НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. Богомольця
ЧЕСТЬ, МИЛОСЕРДЯ, СЛАВА

ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ ТА ЕКОЛОГІЇ НМУ ВИКОНУЄ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКУ РОБОТУ У ВОЄННИЙ ЧАС

28.06.2022

З перших днів війни співробітники Національного медичного університету імені О.О. Богомольця виконують науково-дослідницьку роботу «Порівняльна гігієнічна оцінка та наукове обґрунтування підходів до гігієнічної регламентації інноваційних технологій застосування пестицидів», спрямовану на стимулювання застосування нових технологій у сільському господарстві та мінімізацію негативного впливу пестицидів на навколишнє середовище. Наші науковці, як і під час Чорнобильської катастрофи, знову зіткнулися з новими викликами і малоапробованими на практиці проблемами, які слід було вирішувати негайно. 

 Так, співробітники Інституту гігієни та екології, кафедри гігієни та екології №1 НМУ, Поліського національного університету досліджували надважливу проблему із застосування дронів (БПЛА) для внесення з повітря хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР).

В умовах війни, з об’єктивних причин, аграрна галузь потерпає від відсутності працівників, зменшення сільськогосподарських площ та допоміжної авіації, тому застосування літальних апаратів (БПЛА) стає критично важливим. Україна є головним експортером зернових до багатьох країн світу, а не вирощений цьогорічний врожай здатен призвести до голоду. Сьогодні перед аграріями постає проблема мінімізації впливу наслідків війни на продовольчу безпеку, яка для росії вже давно стала важливою складовою розпочатої проти України і світу гібридної війни.

«Інноваційна технологія внесення хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР) за допомогою безпілотних літальних апаратів (БПЛА, дронів) з повітря є маловивченою в науковому плані з огляду безпечності умов праці задіяних робітників, продукції вирощеної за допомогою застосування дронів та впливу на об’єкти навколишнього середовища. Така технологія малоапробована на практиці. Відсутня й нормативно-правова база з питань проведення гігієнічної оцінки професійних ризиків та обґрунтування регламентів безпечного застосування засобів захисту рослин за допомогою БПЛА. Так, з позиції гігієни праці та впливу на об’єкти навколишнього середовища, ця технологія принципово відрізняється за ризиками негативного впливу на професійні контингенти порівняно з штанговим, вентиляторним чи авіаційним (пілотованим) внесенням ХЗЗР і потребує окремої санітарно-гігієнічної та екологічної регламентації. Результати проведеної спільної дослідницької роботи колективів обох університетів дадуть змогу стимулювати перехід до застосування нових технологій у сільському господарстві, зменшити та мінімізувати негативний вплив пестицидів на довкілля, а також на професійні та непрофесійні контингенти. Цей метод також мінімізує втрати і ризики сільгосптоваровиробників та експортерів продуктів рослинного походження і  дасть змогу досягнути високого ступеня ідентичності законодавства України із законодавством ЄС у сфері захисту рослин, що спростить вихід української продукції на зовнішні ринки», – пояснив керівник Інституту гігієни та екології НМУ, професор Сергій Омельчук.

Він також висловив вдячність ректору, професору Юрію Кучину та адміністрації НМУ імені О.О. Богомольця за створення умов для відтворення експериментального дослідження.

 

Пресцентр