В Університеті попрощалися з професором Павлом Іванчовим і його дружиною Тетяною Кулик
3 березня в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця попрощалися з лікарем і науковцем, ментором і педагогом, завідувачем кафедри хірургії №3, професором Павлом Іванчовим і його дружиною, талановитою журналісткою та громадською діячкою Тетяною Кулик. Вони загинули в ніч на 26 лютого внаслідок атаки дронів окупанта.
Невимовний жаль і сум переповнював кожного із присутніх на прощанні. Рідні, друзі, колеги, студенти, однодумці згадували про професора Павла Іванчова та його дружину.
«Важко собі уявити більшу втрату для Університету, аніж підготовлений професор із цілою науковою школою і перспективними проєктами для розвитку Університету. Ми часто зустрічалися як за операційним столом, так і за столом адміністративним, коли приймали спільні рішення про розвиток нашого Університету. Павло Васильович був незламним. Такою ж була Тетяна Миколаївна. Вони доповнювали одне одного, були єдиним цілим, та росіяни обірвали їхні життя в їхньому домі. Не знаю, як нам вдасться заповнити порожнечу, що утворилася, але я впевнений в одному – ми мусимо зробити все те, що не встигли зробити вони», – сказав ректор НМУ Юрій Кучин.
Деканка медичного факультету №3 Оксана Виговська наголосила, що жахлива війна забирає життя наших захисників, захисниць, студентів і випускників, колег, друзів, однодумців. Павло Васильович і Тетяна Миколаївна багато зробили для України, реалізовували важливі професійні проєкти. Руками Павла Іванчова врятовано тисячі людських життів, його ім’я житиме в його учнях, в пам’яті студентів, колег, як і ім’я Тетяни Миколаївни житиме у пам’яті колег-журналістів.
«Російські злочинці хотіли вбити в нас віру, але завдяки пам’яті про таких людей, як Павло Васильович і Тетяна Миколаївна, їм це ніколи не вдасться, адже вони продовжують жити в своїх учнях, в своїх ідеях, в своїх напрацюваннях, продовжують жити в наших серцях і в пам’яті. Я неймовірно пишаюся тим, що хай і короткий час, але міг іти поруч із Тетяною Миколаївною. І мені неймовірно боляче, і я передаю весь біль нашого колективу, що такі світлі, такі потужні особистості йдуть від нас на небо», – сказав на церемонії прощання керівник Укрінформу Сергій Череватий.
Тепло про невинно вбитих руками агресора відгукувалися колеги з Укрінформу, Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, численні друзі та колеги, студенти.
У гіркій скорботі залишилися діти Павла Васильовича Юлія та Василь, мама пані Марія та сестра Богдана і єдина донька Тетяни Миколаївни Єлизавета. Сил їм пережити страшне горе!
Світла пам’ять!
Центр комунікацій, організаційної і редакційної роботи, фото НМУ та Укрінформ
