КОРОНАВІРУС COVID-19: ОПЕРАТИВНА ІНФОРМАЦІЯ

 

АРХІВ 2020-2021 р.р.

 

16 серпня 2022 р.

В Україні виявлено випадки зараження різновидом «Омікрону» – ВА.5. Це означає, що COVID-19 нікуди не зник, вірус мутує та, намагаючись ухилитись від імунної відповіді, поширюється країнами Європи та світу. Відповідно до рекомендацій Національної технічної групи експертів з питань імунопрофілактики (протокол № 16-06/2022)  і Наказу МОЗ України № 1249 від 19 липня 2022 року в нашій країні дозволено введення другої бустерної дози вакцини проти COVID-19.

Передусім йдеться про громадян віком від 60 років та від 18 до 59 років, хто має хронічні захворювання. Розглядається також питання щодо дозволу бустерної дози і для інших груп населення України. За даними МОЗ України для, другої бустерної дози застосовуватимуть мРНК-вакцину (зараз — це Pfizer) з інтервалом щонайменше 4 місяці після першої бустерної дози.

Декан медичного факультету №3, професор кафедри дитячих інфекційних хвороб НМУ Оксана Виговська зазначає, що перебіг хвороби у заражених «Омікроном» – ВА.5 протікає легше, однак слід бути пильними, оскільки останнім часом захворюваність значно зросла. За її словами, треба якомога раніше звертати увагу на респіраторні прояви та тривалий субфебрилитет та астенізацію, оскільки саме такими є особливості нового штаму.

Дуже важливо вжити запобіжних заходів для зниження передачі вірусу. Необхідно вакцинуватися, тримати соціальну дистанцію, носити захисну маску, якомога частіше мити руки та обробляти їх антисептиком. При перших симптомах – звертатися до лікаря.

Професор Виговська наголошує, що найкращим попередженням захворювання є вакцинація і що саме друга бустерна доза значно підвищує рівень утворення нейтралізувальних антитіл проти цього підтипу вірусу, а значить збереже життя!

 

Пресцентр за матеріалами деканату медичного факультету №3

 

 

08 лютого 2022 р.

 

 

РОБОТА ДОСЛІДНИКІВ КАФЕДРИ ФТИЗІАТРІЇ ТА ПУЛЬМОНОЛОГІЇ ОПУБЛІКОВАНА В АВТОРИТЕТНОМУ НАУКОВОМУ ЖУРНАЛІ

Дотепер туберкульоз залишається загрозою для здоров’я населення. У всьому світі він посідає 13 місце серед основних причин смерті та є другим за кількістю жертв інфекційним вбивцею після COVID-19.

Немає такого органу в організмі людини, який би не міг бути вражений туберкульозом. В Україні приблизно на 10 випадків легеневого туберкульозу припадає 1 випадок туберкульозу позалегеневої локалізації.

Нерідко діагностика позалегеневого туберкульозу, особливо у людей, що живуть з ВІЛ-інфекцією, є викликом для лікаря. Діагностичні пошуки є набагато складнішими, ніж для легеневого туберкульозу. COVID-19 ще погіршив ситуацію та несприятливо вплинув на вчасне виявлення і легеневого, і позалегеневого туберкульозу. У 2021 році виявлено на 28% пацієнтів з туберкульозом менше, ніж до пандемії. Очевидно, що цей чинник впливатиме на епідемічну ситуацію у найближчі роки: у невиявлених вчасно пацієнтів захворювання прогресуватиме, часто призводячи до незворотних змін.

Покращення розуміння епідеміології та факторів ризику смертності від позалегеневого туберкульозу може сприяти успішній діагностиці та лікуванню. Саме цьому присвячена НДР кафедри «Прогнозування розвитку захворюваності на туберкульоз в Україні у зв’язку з пандемією COVID-19».

