В Університеті провели міждисциплінарне засідання студентських наукових гуртків, присвячене ураженням печінки

Унікальне за форматом спільне засідання студентських наукових гуртків, яке об’єднало молодих науковців трьох профільних кафедр – хірургії з курсом гепатобіліарної та судинної хірургії, гігієни та екології й радіології та радіаційної медицини, відбулося у Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця. Темою дослідження стала печінка, орган який першим бере на себе екологічні та хімічні удари довкілля і терапія якого на термінальних стадіях вимагає найвищої хірургічної, анестезіологічної та діагностичної майстерності

Відкрив засідання керівник студентського наукового гуртка (СНГ) кафедри хірургії з курсом гепатобіліарної та судинної хірургії, доцент Владислав Мороз. Він запропонував присутнім відійти від класичного формату доповідей і поринути у справжнє міждисциплінарне розслідування, яке складалося з кількох етапів.

Зокрема, у межах першого етапу на тему «Печінка під прицілом екотоксикантів та воєнного екоциду» керівниця гуртка кафедри гігієни та екології, доцентка Анна Благая представила учасникам засідання глибокий аналіз  викликів превентивної медицини та токсикологічних загроз. Студенти оновили знання про молекулярні механізми детоксикації, роботу системи цитохрому Р450 та критичне виснаження глутатіонового щита під впливом повсякденної хімії в побуті та сільському господарстві.

Окрему увагу доповідачка приділила практичним підсумкам і стратегіям профілактики, адже головне завдання превентивної медицини – діяти на випередження й не допустити системного ураження організму. Учасники дізналися про чіткий комплекс рекомендацій щодо протидії сучасному екологічному та токсикологічному пресингу. Насамперед було наголошено на важливості впровадження жорстких WASH-стратегій — регулярного моніторингу та багатоступеневого очищення питної води від важких металів, особливо у деокупованих та постраждалих від бойових дій регіонах України.

У межах виступу акцент також було зроблено на актуальних викликах військового часу. Учасники дізналися про масштабне забруднення українських ґрунтів і підземних вод важкими металами (свинцем, цинком, міддю) та залишками вибухових речовин (тротилом, гептилом), що провокують масивні токсичні гепатити та запуск фіброгенезу через активацію клітин Іто.

Другий етап засідання був присвячений передопераційній навігації радіологів, коли превентивна медицина фіксує незворотні зміни паренхіми і застосовуються високотехнологічні методи діагностики. Доповідь на тему візуальної діагностики і супроводу у передопераційній підготовці до трансплантації печінки презентували учасники СНГ кафедри радіології та радіаційної медицини, студенти 5 та 6 курсів Навчально-наукового інституту медицини Катерина Решетар і Данило Євдошенко. Молоді дослідники продемонстрували, як за допомогою сучасних методів візуалізації створюється детальна анатомічна карта органу. Доповідь охопила особливості КТ-ангіографії та магнітно-резонансної холангіопанкреатографії (МРХПГ), які вважаються «золотим стандартом» оцінки складної судинної архітектоніки та біліарного дерева донора і реципієнта. Студенти разом з викладачами розглянули також діагностичні можливості комп’ютерної волюметрії, яке допомагає виконати  точне вимірювання об’єму часток печінки для запобігання синдрому малого трансплантата (Small-for-size syndrome). А також ознайомилися з нюансами 3D-моделювання, зокрема створенням тривимірних моделей печінки, що дозволяє хірургам віртуально провести «репетицію» операції та мінімізувати ризик пошкодження судин.

Анестезіологічний менеджмент трансплантації став третім етапом заходу, на якому з доповідями виступили студентки 2 курсу Навчально-наукового інституту медицини. Дослідження на тему  «Хірургічна тактика при трансплантації печінки» представила Поліна Марапулець. Про роль анестезіолога при трансплантації печінки, від констатації смерті мозку, до реперфузії органу поінформувала присутніх Ярослава Щербина. Саме ця доповідь викликала жваву дискусію серед учасників, адже анестезіолог у процесі трансплантації – це людина, яка буквально керує життєвими функціями двох організмів. Відтак студенти детально виконали розбір менеджменту донора – підтримання гомеостазу та перфузії органів після констатації смерті мозку. Розглянули також агепатичну фазу, яка є найважчим етапом для реципієнта, коли власна печінка вже вилучена, а новий орган ще не підключений, що вимагає проведення агресивної корекції гемодинаміки. У межах дискусії учасники розглянули синдром реперфузії – момент, коли після запуску кровотоку в новому органі в системне русло викидається маса калійних сполук та токсинів, що створює колосальне навантаження на серце. Анестезіологічна бригада має секунди на стабілізацію пацієнта відповідно до міжнародних гайдлайнів AASLD та EASL.

Загалом, під час виступів доповідачі закликали до формування нової екологічної культури побуту: повної відмови від пластику, що містить бісфенол А, мінімізації використання агресивної побутової хімії та боротьби з поліпрагмазією (безконтрольним прийомом лікарських засобів). Учасники наголосили, що створення безпечного, очищеного від шкідливих речовин життєвого простору навколо людини є першим і найважливішим кроком до збереження здоров’я українців у часи глобальних екологічних викликів війни.

Водночас для використання у якості потужного ендогенного щита були запропоновані методи нутрицевтичної підтримки детоксикаційних спроможностей печінки, зокрема глутатіонового циклу

Підбиваючи підсумки засідання, організатори відзначили високий рівень підготовки студентів НМУ, а також наголосили на важливості командної роботи, адже гігієніст бачить першопричину хвороби, радіолог створює точну карту ураження, анестезіолог і хірург борються за життя пацієнта в операційній. Спільна робота кафедр у такому форматі підтвердила, що молоді науковці нашого Університету, готові до розв’язання найскладніших мультидисциплінарних завдань сучасної медицини.

За інформацією кафедри гігієни та екології та

кафедри хірургії з курсом гепатобіліарної та судинної хірургії