СВІТЛА ПАМ’ЯТЬ ІГОРЮ МИКОЛАЙОВИЧУ КОРБЕЛЕЦЬКОМУ…
16 травня 2021 року на 93 році пішов з життя ветеран Другої світової війни, учасник бойових дій, голова Ради ветеранів Університету, кандидат медичних наук, доцент кафедри ортопедичної стоматології, лікар-стоматолог ІГОРЬ МИКОЛАЙОВИЧ КОРБЕЛЕЦЬКИЙ…
Народився І.М. Корбелецький 24 червня 1928 року.
Його родина пережила голодомор 1932-1933 років, а в 1937 р. батька-залізничника було репресовано і заслано до Сибіру на 10 років. На другий день арешту батька, маму, яка працювала медсестрою, звільнили з роботи, разом з двома синами-школярами вигнали з квартири, конфіскувавши все майно. Коли почалася війна, маму призвали в армію і до кінця війни вона служила в різних госпіталях, а її дітям дали прихисток знайомі. Тільки в 1949 році родина дізналась, що батька реабілітовано.
Провчившись один рік у медичному училищі в Ніжині, у березні 1945 року І.М. Корбелецький у свої неповні 17 років добровольцем пішов на фронт. Ще не маючи паспорта, він потрапив в артилерійський полк, де служив і орудійним номером, і санінструктором. У травні 1945 року був направлений на продовження навчання у військово-медичне училище Києва, яке прийшлося ще й відбудовувати. Під час війни навчали 9 місяців, готуючи за спеціальністю «воєнний фельдшер» і знову відправляли на фронт. А після Перемоги всіх студентів перевели на трирічний курс навчання.
Молодий лейтенант медичної служби чекав розподілу. У рік його випуску з училища у 1948 році у Туркменістані стався 9-бальний землетрус, який зрівняв із землею туркменську столицю Ашхабад. Із Києва від Київського військового округа була направлена група з 17 медпрацівників, в яку потрапив і Ігор Корбелецький.
Коли у 1950 році групу замінили, Ігоря Корбелецького було відряджено для лікування та проходження подальшої військової служби в Київ, а через 5 років він демобілізувався за скороченням штатів і вступив до Київського медичного інституту.
Три роки провчився на лікувальному факультеті, а потім перевівся на стоматологічний факультет. Під час навчання ночами підробляв на швидкій допомозі в обласній лікарні. У 1960 році після закінчення навчання два роки працював завідувачем райздороввідділу Києво-Святошинського району. Наступним етапом у житті стало навчання в аспірантурі у рідній альма-матер та посада асистента на кафедрі ортопедичної стоматології. У 1967 році захистив дисертацію на звання кандидата медичних наук.
27 років свого життя присвятив навчанню студентів Київського медичного інституту імені О.О.Богомольця.
У 2004 році полковник медичної служби І.М.Корбелецький був обраний головою районного комітету інвалідів Великої Вітчизняної війни у Голосіївському районі м.Києва. За плечима Ігоря Миколайовича 53 річний медичний стаж, у доробку 47 друкованих робіт, із них розділ у Радянській українській енциклопедії, підручник для студентів, 27 втілених винаходів, має статус «Особливі заслуги перед Україною».
До останніх днів свого життя Ігор Миколайович виконував свою головну місію – допомагати людям! Попри всі випробування, які випали на його долю, він завжди залишався оптимістом.
Нагороджений орденом Червоної Зірки, орденом «За мужність» ІІ та ІІІ ступеню, медаллю «За відвагу» і ще 22-ма бойовими медалями.
Світла пам’ять про Ігоря Миколайовича назавжди залишиться в наших серцях.
Колектив Національного медичного університету імені О.О.Богомольця висловлює глибоке співчуття рідним, близьким та колегам.
ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ….
