ДО 180-РІЧЧЯ НМУ ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ. ІСТОРІЯ ОДНОГО ЧОРНО-БІЛОГО ФОТО
Нещодавно, передивляючись у FB фото “Клубу корінного киянина“, мою увагу привернуло чорно-біле фото. Добре відома аудиторія імені Володимира Опанасовича Караваєва у морфологічному корпусі НМУ, тодішнього Київського медичного інституту, була вщерть заповнена студентами. Звичайна лекція у майбутніх лікарів. Мимоволі промайнула думка, а раптом хтось із наших академіків, професорів, доцентів, впізнає себе, юного студента-медика на цьому фото, і розповість про цю фотографію, свою групу, однокурсників, викладачів. Це було б цікаво нам усім, а особливо сьогоднішнім студентам.
Київський медичний інститут. Майбутні лікарі. 1968 рік
Не гаючи часу, розіслала фото з надією на відповідь, яка не забарилася. Так, з одного фото народилася ця цікава історія спогадів про випускників НМУ, які розпочали свій шлях до професії лікаря у далекому 1968 році. Завідувач кафедри гістології та ембріології, професор Ю.Б. Чайковський впізнав на чорно-білій світлині своїх одногрупників і однокурсників: “Знайомі всі обличчя! Бачу свою групу. І навіть, напевно, себе. Я був старостою “.
Згодом Юрій Богданович надіслав вже кольорове фото свого випуску в тій самій аудиторії імені В.О. Караваєва. Це була ювілейна зустріч випускників НМУ імені О.О. Богомольця:
“ У вересні 2019 року було 45-річчя нашого випуску. Для учасників цієї зустрічі вистачило перших трьох рядів.На жаль, не всі змогли приїхати. Адже більшість продовжує працювати там, куди їх направили за розподілом. А це не тільки Київ і Київська область, але й Житомирська, Волинська, Полтавська, Рівненська, Черкаська та Чернігівська області. На жаль, дехто уже не з нами… Після інтернатури велику групу випускників направили служити військовими лікарями у Забайкальський військовий округ. Правда, пізніше вони повернулися в Україну. А є й однокурсники, які працюють у США, Німеччині та Чехії. Це вже не за розподілом.
На першому ряду сидить професор Федір Олексійович Тишко, у роки нашого студентства – заступник декана лікувального факультету. У халатах – першокурсники, свідки нашої зустрічі. Думаю, їм було цікаво послухати спогади про навчання у 60-70 роках минулого сторіччя.
За відсутності цифрового кольорового фото лише деякі моменти студентського життя фіксувалися на чорно-білу плівку. Та й любительські фото не мали гарної якості. Тим не менше, хочу написати декілька рядків про нашу групу і про те, чого, можливо, не знають сучасні студенти.
5-а група на кафедрі біохімії. Зліва направо: Олег Циганенко – в майбутньому науковий співробітник НДІ фармакології і токсикології, Люда Мухомор – майбутній топ-менеджер Укрпрофоздоровниці, Юрій Чайковський – автор цих рядків, Слава Шаманський – майбутній лікар-терапевт, Коля Заноздра – став викладачем кафедри біохімії, довгий час був ученим секретарем Київського медичного інституту, Катя Чемерис і Тамара Нікітченко – працюють в Чернігові, Вітя Буряк – все трудове життя пропрацював на Швидкій допомозі в Києві.
Інтернаціональне виховання! Студенти із країн Азії та Африки навчаються в групах і відпочивають разом із нами.
Суботник у Парку імені Тараса Шевченка. Привід для того, щоб зустрітися групою після тижня занять і зробити щось корисне.
Майже щороку 1 вересня починалися заняття, а через 1-2 тижні всі студенти уже були на сільськогосподарських роботах. Потім чотиримісячну навчальну програму проходили за три місяці. Але у нас були гарні вчителі, які допомагали добре підготуватися до сесії. Подаю свтлину із нашого випускного альбому.
Великі людські постаті, відомі вчені. На лікувальному факультеті лекції, як правило, читали завідувачі кафедр. Завжди їх згадуємо. І звичайно пам’ятаємо тих, хто проводив практичні заняття.
І насамкінець – випробування для справжніх чоловіків! Так звані військові табори. Майбутні лейтенанти медичної служби на привалі.
Через дорогу від нашої «військової бази» знаходився табір відпочинку КМІ (нинішній табір «Медик»), у якому відпочивали дівчата з нашого курсу. Не писатиму про тих, хто ходив у нічну самоволку. Адже ми всі присягали дотримуватися суворої дисципліни (тут)“.
Ось так одне чорно-біле фото викликало вир спогадів і народило цікаву розповідь про справи днів, що давно минули, але були такими чудовими, насиченими веселим студентським життям. Запрошуємо всіх переглянути свої фотоальбоми, згадати однокурсників, своїх викладачів, улюблених професорів і поділитися своїми спогадами про незабутні й найкращі студентські роки в НМУ імені О.О. Богомольця, який відзначає цього року свій 180-річний ювілей. Закликаємо цьогорічних випускників теж відгукнутися і написати про свої студентські роки, надії та сподівання. Свої дописи разом із фотографіями надсилайте до Прес-центру, вони стануть своєрідним подарунком і даниною глибокої поваги і вдячності нашому Університету до ювілею. Пам’ятайте, що матеріали повинні бути лаконічними і невеликими за обсягом, як наш сьогоднішній допис.
Прес-центр
