Молода науковиця удосконалила алгоритм діагностики інфекційного мононуклеозу у дорослих і дітей

У Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця відбувся захист дисертації аспірантки кафедри інфекційних хвороб Наталії Дзюбенко на тему «Інфекційний мононуклеоз у практиці сімейного лікаря: особливості сучасного перебігу та оцінка ефективності різних методів діагностики у дітей та дорослих». У ході дисертаційного дослідження молода науковиця удосконалила алгоритм діагностики інфекційного мононуклеозу у дорослих та дітей на підставі вивчення особливостей його сучасного перебігу та ефективності різних методів клініко-лабораторного обстеження.

Дисертаційна робота присвячена одній з найбільш актуальних проблем сучасної інфектології та первинної медичної допомоги — своєчасній діагностиці інфекційного мононуклеозу, що є одним із найпоширеніших вірусних захворювань: до трирічного віку інфікування вірусом відбувається у близько 80% дітей, а до повноліття збудником інфекційного мононуклеозу інфікується майже 90% населення. Незважаючи на значне поширення захворювання, трапляються випадки помилкового трактування його як гострої респіраторної вірусної інфекції (ГРВІ). Це призводить до необґрунтованого призначення антибактеріальної терапії та розвитку ускладнень. Сучасний клінічний поліморфізм інфекційного мононуклеозу у поєднанні з обмеженими можливостями первинної ланки щодо специфічної діагностики зумовлює нагальну потребу в оптимізації діагностичних алгоритмів.

Науковиця Наталія Дзюбенко провела комплексний ретроспективний аналіз 65 тисяч лабораторних досліджень та вивчила клініко-лабораторні особливості перебігу інфекційного мононуклеозу у пацієнтів різних вікових груп. У роботі визначила найбільш інформативні лабораторні маркери гострої Епштейна-Барр вірусної інфекції, запропонувала додаткові критерії для точнішої діагностики інфекційного мононуклеозу, а також удосконалила підходи до застосування ПЛР-діагностики.

Практичним результатом роботи стало створення шкали стратифікації ризику та поетапного діагностичного алгоритму для лікарів первинної ланки, що дозволяють прискорити встановлення діагнозу, знизити частоту необґрунтованого призначення антибіотиків і підвищити ефективність медичної допомоги пацієнтам. У межах наукової дискусії члени спеціалізованої вченої ради відзначили актуальність обраної тематики, наукову новизну та вагоме практичне значення дисертаційної роботи для лікарів загальної практики, інфекціоністів, педіатрів та отоларингологів.

Вітаємо Наталію Дзюбенко та її наукову керівницю – завідувачку кафедри інфекційних хвороб, професорку Ольгу Голубовську із успішним захистом, бажаємо подальших наукових і професійних досягнень!

Центр комунікацій, організаційної і редакційної роботи