РОБОТА КАФЕДРИ АКУШЕРСТВА І ГІНЕКОЛОГІЇ №3 ПІД ЧАС ВІЙНИ – ДО МІЖНАРОДНОГО ДНЯ АКУШЕРСТВА
| «Той, хто збирається практикувати акушерство, має насамперед стати спеціалістом з анатомії, набути компетентних знань з хірургії та фізики… і перед тим, як приймати пологи самому, необхідно повчитися у майстрів акушерства. Крім того, треба користуватися будь-яким випадком, щоб бути присутнім під час пологів… На додаток до блискучої освіти необхідно також бути наділеним природною проникливістю, рішучістю та обережністю; разом із людяністю, яка прикрашає свого власника, завжди матимете успіх у пацієнта»
Вільям Смеллі. Трактат про теорію та практику в акушерстві. Лондон: D. Wilson, 1752 р., с. 446-447 |
Поява на світ дитини – найбільше диво на землі, найпрекрасніша подія в житті сім’ї та існуванні людства. Важливу роль у народженні дитини відіграє не лише мама й тато, а й людина, що володіє професією АКУШЕРА.
Протягом трьох десятиліть 5-го травня відзначають Міжнародний день акушерства. Ідея його проведення виникла в 1987 році у Нідерландах на Міжнародній конфедерації акушерок, а з 1992 року це професійне свято проводиться щорічно у понад 50 країнах світу. Міжнародний день акушерства покликаний не лише привернути увагу до потреб цієї шляхетної професії, а й наголошує на її важливість.
Акушерство є однією з найстаріших галузей медицини. Знання з акушерського мистецтва мали народи Стародавніх Єгипту, Індії, Юдеї тощо. Акушерство як наука виникло у Франції, де ще у ХІІІ столітті було відкрито палату для породілей. Усім лікарям відомі імена перших акушерів: Нестора Максимович-Амбодика, що став основоположником акушерства на теренах нашої Батьківщини; Олександра Матвєєва, Івана Лазаревича, Георгія Рейна. У вісімдесятих роках ХІХ століття у великих містах України з’явилися наукові товариства лікарів жіночих хвороб та акушерські школи. Історія розвитку акушерства невіддільна від розвитку кафедр акушерства та гінекології, у першу чергу Київського університету імені святого Володимира, медичний факультет якого з роками трансформувався в НМУ імені О.О. Богомольця, який за 180-ліття існування став одним із провідних закладів вищої медичної освіти України.
Професія лікаря вимагає цілковитої самовіддачі за будь-яких умов. Війна, що прийшла на нашу землю у лютому 2022 року, не лише об’єднала націю, а й згуртувала лікарську спільноту.
Як за мирних часів, так і під час воєнного сьогодення кафедра акушерства і гінекології №3 НМУ імені О.О. Богомольця, очолювана професором Василем Олексійовичем Бенюком, продовжує як педагогічну, так і лікувально-консультативну діяльність. Тісна співпраця з колективом КНП «Київський міський пологовий будинок №3», що формувалась десятиліттями, сприяла ефективному налагодженню роботи у важкі воєнні часи.
Надання медичної допомоги у місті, що регулярно обстрілюється ворогом, має свої особливості. Це і обладнання «нульового» поверху під пологове, гінекологічне, реанімаційне відділення в найшвидші терміни; організація матеріально-технічного забезпечення медикаментами, медичними виробами, харчуванням в умовах війни, екстремальне переміщення пацієнток з палат в бомбосховище під час повітряної тривоги, «сімейні пологи» в пристосованому пологовому залі у бомбосховищі, підвищена потреба у психологічній підтримці.
Швидка організація та забезпечення всім необхідним стало можливим завдяки активній підтримці адміністрації НМУ імені О.О. Богомольця, керівництву департаменту охорони здоров’я КМДА, допомозі меценатів та волонтерів. Надана допомога – неоціненний внесок у справу миру й добра, що дарує життя, надію та наближає нашу Перемогу.
Найважчими для нас стали перші дні, коли у бомбосховищі КНП «Київський міський пологовий будинок №3» перебував не лише медичний персонал та пацієнти, а й понад 100 осіб із прилеглих будинків, що потребували захисту та підтримки. У той же час, в повному обсязі здійснювався лікувально-діагностичний процес. Починаючи з 24 лютого у КНП «Київський міський пологовий будинок №3» відбулося майже 300 пологів, зокрема 76 – оперативним шляхом.
Нові умови вимагали нових підходів – при фізіологічному перебігу пологів і післяпологового періоду здійснювалася «рання» виписка породілей з акушерського стаціонару в терміни 24-48 годин. За цей час народилося 3 двійні. Багатоплідна вагітність – це завжди челендж як для жінки, так і для акушера-гінеколога, особливо в надзвичайних умовах.
На жаль, одні пологи з двійнею ускладнилися акушерською кровотечею. Незважаючи на екстремальні умови воєнного часу, системний підхід до надання допомоги у разі післяпологової кровотечі, алгоритм дій персоналу відпрацьований в деталях, кваліфіковане анестезіологічне забезпечення, покрокове медикаментозне лікування дало змогу зберегти життя і репродуктивну функцію породіллі.
Проводилося також стаціонарне лікування вагітних, симптоматичне лікування пацієнток з онкопатологією, надавалася хірургічна допомога гінекологічним хворим (проведено майже 200 ургентних оперативних втручань).
Як кажуть, «в темні часи найбільш чітко видно світлих людей», і відбуваються надзвичайні події. Цього року, 07 квітня, на велике свято Благовіщеня Пресвятої Богородиці, над пологовим будинком кружляли лелеки – символ акушерства, майбутнього, миру і добра, а також, в широкому сенсі, України, які принесли нам в цей день сім немовлят. Ми зафільмували цей чудовий момент.
https://youtube.com/shorts/uvgmser8zJc
Підсумовуючи, хочемо привітати колег із професійним святом, побажати здоров’я і злагоди, успіхів у щоденній благородній справі. Нехай майбутнє наповниться щастям і достатком. Дбайливо тримайте нове життя в своїх руках!
Усім мирного неба, добра, Перемоги! Слава Україні!
Прес-центр за матеріалами кафедри акушерства і гінекології №3
