В Університеті пройшла конференція з питань акушерства та гінекології

Протягом двох днів 20-21 травня в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця відбувалася науково-практична конференція «Динамічна зміна поглядів на питання акушерства та гінекології». Її організатором виступила кафедра акушерства та гінекології №1 нашого Університету.

У конференції взяла участь директорка Департаменту охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації, професорка Валентина Гінзбург. Вона підкреслила важливість проведення таких заходів у контексті безперервного навчання. Адже лікарі мають тримати руку на пульсі, вдосконалюватися, обмінюватися знаннями та практичним досвідом. Також професорка відзначила складність роботи акушерів-гінекологів під час війни задля збереження здоров’я та життя матерів і дітей.

Звернувся до присутніх перший проректор з науково-педагогічної роботи та післядипломної освіти, професор Олександр Науменко, який акцентував увагу на щорічному проведенні однією із найстаріших кафедр НМУ подібних конференцій. Вони мають велике значення для лікарів, для розвитку науки, обміну досвідом і ефективної комунікації. Наголосив, що Університет постійно вдосконалюється, знаходить нові шляхи зростання для навчання на до- і післядипломному рівнях та для підвищення кваліфікації медиків.

Наукова частина дводенної конференції розпочалася з доповіді професора Дмитра Говсєєва «Врощення плаценти – сучасна стратегія», яка розкрила важливі питання збільшення частоти врощення плаценти. Доповідач торкнувся питань діагностики небезпечної патології, статистичних даних, залежності від розташування плаценти, як підґрунтя до виникнення її захворювань. Окремо зупинився на особливостях хірургічного втручання та післяопераційного ведення пацієнток, важливості командної роботи. На думку Дмитра Говсєєва, сьогодні недостатньо уваги приділяють стану ендометрію, який часто є причиною врощення плаценти. Професор закликав присутніх пам’ятати про захворювання плаценти, досліджувати це питання та не недооцінювати цю небезпечну патологію.

Про загрозливий для матері та дитини стан – прееклампсію, походження та закономірності прогресування якого досі є загадковими, фактори ризику та їх динамічну зміну доповів завідувач кафедри акушерства і гінекології №3 НМУ, професор Василь Бенюк.

Загалом у перший день торкнулися багатьох важливих питань. Це були такі доповіді – «Досвід ведення аномальної плацентації в умовах Перинатального центру м. Києва» (Михайло Марунчак, Яна Марунчак, Дмитро Говсєєв), «Шийково-перешийкова вагітність» (Олександра Загородня), «Терапія акушерської кровотечі. Погляд анестезіолога» (Ігор Сіренко), «Кореляція субклінічного хоріоамніоніту з екстремально передчасними пологами» (Олена Ярощук, Дмитро Говсєєв), «Сучасний підхід до профілактики масивних акушерських кровотеч у вагітних з передлежанням плаценти» ( Володимир Лакатош, Павло Лакатош, Мар’яна Антонюк), «Роль прогестерону у попередженні репродуктивних втрат» (Тетяна Наритник, Владислава Купчик, Усаада Абдерахім), «Морфологічні зміни в плацентах при передчасних пологах» (Василь Ткаліч, Марина Петруня), «Особливості ранньої екстреної адаптації дітей, народжених шляхом кесарського розтину» (Юрій Батман, Вікторія Біла, Єлизавета Колотурська), «Оптимізація тактики ведення вагітності та пологів у жінок з антенатальною загибеллю плода в анамнезі» (Антоніна Чеботарьова, Назарій Гичка), «Проблема психічного здоров’я вагітних в умовах військової агресії» (Наталія Бондаренко, Тетяна Цапенко), «Індукція пологів: ключові моменти та рекомендації» (Леся Жабіцька), «Реологічні зміни крові у плодів з затримкою росту» (Сергій Леуш, Сергій Осадчук, Сергій Авраменко), «Стероїдна профілактика у вагітних з ЗРП – коли потрібно?» (Юлія Яроцька, Дмитро Говсєєв), «Новонароджені з затримкою росту – особливості ведення» (Валерія Тишкевич, Вікторія Біла), «Роль вітаміну D у регуляції NF-kB сигнального шляху розвитку плацентарних порушень» (Ірина Поладич, Дмитро Говсєєв).

Другий день конференції розпочався із доповіді завідувачки кафедри акушерства і гінекології №2 НМУ, професорки Олени Гнатко «Синдром хронічного тазового болю в жінок: сучасний погляд».

Із доповідями цього дня виступили також Віктор Олешко та Марія Росовська із темою «Генітоуринарний синдром у жінок пізнього репродуктивного віку. Новітній погляд на вирішення «давньої» проблеми, Ольга Бурка, Володимир Жегулович і Володимир Кущ – «ПАП та ВПЛ – тестування: цервікальний скринінг і не тільки», Марина Михайлюта та Світлана Манащук – «Гіпоталамічний синдром пубертатного періоду: акценти в діагностично-лікувальній тактиці при порушеннях менструальної функції», Андрій Чубатий і Петро Коврига – «Динамічна зміна лікувальної тактики при апоплексії яєчника – умова збереження репродуктивного здоров’я жінки», Сергій Сольський і Юрій Кириченко – «Вагітність і лейоміома матки: дискусійні питання», Наталія Скурятіна – «Сучасні можливості лікувальної тактики у молодих жінок з олігоменореєю», Ольга Прощенко, Ольга Костенко та Олег Слободяник – «Дисфункція тазового дна та роль сполучної тканини: сучасні уявлення про патогенез і фактори ризику пролапсу тазових органів», Каміла Сусак, Валентина Курочка та Саміра Аль-Сехлі – «Предиктори ендометріозу», Юрій Марущенко, Мирослава Марущенко та Владислав Мороз – «Новий етап в діалозі акушера-гінеколога і нейрохірурга при гострих порушеннях мозкового кровообігу у вагітних», Василь Ткаліч, Сергій Саволюк, Василь Ткаліч, Ольга Прощенко – «Імплементація концепції ERAS у лікуванні спонтанного пневмотораксу в жінок».

Захід, який пройшов у змішаному форматі, охопив широку авдиторію – лікарів-акушерів-гінекологів, лікарів загальної практики (сімейної медицини), лікарів-неонатологів і здобувачів вищої медичної освіти. Що важливо, конференцію внесено до переліку заходів безперервного розвитку, тож учасники, яких було близько 100, отримали по 10 балів БПР.

Центр комунікацій, організаційної і редакційної роботи