#МедичнаПросвіта: народження дитини здоровою – від початку вагітності до пологів
Комплекс заходів із перинатальної охорони плода покликаний виявити ті відхилення у перебігу вагітності, вчасний вплив на які може попередити патологію новонародженого. Тож у межах інформаційно-роз’яснювального проєкту #МедичнаПросвіта завідувач кафедри акушерства і гінекології №1 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, професор Дмитро Говсєєв розповість, яким має виглядати процес медичного супроводу вагітності – від початку до пологів.
Динамічне спостереження за нормальною вагітністю передбачає оцінку загального стану, серцево-судинної та дихальної систем, зміну ваги та висоти стояння дна матки, ультразвукове дослідження та рутинні лабораторні обстеження. Одним із перших з цієї низки заходів є проведення першого пренатального скринінгу. Так, ультразвукове дослідження плода в 11-13 тижнів дозволяє виявити маркери геномних мутацій, потроєння 13, 18, 21 та Х-хромосоми. Додавання біохімічного скринінгу з комп’ютерним розрахунком ризику виділяє частину вагітних, яким рекомендують виконання більш точного дослідження каріотипу плода. Донедавна єдиною можливістю вивчення каріотипу плода залишались інвазивні методи – пункція хоріону до 17 тижнів або амніоцентез після 17 тижнів. Більш сучасним способом є неінвазивний пренатальний тест (NIPT), який може показати результат уже в 9 тижнів вагітності. У разі виявлення трисомій батьків інформують про наявність синдрому та за їх згодою переривають вагітність.
Крім того, УЗД на 11-13 тижнях дозволяє з точністю до 5 днів визначити гестаційний термін плода, що важливо для подальшої оцінки динаміки росту плода та встановлення передбачуваної дати пологів.
УЗД у терміні 18-20 тижнів покликане виявити як несумісні з життям вади розвитку плода для прийняття рішення про переривання вагітності, так і операбельні вади (серця насамперед) для антенатального консультування хірурга. На цьому терміні також оцінюється довжина шийки матки, адже її вкорочення збільшує ризик передчасних пологів УЗД у 28-32 тижні дозволяє отримати інформацію про ріст плода, а саме про відповідність його розмірів гестаційному терміну, а також оцінити стан кровообігу плода. Так, макросомія може бути результатом конституційного впливу, ендокринних розладів та надмірного харчування, тенденція на початку третього триместру дає можливість виявити та скорегувати більшість із них. Одним із найбільш загадкових ускладнень нашого часу є затримка росту плода, її причини множинні, патогенез реалізується на рівні складної взаємодії материнського та плодового кровообігів.
На жаль, наразі відсутні способи ефективного лікування недостатнього росту плода. Значно ускладнити перебіг вагітності можуть ендокринні розлади. Так, субклінічна недостатність функції щитовидної залози може стати причиною недостатнього росту плода та передчасних пологів, а корекція рівня гормонів є ефективним способом попередження.
Водночас у світі набуває все більшого значення проблема інсулінорезистетності на тлі вагітності. Для діагностики цукрового діабету застосовують тест толерантності до глюкози. Відомо, що гестаційний цукровий діабет підвищує ризик тяжких гіпертензивних розладів, дистресу плода, макросомії та пов’язаного із нею травматизу під час пологів, а також – внутрішньоутробної загибелі плода.
Ще одним грізним ускладненням вагітності є прееклампсія, частота якої коливається в межах 3-10%, залежно від тяжкості. Її початковими клінічними проявами є підвищення артеріального тиску, протеїнурія та набряки переважно після 30 тижнів. Хвилювання викликає те, що тяжкий перебіг прееклампсії є причиною кожного п’ятого передчасного розродження, має тривалі, а іноді й пожиттєві наслідки для материнського здоров’я.
На щастя, сучасне акушерство володіє потужним арсеналом засобів для попередження багатьох ускладнень вагітності. Їх впровадження, постійна науково-практична переоцінка є завданнями як на рівні державної політики, так і вищих навчальних закладів, місцевих та національної асоціацій акушерів-гінекологів та перинатологів.
Автор: завідувач кафедри акушерства і гінекології №1, професор Дмитро Говсєєв
Інфографіка: Центр комунікацій, організаційної і редакційної роботи
