#МедичнаПросвіта: харчові отруєння: як уникнути влітку

Харчове отруєння – захворювання, що викликається вживанням їжі та води, які заражені бактеріями та/або їх токсинами, паразитами, вірусами або хімічними речовинами. Влітку ризик виникнення харчових отруєнь збільшується, адже спека створює ідеальні умови для розмноження збудників, що викликають захворювання на кишкові інфекції. У межах інформаційно-роз’яснювального проєкту #МедичнаПросвіта завідувач кафедри дитячих інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, професор Сергій Крамарьов розповідає про причини, симптоми, профілактику харчових отруєнь, у якому випадку необхідно звертатися за медичною допомогою.

Доведено, що підвищення температури повітря на кожний 1°C корелює зі збільшенням щоденної госпіталізації дітей на 1% щодо харчових отруєнь, особливо бактеріальної етіології. Кількість таких отруєнь збільшується майже на 5% за кожен додатковий спекотний день у періоди сильної спеки.

В Україні кількість харчових отруєнь збільшується і через війну. Під час воєнних дій руйнуються системи водопостачання та очищення стічних вод, можливі порушення при транспортуванні та зберіганні харчових продуктів (наприклад, відсутність холодильників, закритих місткостей), правил особистої гігієни або неможливість її дотримання (відсутність води, мийних засобів, дезінфікуючих розчинів тощо). Також можливе вживання питної води з відкритих водойм, відсутність дезінфекції питної води. Всі ці фактори додатково сприяють виникненню харчових отруєнь.

Перша допомога при харчовому отруєнні

Увага! Промивання шлунка при харчовому отруєнні краще не проводити, можливі тяжкі ускладнення (аспірація, ларингоспазм тощо). Його можна проводити тільки в умовах стаціонару. Штучне блювання протипоказане дітям віком до 5 років.

а) Для попередження смертельно небезпечних ускладнень, таких як знезводнення, метаболічний ацидоз, електролітні порушення та сепсис застосовують введення через рот спеціальних глюкозо-сольових розчинів для оральної регідратації, що продаються в аптеках. За відсутності цих розчинів, їх можна приготувати самостійно: взяти половину чайної ложки солі та 6 чайних ложок цукру, засипати в чистий посуд. Далі додати 1 літр бутильованої або кип’яченої води (5 склянок) та ретельно розмішати. Молоко, бульйон, фруктовий сік або солодкі напої застосовувати не можна.

б) Дітям показано введення 50–100 мл розчинів на 1 кг маси тіла впродовж 2-4 годин для відновлення дефіциту рідини. Потім вводять додатково 10 мл рідини на 1 кг маси тіла при кожному рідкому стулі або 2 мл/кг маси тіла при кожному епізоді блювоти. Діти старше 10 років та дорослі п’ють стільки рідини, скільки вони можуть і бажають випити.

в) Для проведення оральної регідратації дітям застосовують чайну ложку, шприц або піпетку. Спочатку дитині пропонують обмежений об’єм рідини (5 мл або 1 чайну ложку), з поступовим збільшенням кількості залежно від переносимості. Якщо здається, що дитина хоче більше, то можливо запропонувати більший об’єм. Треба пам’ятати, що швидке введення може спровокувати блювоту.

Що можна їсти після харчового отруєння:

• поки не пройде діарея, необхідно відмовитися від молочних продуктів і твердої, важкої для перетравлювання їжі;
• з настанням поліпшення, можна поступово повертатися до звичного раціону, починаючи з м’якої їжі: банани, тости білого хліба, крекери, каші;
• гострої, смаженої їжі та молочних продуктів слід уникати ще кілька тижнів;
• діти на грудному вигодовуванні повинні продовжувати пити материнське молоко.

Рекомендації для запобігання харчовим отруєнням:

• не вживати обвітрені продукти, та такі, що тривалий час зберігалися без холодильника;
• ретельно мити фрукти та овочі, обдавати їх окропом;
• ретельно мити стільниці, обробні дошки, ножі та посуд, перш ніж починати застосовувати їх для приготування їжі;
• часто мити руки й посуд;
• не класти сирі та готові продукти на одну поверхню;
• окремо застосовувати ножі для обробки сирих та готових продуктів;
• м’ясо, птицю, яйця піддавати достатній термічній обробці;
• не вживати консерви із роздутих або деформованих банок;
• їжу, що залишилася, зберігати в холоді;
• для пиття та приготування їжі брати тільки бутильовану або кип’ячену воду;
• захистити їжу від комах.

Автор: завідувач кафедри дитячих інфекційних хвороб, професор Сергій Крамарьов

Інфографіка: Пресцентр НМУ