ДО 180-РІЧЧЯ НМУ ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ. КАФЕДРА НЕВРОЛОГІЇ ПРОВЕЛА КОНФЕРЕНЦІЮ З МІЖНАРОДНОЮ УЧАСТЮ «АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ЗАХВОРЮВАНЬ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ»

15.10.2021

Члени організаційного комітету конференції і співробітники кафедри неврології НМУ імені О. О. Богомольця

 

Відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю «Актуальні питання діагностики та лікування захворювань нервової системи». Конференція транслювалась з Великого конференц-залу Національної академії наук України і проходила в онлайн-режимі. В організації конференції брали участь кафедра неврології НМУ імені О.О.Богомольця, ГО «Академія практикуючих неврологів» та компанії «Медіамед». Захід було присвячено 180-річчю Національного медичного університету імені О. О. Богомольця.

Програма науково-освітнього зібрання передбачала проведення пленарного, трьох секційних засідань та майстер-класу, на яких обговорювались актуальні питання предикторів, патогенетичних механізмів, клініко-діагностичних критеріїв, терапевтичних алгоритмів і профілактики різноманітних захворювань нервової системи. Результатами своєї науково-практичної діяльності поділилися провідні науковці з вищих медичних навчальних закладів, науково-дослідних інститутів, клінічних лікарень Німеччини, Республіки Молдова й України.

Серед 22779 попередньо зареєстрованих учасників були фахівці різних спеціальностей. Бажання взяти участь у конференції виявили неврологи, психіатри, медичні психологи і психотерапевти, нейрохірурги, дитячі неврологи, педіатри, інфекціоністи, лікарі загальної практики – сімейної медицини, терапевти, кардіологи, ендокринологи, окулісти, дерматологи, фізіотерапевти, рефлексотерапевти, наркологи, фахівці з фізичної, спортивної та реабілітаційної медицина, органі­зації й управління охороною здоров’я, функціональної та клінічної лабораторної діа­гностики тощо.

 

Рис.1 Представництво зареєстрованих учасників конференції різного фаху

 

У конференції взяли участь представники 24 областей України (рис 2). За відведений для переглядів час за статистикою Youtube всього зафіксовано 5,5 тисяч переглядів. Участь у конференції була безкоштовною.

 

Рис.2 Представництво зареєстрованих учасників конференції за областями України

 

Відкриваючи конференцію, завідувач кафедри неврології НМУ імені О.О.Богомольця, професор Л.І. Соколова звернулась з привітанням до учасників, побажавши успішної та ефективної роботи.

З нагоди 180-річчя НМУ імені О.О.Богомольця першу доповідь пленарного засідання було присвячено результатам пошукової роботи щодо життєпису і наукових здобутків першого завідувача кафедри неврології медичного факультету університету Святого Володимира, одного з основоположників київської неврологічної школи професора Михайла Микитовича Лапінського. У доповіді «Наукова спадщина професора М.М.Лапінського» зроблена спроба визначити основні досягнення й охарактеризувати напрямки професійної діяльності нашого видатного земляка у різні періоди його роботи на батьківщині та закордоном.

Надалі пленарне засідання було присвячене найактуальнішим питаннях сьогодення. У своєму виступі «Неврологічні розлади асоційовані з COVID-19» декан медичного факультету №1, професор кафедри неврології НМУ імені О.О.Богомольця В.С.Мельник представив широкий спектр уражень нервової системи на тлі коронавірусної інфекції. Були продемонстрована роль різноманітних критично важливих патофізіологічних механізмів, що включають зв’язування вірусу SARS-CoV-2 з ангіотензинперетворювальним ферментом 2 (АПФ2), бурхливе вивільнення прозапальних медіаторів (цитокіновий шторм), гіперкоагуляції тощо.

