На стратегічній сесії «Медична освіта в умовах нової реальності» говорили про систему підготовки медичних кадрів
У Чернівцях відбулася стратегічна сесія «Медична освіта в умовах нової реальності: діалог про безперервність, якість і готовність до криз». На зустрічі керівництва Міністерства охорони здоров’я України із ректорами закладів вищої медичної освіти говорили про виклики воєнного часу для системи медичної освіти, результати вступної кампанії 2026 року та необхідні зміни в підготовці майбутніх медиків.
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця на стратегічній сесії представили ректор Юрій Кучин і перший проректор Олександр Науменко.
Як зазначають у Міністерстві охорони здоров’я України, від початку повномасштабної війни кількість місць державного замовлення для медичних спеціальностей збільшено на понад 37% – із 4 165 у 2022 році до 5 710 у 2026 році. Загалом цьогоріч до медичних ЗВО вступили 10 763 людини, 5 710 з яких навчатимуться коштом держбюджету. У проєкті Державного бюджету України на 2027 рік на підготовку та підвищення кваліфікації кадрів у сфері охорони здоров’я передбачено 3,5 млрд гривень. Це на 867 млн гривень більше, ніж у 2026 році, і вдвічі більше, ніж у 2021 році.
«Держава збільшує інвестиції в медичну освіту. Водночас і від університетів очікуємо системних змін. Адже нам потрібна не просто більша кількість випускників, а фахівці, які готові і будуть працювати в сучасній системі охорони здоров’я. Моє переконання: медичний університет має бути повноцінним учасником розвитку системи охорони здоров’я. Прогнозувати, яких фахівців потребуватимуть лікарні через кілька років, формувати відповідні освітні програми, розвивати клінічну практику та дослідження. Для цього маємо посилювати зв’язок університетів із медзакладами. Студенти повинні з перших років навчання працювати з реальними клінічними випадками під керівництвом досвідчених менторів, мати доступ до сучасного симуляційного навчання. А викладачі клінічних дисциплін – поєднувати викладання з практичною медициною», – наголошує міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко.
У межах стратегічної сесії зазначали, що у 2026 році середньорічні витрати на навчання одного студента-медика становлять 67,5 тис. гривень (при усередненій собівартості підготовки – 89,7 тис. гривень). У 2027 році у разі ухвалення передбачених проєктом Держбюджету видатків ці витрати розрахунково становитимуть близько 90 тис. грн. Та ключовим показником має бути якість освіти: теоретичної і практичної підготовки та задоволеності студентів.
Підіймали тему спроможності закладів, масштабу його й ефективності використання державних ресурсів діяльності, що дозволить сформувати достатній обсяг фінансування для розвитку матеріальної бази, забезпечення практичної підготовки та залучення фахівців, необхідних для якісного навчання. За підходом, який пропонує МОЗ України, потужний медичний заклад вищої освіти повинен мати щонайменше 5 тис. студентів та університетську лікарню (клініку).
Водночас роль медичного університету має бути значно ширшою за власне освітній процес. Заклад вищої освіти має бути повноцінним учасником розвитку системи охорони здоров’я – формувати експертизу, брати участь у впровадженні нових моделей медичної допомоги, розвитку клінічної практики та підготовці кадрів, яких потребує система. Наразі цьому значною мірою заважає відірваність частини професорсько-викладацького складу від практичної медицини.
«Кадровий потенціал є центральним фактором трансформації системи охорони здоров’я, адже саме люди на місцях перетворюватимуть політичні та стратегічні рішення на реальні зміни. Нові моделі медичної допомоги – інтегрованої та людиноцентричної – потребують не просто більшої кількості працівників у системі, а фахівців із новими компетенціями, готових працювати в нових ролях і формах у місцях, де вони найбільше потрібні», – заявив міністр.
Особливий акцент на стратегічній сесії – ефективна взаємодія та співпраця університетів із закладами охорони здоров’я. У Міністерстві наголошують, що університети мають посилити зв’язок із системою охорони здоров’я, надавати сучасну експертизу, робити спільні дослідження, брати участь у розвитку клінічних напрямів. Разом із тим забезпечити участь практичної медицини в управлінні закладами освіти.
«Університетська автономія – це відповідальність за результат. Держава збільшує фінансування, а університети мають демонструвати лідерство у змінах. Зрештою, якість медичної освіти вимірюється тим, наскільки добре підготовлений фахівець приходить працювати до лікарні та яку допомогу отримує його пацієнт. Саме заради цього удосконалюємо систему підготовки медичних кадрів», – резюмував очільник МОЗ України.
Зустріч відбулася за підтримки Бюро ВООЗ в Україні, в рамках провадження програми mhGAP.
За інформацією МОЗ України
