Для медичних працівників Університетської клініки провели лекцію з попередження професійного вигорання

10.10.2025

Про синдром емоційного вигорання, підвищені ризики його розвитку серед працівників сфери охорони здоров’я, а також методи профілактики небезпечного стану розповів під час відкритої лекції директор Навчально-наукового інституту психічного здоров’я Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, професор Олег Чабан. Подія відбулася в межах Тижня психічного здоров’я 2025 в Університетській клініці НМУ. До заходу долучилися адміністрація, медичні працівники та всі охочі.

Лекцію прослухали також ректор НМУ Юрій Кучин, перший проректор з науково-педагогічної роботи та післядипломної освіти Олександр Науменко, голова Профкому співробітників Лілія Яременко та керівники структурних підрозділів Університету.

Синдром емоційного вигорання (СЕВ) – поняття, введене в психологію американським психіатром Гербертом Фрейденбергером ще в 1974 році.
За словами професора Олега Чабана, СЕВ проявляється саме у професійному контексті й не повинно застосовуватися для опису досвіду в інших сферах життя. Це своєрідна форма психологічного захисту, стан фізичного, емоційного чи мотиваційного виснаження, за якого страждає продуктивність праці, виникає почуття втоми, з’являється безсоння, підвищується ризик соматичних захворювань.

Більше за всіх, за результатами комплексних наукових досліджень, до СЕВ схильні ті, чия робота пов’язана з людьми. Насамперед мова йде про медичних працівників, у яких емоційне вигорання є своєрідною розплатою за співчуття.

Основні причини розвитку СЕВ:

  • емпатія, співпереживання через емоційний стан пацієнта, коли лікар сприймає його проблеми на особистому рівні;
  • надмірне навантаження, відсутність адекватного ресурсу та занадто високі вимоги, щоб їм відповідати;
  • неможливість впливати на свою роботу;
  • відсутність справедливої винагороди чи визнання;
  • токсична культура чи негативні стосунки з колегами;
  • упередження і диференційоване ставлення до підлеглих;
  • етичні конфлікти.

Як зауважує професор Чабан, для синдрому емоційного вигорання характерні три групи симптомів, які проявляються у фізичній, поведінковій та психологічній сферах. У фізичному плані людину переслідує відчуття втоми, дошкуляє частий головний біль, можуть виникати розлади травлення, нудота, задуха. Якщо говорити про психологічні і поведінкові прояви, то тут частіше за все спостерігаються втрата інтересу до роботи, апатія, невпевненість в собі, роздратованість, переслідує тривога, почуття вини й самотності. Людина дистанціюється від колег і родичів, збільшує робочий час і зводить нанівець фізичні навантаження.

Для запобігання виникнення патологічного стану Олег Чабан радить робити короткострокові перерви під час роботи протягом 5-10 хвилин, не надто «горіти» якоюсь ідеєю та не вкладати надмірні ресурси в досягнення. Важливо планувати і дотримуватися часу відпочинку, в тому числі й обідньої перерви. За можливості рухатися, особливо, якщо це не передбачено технологією роботи. Не намагатися всім допомогти та оволодіти технікою «стоп робота». Щодо правил відновлення, то вони починаються з нормалізації нічного сну і дотримання правил регулярного харчування. Також необхідно приділити час психологічним моментам – більше спілкуватися з друзями, навчитися перемикатися з розумової діяльності на фізичну. Виділити час на улюблені справи. Доведено, що будь-яке хобі може слугувати прекрасними ліками, здатними врятувати від вигорання, оскільки таким чином мозок переключається на емоційне задоволення. Позитивний вплив має і короткочасне занурення в тишу, коли людина вимикає телефон і комп’ютер. Орім того, доведено, що помірні, але регулярні заняття фізичною культурою, надійно захищають психіку від вигорання і навіть депресії. Завершувати роботу як в реальності, так і у власних думках о 18:00. Раз на тиждень влаштовувати повноцінний вихідний і робити тільки те, що хочеться. У будь-якій ситуації корисно аналізувати, що ти вкладаєш і що отримуєш в результаті своєї праці, цінувати себе і свій час.

Якщо такі зміни ніяк не вдається впровадити в життя, варто взяти відпустку. Канікули дозволять не лише відпочити, а й проаналізувати ситуацію, правильно розподілити пріоритети. У випадку, коли всі ці прийоми виявилися недієвими, по допомогу потрібно звернутися до психолога або психотерапевта.

Зазначимо, що важливий захід відбувся в лекційній аудиторії Університетської клініки НМУ імені О.О. Богомольця, що була нещодавно відремонтована та модернізована коштом мецената, Героя України, депутата Верховної Ради України І скликання, відомого українського аграрія та засновника агрокомпанії «Земля і Воля» Леоніда Григоровича Яковишина.

Центр комунікацій, організаційної і редакційної роботи