У наступній доповіді «Тривога, депресія та безсоння – складові постковідного синдрому» професор В.С.Мельник зосередив увагу аудиторії на афективних розладах, які можуть спостерігатись і після періоду реконвалісценції SARS-CoV-2 інфекції. Поруч з іншими психоемоційними порушеннями пацієнтів найчастіше скаржаться на тривогу, втому, порушення сну, депресію, відчуття так званого «мозкового туману» тощо. Патогенез постковідного синдрому ще потребує подальшого вивчення, але уже сьогодні накопичується досвід надання ефективної медичної допомоги таким пацієнтам.

Перше секційне засідання, присвячене аутоімунним захворюванням нервової системи, розпочав виступ професора О.А.Мяловицької «Клінічно ізольований синдром: прогностичні маркери трансформації в розсіяний склероз та початок хворобомодифікуючої терапії». Професор детально зупинилась на варіантах проявів клінічно ізольованого синдрому й оцінці ризику подальшого розвитку розсіяного склерозу, а також продемонструвала приклад з власної неврологічної практики і дані клінічних досліджень щодо доцільності застосування превентивної терапії у таких випадках.

Для висвітлення патогенетичних аспектів розсіяного склерозу і його прогресуючого перебігу до слова був запрошений професор клініки Вюрцбурга Мітте (Німеччина) Маурер Матіас з доповіддю «Прогресія розсіяного склерозу – роль пригнічення В клітин». Запропоновані сучасні дані щодо імунопатогенезу розсіяного склерозу наочно доводять беззаперечне залучення до патологічного процесу як Т-, так і В-лімфоцитів, активації яких є відправною точкою для подальшого каскадного руйнування мієліну й аксонального ураження нейронів центральної нервової системи. Влив на механізми дизрегуляції набутого імунітету шляхом пригнічення B-клітин ­пам’яті за допомогою медикаментозної терапії здатен опосередковано впливати на динаміку демієлінізуючого процесу та відтермінувати прогресування ­інвалідизації.

Професор Л.І.Соколова у своїй доповіді «Хворобо-модифікуюча терапія розсіяного склерозу в умовах нових реалій» не тільки презентувала відомості про світовий досвід застосування багатої палітри засобів превентивного лікування розсіяного склерозу, але й зосередила особливу увагу на можливостях високо­ефективної ­терапії захворювання в умовах пандемії COVID-19.

Галерею клінічних спостережень з повсякденної неврологічної практики поповнили також доповіді доцентів кафедри неврології НМУ В.Ю.Крилової і Т.А.Довбонос про аутоімунний енцефаліт та орбітальний міозит відповідно.

Проблема аутоімунних захворювань периферичної нервової системи була детально розглянута професором Державного університету медицини і фармакології імені Миколи Тестеміцану (м. Кишинів, Республіка Молдова) Віталієм Лісніком «Клініко-нейрофізіологічний спектр хронічних запальних демієлінізуючих полінейропатій». Опираючись на власний досвід і огляд літератури, професор охарактеризував сучасні клініко-параклінічні критерії діагностики типових і атипових форм захворювання, а також на терапевтичному алгоритмі

Друге секційне засідання отримало назву «Цереброваскулярна патологія. Афективні розлади в неврології». В його рамках був проведений майстер-клас «Сучасні підходи до лікування ішемічного інсульту в гострому та віддаленому періоді». Доцент кафедри неврології НМУ імені О,О.Богомольця М.М.Прокопів та професор Інституту геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова С.М.Кузнєцова висвітлили можливості окремих терапевтичних підходів у менеджменті порушень мозкового кровообігу в сучасних умовах. Йшлося про доцільність залучення до програми лікування хворих на мозковий інсульт не тільки тромболітичної терапії, але й засобів нейронального захисту для досягнення комплексної патогенетичної корекції патохімічних та молекулярних механізмів з метою запобігання необоротного судинного і тканинного церебрального ураження.

У своїй доповіді «Комбінована нейропротекція в ангіоневрології: поліпрагмазія чи мультимодальна фармакотерапія» керівник відділу інформаційного аналізу ДУ «Інститут геронтології імені Д. Ф. Чеботарьова НАМН України» С.Г.Бурчинський продовжив тематику комплексного підходу у лікуванні хронічних розладів мозкового кровообігу. Доповідач детально зупинився на проблемі пошуку оптимальних лікувальних засобів з мультимодальним впливом, застосування яких могло б знизити ризики поліпрагмазії, підвищити комплаєнс і досягти поєднаного впливу на судинну, нейромедіаторну і метаболічу ланки ішемічного каскаду.