Результати спільної праці керівника НДР, завідувача кафедри фтизіатрії та пульмонології, професора Василя Петренка, відповідального виконавця, доцента кафедри Марії Долинської, колег з Університету Браун та Бостонського університету (США) та провідних працівників Центру Громадського Здоров’я МОЗ України, висвітлено у публікації авторитетного журналу Clinical Infectious Diseases  (Khalife S, Jenkins HE, Dolynska M, Terleieva I, Varchenko I, Liu T, Carter EJ, Horsburgh CR, Rybak NR, Petrenko V, Chiang SS. Incidence and Mortality of Extrapulmonary Tuberculosis in Ukraine: Analysis of National Surveillance Data. Clin Infect Dis. 2021 Dec 20: doi: 10.1093/cid/ciab1018).

Дослідники провели математичний аналіз детермінант, які вплинули на захворюваність та смертність від позалегеневого туберкульозу в Україні за період з 2015 по 2018 рік. Наступним етапом буде прогнозування трендів у епідеміології туберкульозу після закінчення пандемії.

 

Кафедра фтизіатрії

 

 

 

 

07 лютого 2022 р.

 

РОЗПОВІДЬ ПРОФЕСОРА-ІНФЕКЦІОНІСТА О.В. ВИГОВСЬКОЇ ПРО НОВУ ХВИЛЮ КОРОНАВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ У ПЕРЕДАЧІ «ВЕЛИКЕ ПИТАННЯ» ТЕЛЕКАНАЛУ «ТВ-1»

 

Декан медичного факультету №3, доктор медичних наук, професор кафедри дитячих інфекційних хвороб Оксана Валентинівна Виговська, взяла участь у програмі «Велике питання» на телеканалі «ТВ-1», де розповіла  про нову хвилю коронавірусної інфекції та особливості штаму «Омікрон».

 

 

Прес-центр

 

 

 

31 січня 2022 р.

 

 ДЕКАН МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ №3, ПРОФЕСОР О.В. ВИГОВСЬКА У ПРОГРАМІ РАДІО

 

Декан медичного факультету №3, професор-інфекціоніст О.В. Виговська взяла участь у передачі Радіо «Культура», де йшлося про нову хвилю коронавірусу в Україні, особливостях “омікрона” та чому частіше хворіють діти і як вакцинація може зменшити ризики при хворобі?

http://www.nrcu.gov.ua/schedule/play-archive.html?periodItemID=3051499

 

Прес-центр

 

 

21 січня 2022 р.

 

НАВЧАЛЬНИЙ ТРЕНІНГ «КЛІНІЧНЕ ВЕДЕННЯ ПАЦІЄНТІВ З COVID-19 В СТАЦІОНАРНИХ УМОВАХ» ДЛЯ ЛІКАРІВ ВТОРИННОЇ ЛАНКИ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я МІСТА КИЄВА

 

Співробітники Університету провели навчальний тренінг на тему: «Клінічне ведення пацієнтів з коронавірусною хворобою (COVID-19) у стаціонарних умовах» для лікарів вторинної ланки, яких буде залучено для надання медичної допомоги в стаціонарах Києва хворим на короновірусну хворобу.

Захід тривав 6 годин та проходив в онлайн-форматі. У його роботі активну участь взяли близько 400 лікарів різних спеціальностей усіх лікувально-профілактичних закладів  Києва.

Метою тренінгу було ознайомлення лікарів з Протоколом «Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)», Стандартами медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)», Живою клінічною настановою «Клінічне ведення пацієнтів з COVID-19» та діючими настановами ВООЗ та CDC.

Навчання провели висококваліфіковані науково-педагогічні працівники кафедр Університету та Інституту післядипломної освіти.

Відкрив захід ректор НМУ, член-кореспондент НАМН України, професор Ю.Л. Кучин. У своєму виступі Юрій Леонідович акцентував увагу на навчанні лікарів як важливому компоненті клінічного ведення пацієнтів з COVID-19.

Консультант ВООЗ з клінічного менеджменту, лікар-інфекціоніст Юрій Жигарев зупинився на аспектах скринінгу, тріажу пацієнтів з COVID-19, критеріях тяжкості, показаннях для госпіталізації, показаннях для госпіталізації до відділення інтенсивної терапії та алгоритмі госпіталізації.

