#МедичнаПросвіта: до Всесвітнього дня мозку

21.07.2023

Людський мозок досі лишається найскладнішим і найзагадковішим органом. Разом з тим, є  підтверджені факти про головний орган центральної нервової системи. У рамках інформаційно-роз’яснювального проєкту #МедичнаПросвіта. виконувачка обов’язків завідувача кафедри неврології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, професорка Марія Прокопів докладно розповідає про властивості людського мозку та заходи профілактики його захворювань.

Тренування, які покращують ефективність роботи мозку

  • Регулярні фізичні вправи – аеробіка, плавання, швидка ходьба, катання на велосипеді, бальні танці
  • Мозкова активність – тримання мозку в тонусі: читання, вирішування кросвордів, ребусів, ігри та вправи на запам’ятовування, вивчення нового, хобі, активне спілкування
  • Правильне харчування
  • Достатній сон
  • Відсутність стресу, оптимізм
  • Боротьба зі шкідливими звичками

 

Мозок у цифрах

  • маса мозку при народженні дитини становить 380-400 г
  • стрімко розвивається до 18 років і стає повноцінним у 25
  • після 40 років мозок людини починає зменшуватися
  • мозок складає 2 % від загальної маси тіла у чоловіків і 2,5 % у жінок
  • 75% складу мозку становить вода
  • має близько 86 млрд. нейронів, між якими є трильйони з’єднань, швидкість імпульсів сягає 440 км/год.

 

 

Які існують захворювання мозку?

  • судинні (інфаркт головного мозку, внутрішньомозковий крововилив, хронічна ішемія мозку)
  • дегенеративні (хвороба Альцгеймера, хорея Гентінгтона, хвороба Паркінсона, бічний аміотрофічний склероз та інші)
  • новоутворення (менінгіома, гліома та інші пухлини)
  • інфекційні (менінгіт, енцефаліт, абсцес, нейросифіліс, туберкулома)
  • аутоімунні
  • епілепсія

 

 

Статистика захворювань в Україні та світі

Багато захворювань мозку ще не до кінця вивчені, можуть мати різну частоту виникнення та різні клінічні прояви. За даними ВООЗ, щорічно у світі реєструють близько 20 млн. осіб із мозковими інсультами, в Європі – 1 млн. 750 тис., у США – понад 800 тис., в Україні – 120–130 тис., в Києві –  9 тис.   П’ять млн. людей у світі щорічно помирають від інсультів та лише 10% повертаються до звичного ритму життя.

Також досить поширені дегенеративні захворювання мозку, які виникають через невстановлені причини і характеризуються ураженням певних нейронних систем через прогресуючу загибель нейронів. Причому це є характерним не тільки для старшої вікової групи. Так хвороба Паркінсона чи Альцгеймера діагностується у одної людини з тисячі, захворюваність на розсіяний склероз  та  епілепсію становить більше 7 та 10 відповідно випадків на 100 тис. населення.

Так минулого року у Києві було зареєстровано 2667 осіб з хворобою Паркінсона, 2346 – з епілепсією та 1713 – з розсіяним склерозом.

 

 

Коли треба звернутися до лікаря?

У випадках, коли у людини виник головний біль, шум, запаморочення, відмічається зниження пам’яті чи зміна поведінки, турбує подвоєння зображення, зміна голосу, мови чи вимови,  слабкість чи заніміння у кінцівках, тремор у них,  хитання чи якісь інші зміни ходи обов’язково слід звернутися до невролога, котрий після огляду призначить вам необхідне обстеження та  лікування.

 

Яким чином можна уникнути або відтермінувати захворювання?

Для попередження багатьох хвороб головного мозку  велике значення має профілактика з впливом на фактори ризику. Так, у боротьбі з  групою судинних  захворювань головного мозку велике значення має лікування артеріальної гіпертензії, вад серця, аритмій, атеросклерозу, цукрового діабету, боротьба з немедичними чинниками ризику, корекція способу життя і харчування. Для профілактики ряду інфекційних захворювань головного мозку застосовують профілактичні щеплення (проти пневмококової, менінгококової інфекцій, туберкульозу, епідемічного паротиту, вітряної віспи, поліомієліту, кліщового енцефаліту та ін.).

 

Які продукти харчування є найкориснішими для функціонування головного мозку людини?

Мозок – орган, у якому міститься найбільше жирів. Тому для його здоров’я  необхідна дієта, що багата на корисні жири (омега-3 та омега-6). Вони зміцнюють стінки мозкових клітин, а також зберігають жиророзчинні вітаміни. Вітамін B1 потрібен для виробництва хімічної речовини ацетилхоліну, необхідної для концентрації та збереження спогадів,  поліпшення  короткочасної та довготривалої пам’яті. Згідно з дослідженням австралійських вчених, ті, хто вживав добавки B1 і фолієву кислоту протягом двох років, поліпшили довготривалу та короткочасну пам’ять.
Для максимально продуктивної роботи мозку потрібно вживати достатню кількість води.

Важливо також пам’ятати, що під час сну мозок накопичує всі спогади за день, а недосипання вбиває клітини мозку. Людині необхідно висипатися, щоб краще запам’ятовувати нову інформацію.

 

                                                                                         Автор: Марія Прокопів

                                                                             Інфографіка: Пресцентр НМУ