#МедичнаПросвіта: Імунопрофілактика дітей та матерів
У сучасній медицині імунопрофілактика займає ключове місце, як один із найбільш ефективних методів захисту від інфекційних захворювань. Однак статистичні дані свідчать, що в Україні багато людей не усвідомлюють користі імунізації для здоров’я або дезінформовані. У межах інформаційно-роз’яснювального проєкту #МедичнаПросвіта деканка медичного факультету №3 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, професорка Оксана Виговська розповідає про основні аспекти вакцинації, як одного з основних методів імунізації, найбільш вразливих верств населення – матерів і дітей і процес формування протективного імунітету.
За допомогою вакцинації організм отримує змодельоване навантаження від патогенів або їхніх компонентів, що стимулює імунну систему до вироблення захисних антитіл та формує специфічний імунітет. Окрім індивідуального захисту, вакцинація сприяє формуванню колективного імунітету – стану, коли значна частина населення захищена від захворювання. Це особливо важливо для осіб, які з медичних причин не можуть бути вакцинованими, таких як імунодефіцитні пацієнти або ті, хто має алергічні реакції на компоненти вакцини.
Усі імунобіологічні препарати, призначені для проведення щеплень, поділяють на дві групи: моновалентні – якщо імунобіологічний препарат призначений для захисту від однієї інфекційної хвороби, наприклад, моновалентна вакцина проти краснухи або проти гепатиту В та комбіновані – якщо імунобіологічний препарат призначений для створення захисту від двох та більше інфекційних хвороб, наприклад вакцина АКДП, вакцина КПК та ін.
Різні вакцини потребують різних шляхів уведення. Зазвичай використовують підшкірні, внутрішньошкірні та внутрішньом’язові ін’єкції. Перорально призначають ОПВ, вакцину проти ротавірусної інфекції.
Календар профілактичних щеплень в Україні наближений до календарів щеплень США та європейських країн. У нашому календарі обов’язковими є щеплення проти 10 інфекцій. При плануванні вакцинації лікарі керуються не лише календарем щеплень, але й індивідуальними характеристиками пацієнта.
Серед основних вакцин, що входять до Національного календаря щеплень в Україні гепатит B, туберкульоз (БЦЖ), комбіновані вакцини проти дифтерії, кашлюку, правця та поліомієліту, вакцинація проти кору, епідемічного паротиту, краснухи (КПК) та проти гемофільної інфекції (Hib). Ці обов’язкові щеплення забезпечують базовий рівень захисту і є гарантією здоров’я наступного покоління. Окрім обов’язкової програми, існує низка вакцин, які рекомендується проводити для посилення імунітету та зменшення ризиків виникнення ускладнень, пов’язаних із інфекційними захворюваннями (серед них, зокрема пневмококова, ротавірусна, менінгококова вакцинація, щорічна вакцинація проти грипу та інші).
Сучасні наукові дослідження показують, що вакцинація під час вагітності є безпечною для матері та плоду. Дослідження доводять, що вакцинація вагітних у будь-якому триместрі не лише знижує ризик тяжкого перебігу грипу у матері, а й забезпечує пасивний імунний захист новонародженого за рахунок передачі антитіл через плаценту. Це особливо важливо під час сезонних спалахів грипу.
Проведення вагітним щеплення від кашлюку (АаКДП-М) у другому або третьому триместрі дозволяє передати дитині достатню кількість антитіл, що знижує ризик важкого перебігу кашлюку у перші місяці життя. Наукові дані свідчать, що ефективність захисту може сягати до 90% у немовлят, народжених від вакцинованих матерів. Використання мРНК-вакцин для профілактики COVID-19 у вагітних підтверджено численними дослідженнями, що демонструють високий рівень безпеки та ефективності, а також зниження ризику тяжкого перебігу хвороби.
Грудне вигодовування не є перешкодою для проведення вакцинації. Інактивовані вакцини, анатоксини та кон’юговані вакцини не впливають на склад грудного молока та не становлять загрози для немовляти. Водночас, перед застосуванням деяких живих вакцин, таких як вакцина проти вітряної віспи, може бути рекомендовано відкласти процедуру через теоретичний ризик передачі вірусу через молоко. У разі пропуску планових щеплень або порушення графіка вакцинації лікар складає індивідуальний графік, враховуючи мінімальні інтервали між введеннями вакцин. Також за наявності алергічного анамнезу проводиться додаткова консультація та, за необхідності, шкірні проби.
Розробка нових вакцин дає можливість захистити людей від більшої кількості інфекцій, а регулярна вакцинація є запорукою зниження рівня захворюваності, запобігання епідеміям та збереження людських життів, що підтверджено численними дослідженнями та практичним досвідом.
Автор: деканка медичного факультету №3, професорка Оксана Виговська
Інфографіка: Центр комунікацій, організаційної і редакційної роботи НМУ,
Центр громадського здоров’я МОЗ України