Валентина Теодорівна Кірієнко,  доцент кафедри терапії, інфекційних хвороб та дерматовенерології, лікар-інфекціоніст виступила з доповіддю на тему: «Клінічне ведення дорослих пацієнтів з неускладненим COVID-19 в стаціонарних умовах згідно з Протоколом та Стандартом медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)», в якій детально зупинилася на етіотропному, патогенетичному, симптоматичному лікуванні пацієнтів з COVID-19,  застосуванні системних кортикостероїдів, прон-позиції пацієнтів з короновірусною хворобою, показаннях до ШВЛ.

В іншій доповіді на тему «COVID-19 та порушення гемостазу» Валентина Теодорівна детально зупинилася на патогенезі й клінічних проявах порушення в системі гемостазу, на розвитку гемолітичного мікротромбоваскуліту при коронавірусній хворобі, акцент також було зроблено на правильній інтерпретації лабораторних показників, які характеризують стан системи гемостазу, проявах венозної та артеріальної тромбоемболії при хворобі, клінічних та лабораторних критеріях ТЕЛА, ВТЕ у госпіталізованих пацієнтів з COVID-19. Доповідач частину доповіді присвятила питанням антикоагулянтної терапії  при COVID-19, на показах, протипоказах, застереженнях, методах контролю при застосуванні тих чи інших етіотропних препатів та антикоагулянтів.

Геннадій Давидович Кіржнер, доцент кафедри загальної практики сімейної медицини, лікар-кардіолог детально проаналізував найбільш поширені ускладнення  COVID-19, їхні прояви й зупинився на питаннях ведення пацієнтів з ускладненим перебігом коронавірусної хвороби, акцент було зроблено на ураженні серцево-судинної системи при коронавірусній хворобі у госпіталізованих пацієнтів.

Дуже важливою й корисною була ґрунтовна доповідь Ігоря Анатолійовича  Зайцева, професора кафедри терапії, інфекційних хвороб та дерматовенерології, лікаря-інфекціоніста, присвячена особливостям ведення та лікування пацієнтів із групи ризику, супутніми захворюваннями, віком 60+. Ігор Анатолійович детально зупинився на всіх групах ризику, згрупувавши ураження за змінами в тій чи іншій системі організму, детально розібравши питання ведення цих груп пацієнтів.

О.В. Виговська, професор кафедри дитячих інфекційних хвороб, дитячий інфекціоніст, декан медичного факультету №3, яка була модератором конференції, зробила дві ґрунтовні доповіді, присвячені питанням коінфекції при коронавірусній хворобі й раціональному використанню антибіотиків при ній. Оксана Валентинівна акцентувала увагу на показах, менеджменті антибактеріальної терапії у пацієнтів з  COVID-19, емпіричній антибактеріальній терапії позалікарняної бактеріальної пневмонії різної тяжкості, ранньої і пізньої госпітальної пневмонії.

Вона також детально зупинилася на питаннях клінічного ведення в умовах стаціонару особливих категорій хворих – вагітних та дітей, клінічному веденні пацієнтів з педіатричним ковідом, категоризації тяжкості перебігу хвороби, клінічним проявам короноварісної хвороби у дітей та вагітних у залежності від триместру вагітності. Йшлося також і про особливості тяжкої пневмонії у дітей та вагітних при коронавірусній хворобі, критерії високого ризику, особливі ускладнення, особливості застосування різних груп препаратів у дітей та вагітних, противірусну та антибактеріальну терапію.

За результатами тренінгу відбулося підбиття підсумків. Учасники тренінгу взяли активну участь в обговоренні. На всі поставлені питання було отримано вичерпні відповіді. Учасники тренінгу високо оцінили проведений навчальний захід.

Професор Тетяна Андріївна Вежновець, директор ІПО університету закрила тренінг й побажала всім його учасникам  ефективної роботи.

Наступний навчальний тренінг відбудеться 24 січня 2022 року о 10 годині.

Запрошуємо всіх, хто бажає взяти участь у навчанні, зареєструватися за посиланням:

https://docs.google.com/forms/d/16TVjQ7dEToecx4UrKT1Blr42Jf2A4TOHu6IQHRCxD9Q/edit

Запис тренінгу доступний за посиланням:

https://us02web.zoom.us/rec/share/gqoa8GKDerkuRizYVwv2BurFBNxhnGJGr35xNAlkFFOKfx-rVHyCXmrQ8Wz6iaY9.juc6v4bGrvE4UfrH .

