180-РІЧЧЯ НМУ ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ. ЧЛЕН-КОРЕСПОНДЕНТ НАМН УКРАЇНИ, ПРОФЕСОР-ОФТАЛЬМОЛОГ ГЕННАДІЙ ДМИТРОВИЧ ЖАБОЄДОВ
Знайомство з членом-кореспондентом НАМН України, заслуженим лікарем і заслуженим діячем науки та техніки України, відомим професором-офтальмологом, Г.Д. Жабоєдовим подарувало неймовірні емоції від спілкування з глибокою, високоосвіченою і надзвичайно доброзичливою людиною. Коли він розповідав про кафедру, Університет, студентство, хворих, яким він допомагав бачити світ, його очі світилися молодістю, енергією і безмежною закоханістю у свою професію:
“Народився я 15 жовтня 1938 року в родині військового у Курській області, де разом із матір’ю провів роки Другої світової війни. Батько після повернення з фронту працював у місті Льгові Курської області, там я закінчив школу і, ще навчаючись у старших класах, вирішив стати лікарем, першим лікарем з роду Жабоєдових.
Вступивши до Харківського медичного інституту, ще у студентські роки захопився офтальмологією, але такого розподілу не було, і мене, випускника, направили до Сум, на обласну станцію переливання крові. Однак бажання стати офтальмологом не полишало мене, я марив цією спеціальністю. Саме тоді я взяв участь у науковій конференції молодих лікарів Сумщини, виступивши із доповіддю про офтальмологію, що стало поворотом у моїй долі.
Мій виступ привернув увагу і мене було запрошено до Інституту вдосконалення лікарів в Харкові. Тоді цю кафедру очолював один із провідних нейроофтальмологів країни, член-кореспондент АМН СРСР, професор І.Й. Меркулов. Іван Йосипович запропонував мені подати заяву на вступ до аспірантури. Так, 1965 року я став аспірантом кафедри офтальмології Харківського інституту вдосконалення лікарів. Вже у процесі роботи над дисертацією І.Й. Меркулов порекомендував мені закінчувати аспірантуру у «Національному медичному дослідницькому центрі очних хвороб імені Гельмгольца» в Москві, у професора Олексія Івановича Богословського. Згодом кандидатську роботу “Зорові послідовні образи в нормі та при патології зорового нервового шляху” було виконано на базі Московського НДІ очних хвороб імені Гельмгольця.
Після закінчення аспірантури і захисту 1970 року дисертації мене направили асистентом на кафедру очних хвороб Харківського медичного стоматологічного інституту, який пізніше був переведений до Полтави. У Полтаві я працював доцентом і практично з самого початку виконував обов’язки завідувача кафедри. 1983 року я завершив роботу над докторською дисертацією на тему: “Патогенез набряків диску зорового нерва, їх клініка і диференціальна діагностика”. Захист проходив в Одесі в Інституті очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова, що для мене було дуже відповідально. У лютому 1985 року мене обрали на посаду завідувача кафедри офтальмології Київського медичного інституту, а нині Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.
Кафедра офтальмології, яку я очолював з 1985 по 2014 рік, має одну із найстарших наукових шкіл. Рішення про її відкриття було прийнято у вересні 1869 року. Завдяки професорові Володимиру Опанасовичу Караваєву – організатору та першому деканові медичного факультету, талановитому хірургові, якого М.І.Пирогов вважав одним із найкращих своїх учнів, студенти здобули можливості одержати відомості з практичної офтальмології та офтальмохірургії. В.О. Караваєв багато й успішно оперував на очах, він суттєво вдосконалив одну з основних очних операцій – екстракцію катаракти. Його пропозиція робити розтин передньої камери під час екстракції катаракти по лімбу зверху, а не знизу, як це робили раніше, і до цього часу залишається методом вибору хірурга-офтальмолога. Маючи всесвітньо відомих вчителів-попередників, такі високі взірці служіння науці, медицині і людям, співробітники нашої кафедри робили і роблять усе, щоб бути гідними їхніми послідовниками.
Одними із основних напрямків роботи кафедри є нейроофтальмологія, патологія зорового нерву та сітківки, захворювання переднього відрізку ока. Кафедра продовжує працювати над такими актуальними науковими напрямками: травматична патологія ока; діабетичні ураження органа зору; сучасна хірургія та терапія глаукоми; катарактальна та рефракційна хірургія; патологія сітківки та зорового нерва; лікування синдрому «сухого ока».
