#МедичнаПросвіта: Лабіальний герпес – основні тригери та як лікувати
Герпес на губах або лабіальний герпес – одна із найпоширеніших хвороб, що викликається герпетичними вірусами. Прояви мають вигляд характерної висипки у вигляді пухирців. У межах інформаційно-роз’яснювального проєкту #МедичнаПросвіта асистентка кафедри клінічної та лабораторної імунології, алергології та медичної генетики Національного медичного університету імені О.О. Богомольця Олена Свідро розповідає про причини, основні ознаки, фактори, що активують виникнення герпесу на губах, надає професійні поради щодо профілактики цього захворювання.
Вірус простого герпесу 1 типу проникаючи у клітини людини розмножується та закріплюється в організмі шляхом вбудовування у хромосоми клітин, які знаходяться у найближчих до місця потрапляння збудника вузлів нервової системи (гангліїв). Тут він може зберігатися роками, нічим зовні не виявляючи свою присутність.
Внаслідок дії тригерів-провокаторів (переохолодження, дія ультрафіолету, гострі інфекції, отруєння, нервове виснаження, голодування, гормональні розлади), що призводять до послаблення опору герпетичній інфекції, час від часу відбувається повторна активація процесу (реактивація) і можуть з’являтися ознаки враження шкіри та слизових. Лише при першому контакті з вірусом прояви інфекції супроводжуються яскравою лихоманкою та іншими явищами інтоксикації (слабкість, порушення сну та апетиту, болі у м’язах і суглобах), а також помітним збільшенням лімфатичних вузлів. Надалі рецидиви перебігають зі слабкими загальними ознаками запалення.
Слід зазначити, що протягом всього періоду наявності проявів захворювання, людина залишається джерелом інфекції для оточуючих, тому має дотримуватися правил особистої гігієни.
Хворий на лабіальний герпес під час рецидиву стає дуже вразливим до дії подразників, зокрема гострої, копченої, солоної, гарячої їжі, а при поширенні на слизову рота (стоматит) вживає виключно варені чи печені хімічно і фізично ощадливі продукти та страви. Нерідко він втрачає можливість говорити до закінчення епізоду.
Під час ерозивних проявів хвороби, контакт вражених ділянок із зубною пастою, мийними засобами, косметикою загрожує щонайменше затягуванням процесу загоєння, може поглибити дефект до виразки із наступним рубцюванням. Також у хворих може спостерігатися поширення інфекції на структури нервової системи (лицьовий та трійчастий нерви, оболонки та тканина мозку, очі) із сильними болями та іншими наслідками. Ще один варіант ускладнення через зайву травматизацію враженої ділянки – доєднання гнійної інфекції, що значно поглибить страждання хворого.
Властива герпесу картина є настільки характерною, що у більшості пацієнтів не потребує проведення додаткових обстежень, а лише звернення до лікаря, краще дерматолога, щоб лікар міг оцінити та описати прояви хвороби під час прийому і призначити потрібне лікування. Оскільки перебування вірусу в організмі пожиттєве – мети видалення його з організму немає. Лікар має впевнитися, що прояв герпесу не є свідченням більш серйозної проблеми, як вроджений чи набутий імунодефіцит.
Лікування під час гострої фази спрямоване на зменшення чи припинення прояви герпесу, на початку епізоду може навіть перервати його розвиток. Окрім того, ефективна терапія рецидиву слугуватиме профілактикою прогресування інфекції, зменшуючи кількість вірусів, що залишатимуться прихованими в клітинах у спокійному періоді до зниження противірусного захисту та отримання нової реактивації.
Основним адресним (специфічним) способом лікування лабіального герпесу є здійснення протиінфекційної терапії – місцевої (мазі, креми) і системної (таблетки, розчини для ін’єкцій). Що важливо, обрання препарату, його форми та дози, схеми лікування і контроль за її ефективністю мають бути делеговані лікарю. Також керована лікарем протигерпетична терапія є запорукою скорочення термінів та зменшення числа епізодів інфекції в майбутньому, слугує зниженню ризику прогресування і розвитку ускладнень хвороби.
Якщо епізоди захворювання частішають, подовжуються чи важчають, необхідно проконсультуватися у інфекціоніста та імунолога, які призначать необхідні аналізи та виконають відповідну діагностику. В разі високої частоти рецидивів може потребуватися корекція протиінфекційного імунітету. Використання вакцин до простого герпесу 1 типу не застосовується, а вакцини проти простого герпесу 2 типу можуть використовуватися до початку статевого життя з метою профілактики раку шийки матки, що викликає цей вірус.
Ще один різновид лікування лабіального герпесу – репаративний, тобто такий, що сприяє загоєнню. Зокрема, це місцева, ранозагоювальна, відновлювальна терапія, до виконання якої можуть долучатися косметологи.
Профілактика герпесу полягає у запобіганні ослабленню імунної системи. Дотримання здорового способу життя (збалансована дієта, спорт, відсутність стресів), особиста гігієна, обмеження близьких контактів з хворими під час рецидиву є важливими складовими профілактики захворювання.
Авторка: асистентка кафедри клінічної
та лабораторної імунології,
алергології та медичної генетики Олена Свідро
Інфографіка: Пресцентр НМУ