Презентації доповідей доступні за посиланням:

https://drive.google.com/drive/folders/1v4Q2t-aCuPiXaXrerqKTW8xeTqRTo_vK

 

 Інститут післядипломної  освіти, деканат медичного факультету №3, кафедра дитячих інфекційних хвороб

 

 

 

 

11 січня 2022 р.

 

ВИКЛАДАЧІ УНІВЕРСИТЕТУ – НАЦІОНАЛЬНІ ТРЕНЕРИ ТРЕНІНГІВ «КЛІНІЧНЕ ВЕДЕННЯ ПАЦІЄНТІВ ІЗ COVID-19

ВООЗ в Україні на запит Міністерства охорони здоров’я України  розпочала серію тренінгів «Клінічне ведення пацієнтів із COVID-19» для лікарів первинної ланки, покликаних надати сучасні, засновані на доказах та стандартах ВООЗ знання для ефективного лікування пацієнтів із COVID-19 (програма тренінгу).

З вітальним словом до присутніх звернулися Томас Рубал, радник з питань охорони здоров’я ВООЗ та Тетяна Орабіна, в.о. генерального директора Директорату медичних кадрів, освіти і науки МОЗ України. Заступник міністра охорони здоров’я Олексій Яременко зупинився на питаннях навчання лікарів як важливому компоненті для подолання наслідків пандемії COVID-19 в Україні.

Ці тренінги включають у себе різні аспекти клінічного ведення пацієнтів з COVID-19: скринінг і сортування, алгоритми госпіталізації, інфекційний контроль, лікування випадків легкого та середнього ступеня тяжкості в домашніх умовах, основи домашньої кисневої терапії, лікування пацієнтів із супутніми захворюваннями, питання коінфекції та правильного використання антибіотиків, лікування особливих категорій (діти, вагітні, пацієнти похилого віку), реабілітація після коронавірусної хвороби, лікування пацієнтів із пост-COVID-синдромом, а також питання інфодемії, профілактики стресу та вигорання у медичних працівників, ефективної комунікації та інші.

Співробітники НМУ, Професор Оксана Виговська та доцент Геннадій Кіржнер, виступили національними тренерами на першому тренінгу, проведеному напередодні Нового року для 30 регіональних координаторів, щоб надати їм відповідні знання та інструменти для запровадження щойно оновлених стандартів ВООЗ із клінічного ведення пацієнтів із COVID-19 у медичну практику на первинному рівні медичної допомоги.

У своїх доповідях дитячий лікар-інфекціоніст, професор кафедри дитячих інфекційних хвороб, декан медичного факультету № 3 Оксана Виговська акцентувала увагу на клінічному веденні пацієнтів з COVID-19 в амбулаторній практиці, а саме: лікуванні особливих категорій – дітей, вагітних, пацієнтів похилого віку – та  особливостях лікування пацієнтів із супутніми захворюваннями,  коінфекцією та раціональному використанні антибіотиків.  Доцент кафедри загальної практики сімейної медицини, лікар-кардіолог Геннадій Кіржнер детально зупинився на питаннях телемедицини та дистанційної допомоги, організації дистанційного контролю пацієнтів з  COVID-19 в амбулаторній практиці та питаннях реабілітації після коронавірусної хвороби, лікуванні пацієнтів з пост-COVID синдромом.

Захід координували Марина Горобейко, консультант ВООЗ, та Юрій Жигарев, консультант ВООЗ з клінічного менеджменту.

Учасники тренінгу, регіональні координатори активно взяли участь в обговоренні, поставили велику кількість запитань спікерам, на які отримали вичерпні й розгорнуті відповіді.

Протягом січня-березня 2022 року каскадні онлайн- та офлайн-тренінги проводитимуться для працівників первинної медичної допомоги по всій Україні. Сімейні лікарі, які успішно пройдуть оцінювання рівня здобутих знань, отримають сертифікат і бали безперервного професійного розвитку.

 

Прес-центр за матеріалами деканату медичного факультету №3