Науковець дослідив перебіг і фактори ризику розвитку постковідного синдрому у хворих на цукровий діабет
У Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця відбувся захист дисертації аспіранта кафедри ендокринології Антона Матвійчука. Науковець присвятив дисертаційне дослідження вивченню факторів ризику та перебігу розвитку постковідного синдрому (ПКС) у хворих на цукровий діабет 2-го типу (ЦД2). Метою роботи стало наукове обґрунтування і розробка стратегії своєчасної діагностики та прогнозування ПКС у цієї категорії пацієнтів.
Засідання спеціалізованої вченої ради відбулося у форматі відкритої наукової дискусії під головуванням завідувачки кафедри сучасних технологій медичної діагностики та лікування, професорки Лариси Натрус. Рецензентами виступили завідувачка кафедри інфекційних хвороб, професорка Ольга Голубовська та завідувач кафедри клінічної та лабораторної імунології, алергології та медичної генетики, професор Андрій Курченко. Вони зазначили про наукову новизну дисертації, що полягає у комплексному підході до вивчення постковідного синдрому у пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу. Практичне значення результатів дисертаційної роботи полягає у розробці нових підходів до стратифікації ризику розвитку постковідного синдрому у пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу.
Як зазначив під час виступу Антон Матвійчук, в умовах глобальної пандемії COVID-19, що призвела до численних летальних випадків, інвалідизації, погіршення якості життя мільйонів людей в усьому світі, а наукове вивчення довготривалих наслідків цього захворювання набуває особливого значення. Поява постковідного синдрому (ПКС), що включає широкий спектр клінічних проявів – від хронічної втоми, задишки, когнітивних порушень, депресії, розладів сну, метаболічних порушень – вимагає системного, глибокого, міждисциплінарного підходу до дослідження його механізмів, факторів ризику та прогностичних маркерів. Особливе місце серед пацієнтів, схильних до розвитку ПКС, посідають люди з цукровим діабетом 2-го типу. У цих пацієнтів підвищена вразливість до SARS-CoV-2 пов’язана з порушеннями імунної відповіді, оксидативного стресу, запальної активації, гіперкоагуляційних станів, а також зі специфічними метаболічними змінами, які впливають на функціонування клітин і тканин.
Таким чином, автор сформулював концептуальну модель, що описує механізми розвитку ПКС у пацієнтів із ЦД2, розробив алгоритми клінічного ведення пацієнтів з урахуванням молекулярно-біологічних показників. Ці алгоритми передбачають використання теломерного та мітохондріального профілю для ідентифікації пацієнтів із підвищеним ризиком, що відкриває можливості для персоналізованої медицини. У дисертації сформулювана перспектива використання антиоксидантної терапії, модуляторів мітохондріальної функції, засобів, що стабілізують теломери, для профілактики й лікування постковідних ускладнень, що є новим напрямом для клінічних досліджень.
Дисертант також показав, що традиційні клінічні показники не завжди дозволяють точно передбачити ризик розвитку ускладнень, тоді як включення молекулярних маркерів значно підвищує прогностичну точність. Це своєю чергою відкриває можливості для створення персоналізованих підходів до ведення пацієнтів, що є актуальним напрямом розвитку сучасної медицини.
Вітаємо Антона Матвійчук та його наукового керівника, професора кафедри ендокринології Назарія Кобиляка з досягненням вагомого результату та успішним захистом дисертації!
Центр комунікацій, організаційної і редакційної роботи
