Розвінчуємо міфи про біль у спині: експерти НМУ радять

Майже 80% людей стикаються з болем у спині, та чи дійсно допомагає пасивний відпочинок подолати проблему? Розвінчує небезпечні стереотипи та міфи про лікування хребта завідувачка відділення амбулаторної реабілітації Університетської клініки Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, доцентка Марія Овдій.

Глобальна поширеність болю у спині найчастіше зачіпає працездатне населення віком від 35 до 55 років. За статистикою, понад 80% людей у світі зазнавали подібного дискомфорту принаймні раз у житті. Масовий характер цієї патології став причиною формування численних хибних і небезпечних уявлень про неї. Розбираємо найпоширеніші міфи про біль у спині, щоб відрізнити небезпечні вигадки від науково підтверджених фактів.

Біль у спині завжди свідчить про серйозну травму або небезпечне захворювання.

МІФ. У більшості випадків біль у спині не пов’язаний із тяжким ушкодженням хребта. Водночас важливо оцінити симптоми та виключити ознаки серйозної патології.

При болю у спині потрібно якомога менше рухатися, щоб хребет «не зношувався».

МІФ. Тривалий постільний режим може посилити слабкість м’язів, скутість і страх руху. Рекомендовано зберігати посильну активність і поступово повертатися до звичних справ.

Якщо болить спина, виконувати вправи не можна.

МІФ. Правильно підібрані вправи є важливою складовою лікування. Навантаження потрібно адаптувати до стану людини, інтенсивності болю та її фізичних можливостей.

Грижа міжхребцевого диска завжди потребує операції.

МІФ. Більшість людей із грижею диска лікуються без операції. Хірургічне втручання розглядають за чіткими показаннями: прогресування неврологічних порушень, синдром кінського хвоста або стійкий інтенсивний біль, що не піддається консервативному лікуванню.

Щоб визначити причину болю у спині, завжди потрібно зробити МРТ.

МІФ. За відсутності «червоних прапорців» МРТ зазвичай не потрібна на початковому етапі. Рішення про обстеження приймають після збору анамнезу та клінічного огляду, якщо його результат може змінити лікування.

Болить спина – без уколів і крапельниць не обійтися.

МІФ. Ін’єкції та крапельниці не є обов’язковими для лікування болю у спині. Основою допомоги часто є навчання пацієнта, рухова активність, лікувальні вправи, самокерування та, за потреби, обґрунтована медикаментозна терапія.

Плаванням або йогою можна повністю вилікувати будь-яке захворювання спини.

МІФ. Плавання та йога можуть покращити рухливість, силу, самопочуття й допомогти контролювати біль, але не є універсальним методом лікування. Вид активності потрібно підбирати індивідуально.

Сильніший біль завжди означає серйозніше пошкодження хребта.

МІФ. Інтенсивність болю не завжди відповідає ступеню структурних змін. На неї також впливають чутливість нервової системи, стрес, сон, попередній досвід і страх руху.

Стрес, тривога, втома та недостатній сон можуть посилювати біль у спині.

ПРАВДА. Психоемоційний стан і якість сну впливають на сприйняття болю, м’язове напруження, активність і відновлення. Це не означає, що біль «вигаданий»: він реальний і формується під впливом біологічних, психологічних та соціальних чинників.

Регулярний безпечний рух допомагає контролювати біль у спині.

ПРАВДА. Поступова фізична активність і вправи сприяють відновленню функціонування, підвищують упевненість у рухах та зменшують ризик тривалої непрацездатності.

 Експерти НМУ радять

«Навколо болю в спині існує чимало міфів, які змушують людей обмежувати рух, боятися навантажень або шукати складне лікування. Однак тривалий режим перебування у спокої лише погіршує стан, послаблюючи м’язовий корсет. Навпаки, правильний рух є основою одужання», – зазначає завідувачка відділення амбулаторної реабілітації Університетської клініки, доцентка Марія Овдій.

На етапі відновлення найкраще працюють низькоінтенсивні заняття. Це може бути дозована ходьба, яка м’яко активізує кровообіг у хребті без осьового навантаження. Корисними також будуть плавання або аквааеробіка. Такі заняття розвантажують міжхребцеві диски та сприяють зміцненню м’язів спини. Йога, пілатес або стретчинг покращують гнучкість, повертають рухливість суглобам та знімають спазми.

Головне правило – такі тренування не повинні викликати різкого дискомфорту, оніміння чи слабкості в кінцівках. Індивідуальну програму та дозування вправ варто узгодити з лікарем або фізичним терапевтом.

Для всіх, хто хоче навчитися доказовим методам відновлення здоров’я хребта, у консультативно-діагностичному відділенні Університетської клініки НМУ імені О.О. Богомольця працює «Школа здорової спини». Безкоштовні заняття з участю провідних фахівців у галузі реабілітації проводяться постійно. Зустрічі відбуваються в останній четвер кожного місяця. Записатися на проєкт та отримати додаткову інформацію можна за номером телефону: +38 (096) 010-20-31.

Центр комунікацій, організаційної і редакційної роботи

за інформацією Університетської клініки