#МедичнаПросвіта: до Всесвітнього дня йододефіциту

Йододефіцит – одне з найпоширеніших у всьому світі захворювань неінфекційного характеру. Ефекти тяжкого дефіциту йоду називаються «розлади йод-дефіциту», що включають ендемічний зоб, гіпотиреоз, кретинізм, зниження репродуктивної функції в жінок та чоловіків, підвищену смертність немовлят і розумову відсталість. У межах інформаційно-роз’яснювального проєкту #МедичнаПросвіта фахівчиня кафедри ендокринології Вікторія Єрохович розповідає про профілактику йододефіциту та відповідає на актуальні питання.

Йод потрібний для утворення гормонів щитоподібної залози, підтримки її функцій та надходить до організму із продуктами харчування. Він відіграє важливу роль у рості й розвитку організму, швидкості біохімічних процесів, теплообміні, а також у білковому, жировому і водно-електролітному обміні.

За інформацією Центру громадського здоровʼя МОЗ України, більшість мешканців країни щодня споживають лише 40-80 мкг йоду на добу. У зоні найбільшого ризику — Західна Україна та Чернігівська область, де споживання йоду найменше. В останні роки зменшується частота вживання морепродуктів, змінюються місця проживання населення у морській місцевості, обмежується кількість та засвоєння йоду.

Норма фізіологічної потреби йоду на добу*

• для дорослих (віком від 18 років) становить 150 мкг**
• під час вагітності та годування груддю – 200 мкг на добу
• для дітей:

а) 0-6 років – 90 мкг

б) 7-10 років – 120 мкг

в) 11-17 років – 150 мкг на день

* Відповідно до Наказу МОЗ України №1073 від 03.09.2017.

** 1 мкг – 1 мільйонна частина грама

Насправді спеціального онлайн-калькулятора для розрахунку точної індивідуальної дози йоду немає. Проте є лабораторний показник тиреоглобулін (білок, який є будівельним матеріалом для синтезу гормонів щитовидної залози, містить йод в складі), який можна використовувати як індивідуальний маркер йодного дефіциту. Тиреоглобулін віддзеркалює йодний статус за останні 6-12 місяців. Йодний дефіцит призводить до підвищення рівня тиреоглобуліну в сироватці крові.

Крім тканини щитовидної залози, найбільш чутливою до нестачі йоду в організмі є нервова система. У разі стабільного йододефіциту в дитини з раннього віку відбувається затримка психічного розвитку, а за класичної форми йододефіциту розвивається кретинізм. Кретинізмом називають крайній ступінь затримки розумового і фізичного розвитку, що зумовлений дефіцитом гормонів щитоподібної залози у внутрішньоутробному періоді. Тому для профілактики порушень фізичного та інтелектуального розвитку дитини, ризику зобу у вагітної та дитини під час внутрішньоутробного періоду, слід ліквідувати причину йодного дефіциту. Рекомендуються заходи, що спрямовані на розширення раціону з йодовмісними продуктами і прийом препаратів йоду впродовж вагітності та в період грудного вигодовування.

Для профілактики йододефіциту достатньо регулярно споживати продукти, збагачені йодом. Бажано використовувати збагачену йодом кухонну сіль, замість звичайної, для приготування щоденних страв (достатньо 5-6 грамів на добу).

При встановленому дефіциті йоду лікар може рекомендувати пацієнту додатковий прийом спеціальних вітамінно-мінеральних препаратів чи дієтичних добавок, що містять йод. Проте, важливо не займатися самолікуванням, оскільки дозування мікроелементів має бути індивідуальним, а їх прийом контрольованим.

Надлишок йоду в організмі, за рахунок збільшення споживання його з продуктами харчування, є досить рідкісним явищем, оскільки 95-98% йоду, що надходить в організм, виводиться із сечею, а 2-5% – через кишечник. Найчастішою причиною передозування йодом є безконтрольне вживання препаратів йоду, тому такі дієтичні добавки слід обирати та використовувати після консультації з лікарем та визначення індивідуального дозування.

Необхідно пам’ятати, що високе споживання йоду може призводити до порушення функції щитовидної залози, як гіпо-, так і гіпертиреозу, залежно від дози надлишкового йоду, а також підвищується ризик розвитку зобу.

Чи правдивою є інформація, що:

а) спиртовий розчин йоду або розчин Люголя можна використовувати для профілактики йододефіциту (наприклад, додаючи їх у воду для пиття чи до їжі)?

Різні види йодних розчинів (спиртовий розчин йоду, розчин Люголя, повідон-йод) не рекомендується використовувати для профілактики йододефіциту. Такі розчини не всмоктуються та не накопичуються в щитоподібній залозі. До того ж, можуть бути небезпечні через ризики хімічних опіків ротової порожнини, стравоходу, алергічних реакцій, запалення слинних залоз, порушення функції щитоподібної залози. Тому єдиним препаратом для ефективної йодної профілактики залишається калій йодид в таблетованій формі (тільки у разі призначення його лікарем).

б) щоб перевірити, чи достатньо в організмі йоду, необхідно на внутрішній поверхні зап’ястя намалювати йодом квадрат за допомогою ватної палички. Якщо через добу сліди від йоду залишилися – йод у нормі, якщо зникли – йоду в організмі мало?

Ні, такий метод самодіагностики йододефіциту не має доказової бази та не рекомендується для діагностики дефіциту йоду в організмі.

Авторка: асистентка кафедри ендокринології Вікторія Єрохович

Інфографіка: Пресцентр НМУ