розпочніть серцево-легеневу реанімацію (якщо ви це вмієте).
Якщо людині вчасно не надати допомогу – це може призвести, як до її інвалідизації, так і до смерті.
Один із головних доказових методів лікування хворих на інсульт – реабілітація, що є індивідуальною, розпочинається одразу після екстреного лікування, триває відповідно до потреб пацієнта і поставлених перед ним та реабілітаційною командою завдань.
Розвінчуємо міфи про інсульт
Якщо прояви інсульту швидко минули – до лікаря не потрібно звертатися
У такому випадку мова йде про минуще порушення мозкового кровообігу – транзиторну ішемічну атаку. Її ще називають передвісником «великого інсульту». Тому пацієнта обов’язково потрібно госпіталізувати до неврологічного відділення, щоб виявити і надалі лікувати причини її виникнення.
Усім пацієнтам з крововиливом у мозок необхідна операція
Ні, цього потребує лише невелика частина пацієнтів. Однак усіх пацієнтів з внутрішньомозковим крововиливом має оглянути нейрохірург і визначити доцільність оперативного втручання.
Порушення, що спричинив інсульт (слабкість м’язів, параліч кінцівок, проблеми з мовленням тощо) поступово зникнуть самі по собі
Відновлення після інсульту залежить від багатьох факторів, але «саме по собі» не настане. Переважна частина пацієнтів має проходити тривалу реабілітацію.
Інсульт може стати причиною епілепсії
Так, такий її вид називається симптоматичною епілепсією. На щастя, вона виникає нечасто.
Щоб «почистити судини» треба два рази в рік ставити крапельниці
Ні, «почистити» судини чудодійними крапельницями або таблетками неможливо. У кращому випадку ви втратите гроші, а в гіршому – можете нашкодити своєму здоров’ю.
У разі підвищеного ризику інсульту (наприклад, при гіпертонії, хворобах серця) не можна ходити до сауни, займатися спортом
Саме відвідування сауни не збільшує ризик інсульту. Звичайно, якщо там не перегріватися, не вживати алкоголь. Однак у випадку вище зазначених хвороб попередньо необхідно проконсультуватися з лікарем. Фізична активність, принаймні, ходьба (7200-7500 кроків щоденно) є профілактикою серцево-судинних захворювань, зокрема інсульту).
Після перенесеного інсульту не можна пити каву
Неправда. Є багато наукових досліджень, що підтверджують користь натуральної кави. Звичайно, все має бути в міру.
Автори: фахівці кафедри неврології НМУ
Інфографіка: Пресцентр НМУ
