Холод і нервова система: як підтримати себе в екстремальних умовах

Розуміння впливу низьких температур на нервову систему – перший крок до її захисту, а регулярна турбота про себе допоможе уникнути серйозних ускладнень. На які важливі моменти варто звернути увагу для збереження здоров’я, рекомендує асистентка кафедри неврології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, лікарка-неврологиня Катерина Потапова.

Вплив холоду на фізичний стан

Науковці вже дослідили й описали феномен, який назвали non-freezing cold injury – холодове ушкодження без обмороження, яке довело, що нерви пошкоджуються не лише під час замерзання тканин, а й під час тривалого перебування на холоді навіть за температури вище нуля. Саме такі умови зараз у багатьох українських квартирах.

Річ у тім, що наша нервова система реагує на холод не тільки дискомфортом. Мієлінова оболонка нервів, яка забезпечує швидкість передачі імпульсів, під час охолодження змінює свої властивості. Тому коли у квартирі +5-10°C, руки стають незграбними не через втому, а через сповільнену провідність по нервових волокнах.

Низькі температури і когнітивні ресурси

Сучасні дослідження свідчать, що холодовий стрес впливає не лише на самопочуття, а й на когнітивні функції. У 2026 році було опубліковано рандомізоване контрольоване дослідження, у якому перевіряли, як короткий (15 хвилин) вплив холоду позначається на роботі мозку здорових людей. Результати показали: за температури –10 °C люди реагували повільніше, частіше втрачали концентрацію та ставали обережнішими у прийнятті ризикованих рішень. Внутрішня температура тіла суттєво не змінювалася, але зростали відчуття холоду, стресу й дискомфорту, а також змінювалася частота серцевих скорочень. Це означає, що погіршення розумової працездатності пов’язане не стільки з переохолодженням як таким, а з так званим ефектом «відволікання»: холод забирає частину уваги та когнітивних ресурсів. Важливо, що різниці між чоловіками і жінками в показниках не виявили.

Холод і хронічні захворювання: подвійний тиск під час війни

Сьогодні переважна більшість українців живуть в умовах дії холодних температур, відчувають постійну втому, нехтують рутинним контролем показників здоров’я. Війна посилює вразливість людей із хронічними хворобами через стрес, зниження доступності медичної допомоги, перебої з постачанням та збереженням ліків та складні побутові умови. Холод у цій ситуації стає додатковим тригером.

Враховуючи усі обставини, особливо уважними до свого здоров’я за таких умов повинні бути пацієнти із серцево-судинними захворюваннями, адже на холоді судини звужуються, що призводить до підвищення артеріального тиску і збільшення ризику інфаркту та інсульту. За даними досліджень, погодні перепади підвищують ризик інсульту на 15–20%. Особливо небезпечно різко виходити з теплого приміщення на холод: судини стискаються, тиск стає нестабільним, і мозок отримує менше крові.

Спостерігається посилення хронічних болів. Шийний і поперековий відділи особливо вразливі. Холод посилює спазми та запалення, і болі або проявляються, або стають сильнішими. Окрім того, холод викликає розвиток невритів та невропатій. Трійчастий нерв, міжреберна невралгія – холод провокує спазм судин, які живлять нерви і біль посилюється. Холод є відомим тригером для посилення мігрені, саме  цей тип головного болю дуже чутливий до змін погоди.

Окрім неврологічних захворювань, низькі температури можуть стати причиною розвитку ще низки патологій. Зокрема, тривале перебування в укриттях додатково збільшує ризики інфекційних та вірусних захворювань. Багато людей відзначають посилення болю та скутості суглобів, особливо якщо одяг недостатньо теплий і зручний. Тривалий стрес, ізоляція та невизначеність підсилюють тривогу й депресивні стани.

Як знизити ризики?

Утеплюйте голову та шийний відділ – носіть шапку, шарф, рукавиці (краще, ніж перчатки), закривайте обличчя й шию. Обирайте головні убори із мембраною, яка захищає від вітру. Уникайте різкого виходу на мороз без захисту голови. Одягайтеся в кілька шарів: зовнішній – від вітру та вологи, внутрішні з матеріалів, що добре утримують тепло.

Контролюйте показники артеріального тиску, особливо це стосується людей з гіпертонією чи гіпотонією, адже різкі перепади температур впливають на судини та можуть підвищувати або знижувати тиск.

Будьте в міру активними – це допоможе підтримувати кровообіг і тонус нервової системи. Коли сидите нерухомо під ковдрою, м’язи застигають, кровообіг сповільнюється. Навіть прості присідання, махи руками що 20-30 хвилин допомагають розігріти тіло зсередини. Тремтіння енергозатратне, а активний рух ефективніший для виробництва тепла. Найбільш безпечними форматами фізичної активності також можуть бути піші прогулянки у помірному темпі, зарядка, заняття йогою. Важливо уникати надмірних навантажень і тривалого перебування на холоді.

Мозок споживає 400-500 калорій на добу просто на базові функції, а коли він ще й бореться з холодом, це число зростає. На холоді організм переважно спалює вуглеводи й жири для виробництва тепла. А от переварювання й засвоєння саме білків виробляє найбільше тепла, і цей ефект триває 5-6 годин. Тому якщо є можливість, ввечері їжте щось білкове (м’ясо, яйця, сир, квасоля, сочевиця). Це допоможе зігрітися вночі. Вуглеводи дають швидку енергію, яка легко доступна для різних активностей тіла, їх краще споживати на початок і середину дня – каші, макарони, хліб, картопля. Теплі страви й напої розширюють судини та покращують кровопостачання мозку. Якщо є можливість, додати спеції типу чорного перцю, кмину, імбиру, адже вони мають термогенні властивості.

Пийте достатньо води або теплих напоїв. Коли холодно, людям хочеться пити менше, але дегідрація знижує внутрішню температуру тіла й може призвести до гіпотермії. Алкоголь, до речі, тільки створює ілюзію тепла, він насправді знижує внутрішню температуру тіла й порушує здатність тремтіти, яка є природною захисною реакцією на холод.

Спіть не менше 7–8 годин, бажано у одні й ті ж години. Режим зменшує ступінь тривожності.

Не допускайте загострення хронічних станів. Будьте пильними до виникнення небезпечних симптомів, якщо з’являється біль, оніміння, запаморочення – негайно зверніться до фахівця.

Навіть за перебоїв з опаленням важливо стежити за мікрокліматом у приміщенні: провітрювати кімнати коротко, але регулярно, щоб зменшити ризик підхопити вірусні інфекції.

Що робити, якщо виникли раптові симптоми?

Якщо відчули раптове погіршення самопочуття, біль, запаморочення, зайдіть у тепле приміщення. Найкраще аптеку, адже там співробітники допоможуть виміряти тиск. При появі таких грізних симптомів як порушення мови, зору, координації, попросіть викликати швидку. І головне – не ігноруйте тривожні симптоми. У холодний сезон, під впливом низьких температур неврологічні ускладнення можуть розвиватися швидше.

Центр комунікацій, організаційної і редакційної роботи
за інформацією кафедри неврології