УРОЧИСТЕ ВІДКРИТТЯ МЕМОРІАЛЬНОЇ ДОШКИ ВОЛОДИМИРУ ЮРИЧКУ

   3 квітня 2015 р. відбулася урочиста і водночас унікальна за своїм духовним наповненням подія: на будівлі адміністративного корпусу Університету було відкрито нову меморіальну дошку, присвячену студенту третього курсу медичного факультету №3, який здійснив особливий подвиг – віддав своє життя, захищаючи Україну зі зброєю в руках ВОЛОДИМИРУ ЮРИЧКУ.

     Ведучим на заході був Народний артист України, Голос Майдану ЄВГЕН  НИЩУК. 

   В урочистостях взяли участь вся родина Володимира ЮРИЧКА: батько – Володимир Володимирович, мати – Лілія Богданівна та сестра Соломія; Народний депутат України, член Наглядової ради НМУ Ольга БОГОМОЛЕЦЬ, заступник голови Київської міської державної адміністрації Михайло РАДУЦЬКИЙ, Голова Наглядової ради Університету, громадський діяч, Юрій  ЩЕРБАК, Голова міста Самбір Львівської області Тарас КОПИЛЯК, священнослужителі з Михайлівського Золотоверхого монастиря та від Української Греко-Католицької церкви, Народні депутати України, громадські діячі, побратими, друзі Володимира ЮРИЧКА.

    Після виконання наживо Державного гімну України слово мала ректор Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, член-кореспондент НАМН України, професор Катерина АМОСОВА: 
  «Сьогоднішня подія – символ духу, науки, думки й віри, яка об’єднує наш Університет і спрямовує його академічну спільноту до нових висот і прагнень! Володимир Юричко народився 3 квітня 1994 року у Самборі Львівської області в родині лікарів. Саме сьогодні йому виповнився б 21 рік. Він був одним з найкращих студентів. Майбутній лікар не готувався до війни, та війна покликала його у лави захисників України, яку він любив понад усе. Батькові казав: «Якщо не я, то хто?». З перших днів Революції Гідності був серед її найактивніших учасників, а після поранення на Майдані одним з перших поїхав на Схід України зі зброєю в руках захищати її незалежність. Батькам сказав, що служить санітаром, а насправді – був помічником кулеметника. В одному з боїв після втрати бойового побратима сам став кулеметником. Після звільнення українськими військами одного з міст Луганщини, особисто вивісив у ньому на адміністративній будівлі синьо-жовтий прапор Перемоги. Попереду у Володі було все життя. Він був щирим і відданим патріотом України до останнього подиху… На стіні в гуртожитку він написав девіз: «Зі щитом або на щиті». Мужні і сміливі слова справжнього героя!»
Насамкінець промови керівник Університету висловила подяку за високопрофесійну роботу скульптору-художнику, Лауреату премії імені Михайла Лисенка, скульптору року Діні МАРГОЛІНІЙ і скульптору, архітектору Юрію ХРАНОВСЬКОМУ.
   Академічна спільнота Університету підтримала важливі організаційні заходи щодо увічнення пам’яті Володимира Юричка:
–   Подання до Президента України щодо нагородження Володимира Юричка найвищою державною нагородою України – званням Героя України.
–   Затвердження Положення про іменну стипендію імені Володимира ЮРИЧКА. Вже сьогодні було вручено перші стипендії її лауреатам Олесі Жуковській (2 курс медичного факультету №2 та Оксані Михайлюк (3 курс медичного факультету №3). 
–   Надання імені Володимира ЮРИЧКА навчальній аудиторії №4 морфологічного корпусу (проспект Перемоги, 34), де триває облаштування і створення відповідної меморіальної експозиції.
–   Організація щорічного турніру з волейболу «Меморіал Володимира Юричка» серед студентів ВНЗ м. Києва. 

   Після урочистої церемонії відкриття меморіальної дошки відбулося її освячення та була відправлена поминальна служба пам’яті Володимира та усіх героїв Небесної сотні. Майже дві години присутні слухали виступи різних людей, які згадували Володимира як мужню людину та справжнього патріота.