“ЗЛИВА ФЕЙКОВОЇ, ПОПУЛІСТСЬКОЇ, ЧАСОМ ЗАПОЛІТИЗОВАНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПРО COVID-19, ПРИЗВОДИТЬ ДО ДЕЗОРІЄНТАЦІЇ І РОЗГУБЛЕНОСТІ ЛЮДЕЙ, А ЦЕ ПОРОДЖУЄ ТРИВОГУ І ДЕПРЕСІЮ”, – ПРОФЕСОР О.С. ЧАБАН ДО МІЖНАРОДНОГО ДНЯ БОРОТЬБИ З ДЕПРЕСІЄЮ

Щороку 24 березня у багатьох країнах світу відзначають Міжнародний день боротьби з депресією. В Україні серед усіх психічних розладів ця недуга є найбільш поширеною, наші співгромадяни страждають на депресію значно частіше, ніж жителі країн Європейського Союзу. На жаль, показники захворюваності продовжують зростати, особливо зараз під час пандемії коронавірусної інфекції COVID-19.

Ми попросили завідувача кафедри медичної психології, психосоматичної медицини та психотерапії, доктора медичних наук, професора, академіка Академії наук вищої освіти України Олега Созонтовича Чабана розповісти, що таке депресія, які її симптоми, чи можна вилікуватися від неї самостійно, якою є статистика захворюваності сьогодні, у час пандемії:

“Про те, що депресія є глобальною світовою проблемою, говорять цифри, зокрема станом на сьогодні в світі на депресію хворіє від 350 до 400 млн осіб. Сподіваюся, незабаром Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) оприлюднить актуальні статистичні дані, певен, що вони будуть у названому мною діапазоні. При цьому четверта частина із озвученої вище цифри – хворі із важким депресивним розладом, який вимагає обов’язкового лікування у психіатра і психотерапевта одночасно, 2/3 із цього числа – жінки, через особливості їхньої нейропсихології та функціональності мозку, який у жінок більше активований протягом усього життя і навіть під час сну він більше нейрофізіологічно активований, ніж у чоловіків. Жінки емоційніші і чуттєвіші, для них більше характерним є таке поняття, як емоційний шлейф-дрейф, тобто вони пам’ятають образи, які постійно нашаровується. Додаймо ще несправедливість соціального світу до жінок та таке нове поняття як “постковідна несправедливість”. Цей  термін виник під час пандемії, коли неминучою стала соціальна ізоляція, яка показала нерівномірність розподілу навантаження на жінок і на чоловіків.

Багато спеціалістів сьогодні говорять про синдемію, тобто полісистемне ураження людини та ще й у ситуації соціальної несправедливості і соціальної нерівності під час пандемії COVID-19. Ось це зовсім нове явище, яке буде з нами ще не один рік. Тож депресія – це не просто втома або хандра, а складне хімічне ураження головного мозку, де порушуються так звані нейротрансмітерні зв’язки. На фоні депресії у людей різко знижується соціальна адаптація, здатність до навчання і працездатність, інтерес до життя. Це, передусім, сильний емоційний спад, спустошеність, нездатність переживати позитивні емоції, глобальна втрата радості життя, те що має назву ангедонія. На роботі така людина не продуктивна, потерпає не лише її воля, а й концентрація, увага, логіка, додається ще й соматичний компонент у вигляді хронічних хвороб, порушується сон і, як результат, на ранок втома, тривога, відсутність почуття відпочинку, бадьорості і свіжості. Якщо всі ці симптоми тривають безперервно, не менше двох тижнів, можна говорити про депресивний розлад. Це вже хвороба, яка особливо небезпечна суїцидальними схильностями хворого. Такий стан однозначно вимагає негайного лікування.

В Україні через пандемію хворих на депресію стало значно більше. Зменшити напругу у суспільстві та кількість громадян із депресивними розладами можна завдяки щепленню пороти коронавірусної інфекції COVID-19. Це – єдине порятунок. Сьогодні медики досить інертно включаються у цей процес через те, що вони вже перехворіли. Водночас лікарі розуміють, що лише завдяки вакцинації світ здатен і перемогти, і надалі контролювати COVID-19. Тому впевнений, що вакцинація зменшить рівень соціальної тривоги, і люди припинять сприймати світ агресивно. Ще одним із чинників ворожого ставлення людей до дійсності є відсутність єдиної державної та міждержавної інформаційної політики і це особливо відчутно у період пандемії. Злива фейкової, популістської, часом заполітизованої інформації про все, що стосується COVID-19, призводить до дезорієнтації і розгубленості людей, а це породжує недовіру та тривогу. Переконаний, що всі наукові і медичні аспекти лікування і вакцинації слід обговорювати у професійному середовищі. Я скрізь виступаю за впровадження інформаційної екології, щоб зменшити сьогоднішній психотравмуючий потік інформації, яка виливається на голови наших громадян і викликає у них нерозуміння, розгубленість, тривогу і депресію.

І вчені, і економісти зазначають, що коли ми відновимося і слово пандемія піде в історію, травми минулого, у вигляді посттравматичного стресового розладу та суїцидів, можуть навіть зростати. Тому вважаю, що вкрай важливим кроком на випередження стало рішення МОЗ України, яке оперативно відреагувало на сьогоднішні виклики і створило робочу групу, членом якої я є, із розробки програми щодо постковідної реабілітації. До цієї групи входять різнопрофільні спеціалісти: кардіологи, неврологи, гастроентерологи і психіатри, адже COVID-19 – це полісистемне захворювання, яке вражає і кишківник, і судини головного мозку, і нервові клітини тощо. Цією групою буде створено протокол із постковідної реабілітації, що дасть змогу системно лікувати наших громадян із постковідним синдромом.

У Міжнародний день боротьбі із депресією ще раз хочу наголосити, що ця недуга сама по собі не проходить, вона погіршує якість життя, людина втрачає друзів, нерідко роботу, а іноді й сім’ю. Якщо ви виявили у себе чи своїх близьких симптоми депресії, негайно звертайтеся по медичну допомогу до психолога, психотерапевта, невропатолога чи психіатра. Вони допоможуть вчасно діагностувати, а головне, позбутися цієї хвороби”.

Прес-центр