У НМУ підсумували результати проєкту «Безпечна та стійка лікарня»

13 січня в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця відбувся круглий стіл у межах проєкту «Безпечна та стійка лікарня» за підтримки ЮНІСЕФ в Україні. Під час заходу підсумували результати проєкту, а проєктна група презентувала авторський посібник «Системи реагування на надзвичайні ситуації (ракетно-дронові інциденти) в закладі охорони здоров’я, що надає стаціонарну допомогу».

У заході взяли участь ректор НМУ імені О.О. Богомольця Юрій Кучин, генеральний директор Центру громадського здоров’я Володимир Курпіта, координатор медичних проектів ЮНІСЕФ в Україні Ігор Кацитадзе, в.о. директора департаменту медичних послуг Міністерства охорони здоров’я України Валерія Соручан, державна експертка експертної групи медичної та критичної інфраструктури директорату стратегічного планування та координації МОЗ України Аліна Тищенко, представники групи ВООЗ з надзвичайних ситуацій у сфері охорони здоров’я в Україні Аяділ Сапарбеков і Тетяна Тимошенко, представниця Світового банку Мар`яна Гладкевич, учасники проєктної команди та представники закладів охорони здоров’я, які брали участь у проєкті, – Міської дитячої лікарні №5 у Запоріжжі, Чернігівської обласної дитячої лікарні, Пологового будинку Чернігова, Українського медичного центру реабілітації матері та дитини МОЗ України в Одесі.

До проєктної команди, що працювала над розробкою системи швидкого реагування закладів охорони здоров’я на надзвичайні ситуації, зокрема на ракетно-дронові інциденти (РДІ), увійшли співробітники Бізнес-школи НМУ, кафедри менеджменту охорони здоров’я і кафедри медицини надзвичайних ситуацій і тактичної медицини.

Під час круглого столу керівниця проєкту Тетяна Вежновець спільно з колегами Максимом Москаленком та Олександром Коротким презентували результати роботи. Упродовж майже 6 місяців співробітники НМУ імені О.О. Богомольця за підтримки ЮНІСЕФ в Україні проводи виїзні заходи у закладах-учасниках, організовували навчання для адміністрації і співробітників медзакладів, надавали консультації. І як підсумок – сформували чіткі рекомендації щодо системи реагування на надзвичайні ситуації (ракетно-дронові інциденти) в закладі охорони здоров’я, що надає стаціонарну допомогу.

Висновки та напрацювання проєкту увійшли до нового посібника, розробленого з метою забезпечення сталої, скоординованої та ефективної готовності закладів охорони здоров’я, що надають амбулаторну та стаціонарну допомогу жінкам і дітям, до швидкого реагування на ракетно-дронові інциденти. Основний фокус – мінімізація людських втрат, гарантування безпеки пацієнтів і персоналу і збереження спроможності закладу охорони здоров’я до безперервного надання медичної допомоги в умовах воєнних загроз. У посібнику визначили порядок дій персоналу закладу охорони здоров’я у разі безпосереднього виникнення ракетно-дронового інциденту. Описані алгоритми, спрямовані на збереження життя та здоров’я пацієнтів і працівників, організацію медичного сортування постраждалих в укритті, забезпечення безперервності медичної допомоги, а також визначення показань і порядку евакуації пацієнтів і персоналу за необхідності.

Як зазначає проєктна команда, система реагування на ракетно-дронові інциденти охоплює кадрове забезпечення із чітким розподілом ролей, функцій та відповідальності Комісії з реагування на надзвичайні ситуації, Команди швидкого реагування та персоналу ЗОЗ; організаційне забезпечення у вигляді стандартизованих операційних процедур; матеріально-технічне забезпечення реагування; програму підготовки персоналу до дій в умовах надзвичайних ситуацій; стандартний інструмент оцінки рівня безпеки та готовності закладу охорони здоров’я до реагування на ракетно-дронові інциденти. Особлива увага – підготовці персоналу, як критично важливій передумові ефективного реагування. Документ містить рекомендації щодо організації навчання, проведення тренувань, відпрацювання сценаріїв і функціональних обов’язків, що дозволяє забезпечити практичну готовність працівників до дій у надзвичайних умовах. У посібнику також описані Стандартні операційні процедури (СОП), надважливі управлінські рішення, ухвалені до настання кризи, коли є час на аналіз і балансування ризиків, як «ухвалені рішення заздалегідь». Адже система реагування на надзвичайні ситуації забезпечує своєчасні, скоординовані та безперервні дії персоналу в умовах високих ризиків і невизначеності, мінімізує людський фактор, дозволяє зберегти життя пацієнтів і стійкість закладу.

Відтак, представники МОЗ, ЦГЗ, міжнародних організацій, директори департаментів охорони здоров’я, керівники закладів охорони здоров’я обговорили подальші кроки у посиленні стійкості та спроможності закладів охорони здоров’я до реагування в надзвичайних ситуаціях. Серед пропозицій – масштабувати розроблену систему реагування на надзвичайні ситуації для закладів охорони здоров’я, розробити тренінг для керівників закладів «Посилення спроможності ЗОЗ щодо реагування на НС: створення команд швидкого реагування (КШР), алгоритму оцінки готовності (HRI), розробка стандартних операційних процедур за фазами інциденту та складу наборів матеріально-технічного забезпечення», проведення симуляційного навчання (SimEx) за фазами інциденту та масового надходження постраждалих, затвердження наказом МОЗ України методичних рекомендацій щодо реагування на НС (РДІ) в ЗОЗ.

Зазначимо, що підтримку в реалізації проєкту надали МОЗ України, Центр громадського здоров’я та ВООЗ. Партнерство між НМУ імені О.О. Богомольця і ЮНІСЕФ в Україні реалізовується у відповідь на соціальну кризу та підвищену вразливість інфраструктури охорони здоров’я України через військові дії.

Центр комунікацій, організаційної і редакційної роботи