ПРОФЕСІЯ ОПЕРАЦІЙНОЇ МЕДСЕСТРИ СТАЛА СПРАВОЮ ЇХНЬОГО ЖИТТЯ
Міжнародний день операційної медичної сестри, який у багатьох країнах світу відзначається 15 лютого, – слушна нагода розповісти про цю складну і надзвичайно відповідальну професію. Віднедавна Університетська клініка стала основною навчально-лікувальною базою НМУ імені О.О. Богомольця, саме тут працюють наші сьогоднішні героїні.
Операційні сестри — ключові працівники, від них залежить додержання санітарно-епідеміологічного режиму у приміщенні хірургії, їхня професія пов’язана не лише із величезною відповідальністю, вона вимагає великої емоційної стійкості, а також фізичної витривалості, оскільки операції іноді можуть тривати багато годин, і медсестра весь цей час на ногах, повинна бути активна і допомагати лікарю в ході операції.
Ольга Володимирівна Довженко, операційна медична сестра хірургічного відділення Університетської клініки НМУ, починала свій трудовий шлях в кінці 80-х – на початку 90-х років минулого століття. Отже, досвід роботи має значний. Однак не може не вражати її націленість на нове і прогресивне у хірургії.
«Відколи у столиці почали практикувати міжнародні виставки, – говорить О.В. Довженко, – я стала їх завсідником. Наприклад, на виставці 2004 року демонстрували шовний матеріал з Німеччини. Я звернула на нього увагу і запропонувала керівництву запровадити цю новинку. Тепер без неї важко уявити перебіг будь-якої хірургічної операції – від найпростішої до складної. На жаль, у зв’язку з карантинними обмеженнями виставки тимчасово припинилися».
Інша операційна медсестра Яніна Володимирівна Дябель прийшла у клінічну медицину вже тоді, коли лапароскопічна хірургія перетворювалася на повсякденну практику. Дівчина закінчила столичний медичний коледж №3, що на лівому березі Києва, і, за її словами, твердо вирішила стати операційною медичною сестрою. «Звичайно, – каже Яніна, – техніка складна. Нам, медсестрам операційної, важливо вчасно і високоякісно підготувати інструмент, інше обладнання, свій спецодяг. Бувають курйози. Молодий хірург-початківець або інтерн, вітаючись в операційній, мимоволі торкається рукою твого плеча чи руки. Все! Треба йти міняти халат. Якщо інструмент випадково падає на підлогу, його не можна підіймати. Ми повинні передбачати навіть абсолютно неймовірні випадки, тому до тієї чи іншої операції інструменти готуються з великим запасом і заміна їх відбувається гранично швидко».
Із впровадженням лапароскопічної хірургії інструментарій змінився. Ольга Довженко, щоб дохідливо описати таку операцію, вдалася до порівняння її з маніпуляцією паличками для споживання суші. Іноді дані УЗІ виявляються недостатніми, а відтак, операція може виявитись складнішою, ніж передбачалося. Тому і традиційні інструменти, такі як затискувачі Більрота, Микулича, Люєра, Федорова тощо, доводиться тримати напоготові. Операційна медична сестра зобов’язана знати наперед перебіг всіх без винятку можливих хірургічних втручань. Звичайно, все передбачити неможливо, але в основному має бути більш-менш чітка картина.
Яніна Дябель зізнається, що найприємнішими моментами в її професії бувають звістки про візити вдячності тих чи інших пацієнтів з категорії складних, наприклад, онкохворих, через рік і більше після операцій. «Пацієнти, можливо, і не знають про наше існування, – говорить дівчина, – Вони просто не бачать нас. Але їхній візит свідчить, що все гаразд. Операція пройшла без ускладнень. А отже, ми, операційні медсестри, зробили все від нас залежне – забезпечили стерильність, уникнули затримок і непорозумінь. Головними у своїй професії вважаю чесність, сумлінність і відповідальність».
Операційні медсестри Університетської клініки називають себе «командою». Вони не обмовились. О.В. Довженко і Я.В. Дябель – подруги. Обидві в один голос заявляють, що їхня робота не можлива без молодшої операційної сестри Людмили Володимирівни Бабич, яка виконує обов’язки санітара. Ще одну операційну медичну сестру – Надію Сергіївну Онупко – цінують у клініці за великий досвід участі в операціях, пов’язаних з травмами. У герметичній шафі для зберігання стерильних інструментів завжди повний порядок. Вони знають, що порушити його не можна. Від нього великою мірою залежить життя і здоров’я Людини.
Прес-центр