Кафедра виконала та продовжує виконувати такі НДР за держзамовленням: патологія сітківки та зорового нерва у хворих на цукровий діабет; розробка сучасної медичної технології для відновлення функцій зору шляхом фізіотерапевтичного пневмомеханічного, світлового та колірного впливу на судини лобово-потилично-тім’яного апарату зору; удосконалення діагностики та підвищення ефективності лікування судинних та дистрофічних захворювань органа зору; діагностика та лікування нейроретинопатії; діагностика та лікування нейроретинопатій, індукованих травмами, судинною та ендокринною патологією.
Під час реалізації наукових досліджень кафедра співробітничає з багатьма профільними установами, зокрема: Інститутом хімії високомолекулярних сполук НАН України; Науково-дослідним лабораторним центром НМУ імені О.О.Богомольця; Інститутом біохімії імені О.В.Палладіна НАН України; Інститутом нейрохірургії імені академіка А.П.Ромоданова НАМН України; НПЦ нейрорентгенохірургії НАМН України; Медичним центром «Аілаз»; Інститутом геронтології НАМН України; Інститутом ендокринології та обміну речовин НАМН України; Київською міською ендокринологічною клінічною лікарнею. Результати науково-дослідної роботи кафедри мають важливе наукове і практичне значення для комплексного лікування хворих з офтальмологічною патологією.
Довгі роки, працюючи керівником кафедри, я поєднував викладацьку, адміністративну, практичну роботу лікаря-офтальмолога з науковою. Пишаюся тим, що мені вдалося створити сучасну українську школу нейроофтальмологів, а ще й тим, що мій син теж став лікарем-офтальмологом, професором і з грудня 2019 року очолив кафедру офтальмології НМУ імені О.О. Богомольця. У своїх працях я запропонував нові діагностичні методи дослідження гостроти зору, поля зору, просторової та контрастної чутливості зорового нерву, сітківки, та пристрої для їх реалізації; нові методи консервативного та хірургічного лікування глаукоми та катаракти, захворювань сітківки та зорового нерву, пошкоджень органа зору, тяжких ускладнень очей у хворих на гіпертонічну хворобу, цукровий діабет, хронічну ниркову недостатність.
Також я запровадив нові методи консервативного, лазерного та хірургічного лікування відкритокутової глаукоми, ускладненої катаракти, дистрофічних захворювань сітківки і зорового нерву, травматичних пошкоджень органу зору. Вважаю вкрай важливими свої розробки нових високотехнологічних методів пластичних та естетичних оперативних втручань на допоміжному апараті ока, які сьогодні широко використовуються на практиці. Результатом моєї багаторічної і копіткої роботи стали понад 800 наукових праць, 8 підручників, зокрема перший український підручник з офтальмології “Очні хвороби”, 18 монографій, 32 авторських свідоцтв, численних методичних рекомендацій та навчальних посібників, а монографії «Захворювання зорового нерва» та «Травми зорового нерва», автором яких я є, – єдині на сьогодні сучасні посібники для лікарів цієї галузі офтальмології.
Протягом багатьох років я був головою Проблемної комісії МОЗ та АМН України “Офтальмологія та тканинна терапія”, куратором наукових досліджень з очних хвороб наукової ради з клінічної медицини при Президії АМН України, членом редакційної ради “Офтальмологічного журналу”, членом ВАКу України, Президентом асоціації нейроофтальмологів, глаукоматологів і ретинологів України та науковим консультантом Центру “Травма ока” Олександрівської клінічної лікарні Києва і низки офтальмологічних клінік міста Києва.
Викладаючи багато років студентам, підготувавши 6 докторів та 31 кандидатів медичних наук, хочу із впевненістю сказати, що рівень лікарів-офтальмологів, яких готує НМУ імені О.О. Богомольця, є дуже високим, а це означає, що очі наших громадян у хороших і дуже професійних руках. Наш науково-педагогічний склад здатен вирішувати найскладніші і найамбітніші задачі у справі підготовки високопрофесійних лікарів. Бажаю нашому рідному Університету сталого розвитку і процвітання!”
Прес-центр