Доцент кафедри неврології НМУ Л.В.Пантелеєнко виступила з доповіддю «Хвороба малих судин: сучасні уявлення та клінічне значення», у якій продемонструвала особливості етіопатогенезу, патоморфології та багатогранних клінічних проявів патології лептоменінгеальних та інтрапаренхіматозних артерій, капілярів і дрібних вен. Доповідач зокрема зупинилась на типових морфологічних і нейровізуалізаційних змінах за даної патології. У клінічній картині хвороби малих церебральних судин нерідко домінує когнітивний дефіцит внаслідок зменшення щільності зв’язків між різними структурами головного мозку, що визначає необхідність раннього виявлення і корекції основних предикторів захворювання.

Персонізований підхід у виборі лікувальної тактики афективних порушень у неврологічних хворих був розгорнуто представлений у наступному виступі С.Г.Бурчинського «Нейрометаболічна стратегія фармакотерапії афективних розладів: кому, коли і навіщо».

Третє секційне засідання мало назву «Біль в спині. Головний біль і прозопалгії. Головокружіння». Його відкрив професор Харківської медичної академії післядипломної освіти О.О.Ярошевський, який виступив з доповіддю «Диференціальна діагностика болю в спині. Практичні кейси колаборації медикаментозних підходів у біомеханічній корекції вертеброгенних больових синдромів». Родзинкою виступу стала наочна демонстрація біомеханічних патернів порушень шийно-плечової локалізації та їх корекція шляхом ліквідації тригерних пунктів і симмтризації м’язового корсету.

Проблематиці діагностики та лікування болю в нижній частині спини були присвячені доповіді професора Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л.Шупика Н.К.Свиридової «Хронічний больовий синдром у попереково-крижовому відділі хребта» та професора Харківської медичної академіії післядипломної освіти О.Г.Морозової «Роль остеоартриту суглобів хребта в розвитку хронічного болю в нижній частині спини. Невирішені питання тривалої патогенетичної терапії». Професор Н.К.Свиридова поділилась також своїм досвідом застосування ін’єкційних міорелаксантів з центральним механізмом дії при неспецифічному болю в спині та міофасціальному больовому синдромі (МФБС).

Науковці не обминули своєю увагою і проблему головного болю. Так представник Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького М.І.Боженко зупинився на афективних проявах у хворих з цефалгіями, яким була присвячена його доповідь «Психоемоційні аспекти формування головного болю». Обмін клінічним досвідом у проблемі алгології був продовжений завідуючою неврологічним відділенням Олександрівської клінічної лікарні Л.О.Вакуленко у доповіді «Диференційна діагностика прозопалгій. Аналіз клінічного випадку».

Керівник Центру лікування болю лікаря Євдокімова (м. Запоріжжя) привернув увагу слухачів до іншої поширеної неврологічної проблеми, запропонувавши доповідь «Труднощі діагностики головокружінь». На завершення конференції аудиторія заслухала виступ професора  О.Г.Морозової про необхідність та можливість застосування вітамінів та макроелементів у неврологічній практиці.

У форматі стендових доповідей до програми конференції увійшла презентеція «Динаміка когнітивних функцій у відновному періоді інсульту залежно від провідних характеристик артеріальної гіпертензії та варіабельності артеріального тиску», підготована професором кафедри неврології НМУ Т. М.Черенько та асистентом кафедри Ю. Л.Гелетюк. Проблемі екстрапірамідних порушень присвятила свої дослідження представниця Донецького національного медичного університету Н.С.Ракита з результатами власного дослідження «Клініко-нейропсихологічні аспекти  диференційної діагностики паркінсонізму і паркінсонічних синдромів».

Свої враження і запитання до доповідачів учасники онлайн-конференції висловлювали у чаті.

 

Кафедра неврології