Аспірантка удосконалила діагностику харчової алергії на рибу, ракоподібних і молюсків у дітей
У Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця відбувся захист дисертаційної роботи аспірантки кафедри педіатрії післядипломної освіти Альони Чміль. Наукове дослідження присвячене темі «Вікові особливості та клініко-імунологічна характеристика сенсибілізації до риби, ракоподібних та молюсків у дітей». На основі точної молекулярної алергодіагностики дисертантка вивчила профіль сенсибілізації до окремих молекул риби та безхребетних у дітей різного віку і оптимізувала підходи до прогнозування алергічних реакцій.
Як відзначила Альона Чміль, харчова алергія до риби, ракоподібних і молюсків є важливою медико-соціальною проблемою, оскільки має значну поширеність, персистуючий (постійний) характер перебігу та створює вагоме економічне навантаження на систему охорони здоров’я. Риба та безхребетні містять термостабільні білки, зокрема бета-парвальбуміни та тропоміозини, які є провідною причиною виникнення життєзагрозливої анафілаксії – гострої, важкої, небезпечної для життя системної алергічної реакції, що розвивається за лічені секунди або хвилини після контакту з алергеном. З урахуванням високого ризику тяжких реакцій (виникнення харчової алергії), досягнення безпеки пацієнтів вимагає комплексного обґрунтованого підходу. Зокрема, із застосуванням сучасних можливостей точної молекулярної алергодіагностики, для чіткої диференціації істинної харчової алергії та безсимптомної сенсибілізації (стан, коли імунна система вже виробляє специфічні антитіла до певних алергенів, але клінічні прояви алергії відсутні).
Дисертаційну роботу «Вікові особливості та клініко-імунологічна характеристика сенсибілізації до риби, ракоподібних та молюсків у дітей» Альона Чміль виконала за наставництва наукового керівника, завідувача кафедри педіатрії післядипломної освіти НМУ імені О.О. Богомольця, професора Юрія Марушка. Аспірантка вивчила профіль сенсибілізації до окремих молекул риби та безхребетних у дітей різного віку на основі точної молекулярної алергодіагностики і встановила, що серед українських пацієнтів превалює чутливість до бета-парвальбумінів коропа, лосося та тріски, а поєднана сенсибілізація зустрічається лише у 8,5% випадків.
Результати вказують на суттєві відмінності між рибою, ракоподібними та молюсками, які часто поєднують в спільну групу – морепродукти. На основі цих даних авторка розробила прогностичну модель бінарної логістичної регресії для алергену лосося Sal s 1, що продемонструвала високу прогностичну здатність і дозволяє скоротити потребу у проведенні ризикованих оральних провокаційних проб у 1,7 раза.
Отримані в дисертаційній роботі Альони Чміль результати дозволяють оптимізувати підхід до прогнозування алергічних реакцій за допомогою багатофакторної математичної моделі логістичної регресії і впроваджені у клінічну практику закладів охорони здоров’я та спеціалізованих алергоцентрів. Втілення у практику алгоритму прогнозування клінічних проявів відповідної харчової алергії, на базі розробленої аспіранткою НМУ моделі, дозволяє лікарям обґрунтовано призначати персоналізовані елімінаційні дієти (індивідуальні плани харчування, що передбачають тимчасове виключення продуктів, які викликають харчову алергію або непереносимість). Окрім того, це дає змогу суттєво знизити частоту проведення небезпечних діагностичних процедур у групах високого ризику, запобігти розвитку загрозливих для життя станів та значно поліпшити якість життя пацієнтів.
Члени спеціалізованої вченої ради одноголосним рішенням присудили дисертантці Альоні Чміль ступінь доктора філософії з галузі знань «Охорона здоров’я» за спеціальністю «Педіатрія». Вітаємо дисертантку та її наукового керівника з успішним захистом!
Центр комунікацій, організаційної і редакційної роботи
