14 ЛЮТОГО – ДЕНЬ ПОШИРЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ВАДИ СЕРЦЯ
Університетська клініка НМУ поступово стає невід’ємною складовою навчального, лікувального та наукового процесу нашого Університету. Нині викладачі кафедр проводять тут лікувально-консультативну роботу.
Серед них завідувач кафедри пропедевтики внутрішньої медицини № 2, професор Віталій Євгенович Кондратюк, який проводить консультативно-діагностичну роботу для пацієнтів різних відділень із широким розмаїттям патологічних станів, у тому числі із вадами серця. На озброєні лікаря нове сучасне обладнання, на якому в університетській клініці хворі можуть пройти обстеження методом доплерехокардіографії, що дає можливість своєчасно виявити хворобу.
Професор В.Є. Кондратюк є лікарем кардіологом, терапевтом та ревматологом. Віталій Євгенович пройшов ґрунтовну практичну і наукову школу від дільничного лікаря, аспіранта до професора, завідувача кафедри. Свої наукові ступені з кардіології отримував під керівництвом відомої вченої лікаря-геронтолога, кардіолога професора Лариси Михайлівни Єни.
Уже шість років поспіль професор В.Є. Кондратюк очолює кафедру, має великий практичний і науковий досвід. Напередодні відзначення Дня поширення інформації про вади серця ми звернулися до Віталія Євгеновича з проханням поділитися своїми знаннями та досвідом з актуального питання, йому слово:
«14 лютого – особливий день, коли серце привертає увагу людей не тільки як символ дня закоханих, але це ще й міжнародна дата обізнаності про вади серця.
Згідно із сучасними даними поширеність вроджених вад серця (ВВС) у світі становить 9 на 1000 новонароджених із істотними географічними варіаціями. Поширеність тяжких вроджених вад серця зменшується у багатьох західних країнах, завдяки скринінгу плоду та перериванню вагітності, проте загальна поширеність у світовому масштабі зростає. Прогрес у діагностиці та лікування ВВС за останні десятиліття призвів до значних змін щодо демографічного портрету хворого: раніше переважали діти з ВВС, на сьогодні – дорослі, що свідчить про високий рівень виживаності цієї групи пацієнтів. Однак зі зниженням смертності зростає і кількість осіб похилого віку з ВВС. За останні 13 років поширеність ВВС у світі зросла у 10 разів і на сьогодні становить 5–6% серед осіб старшої вікової групи та за прогнозами стабільно зростатиме. Слід зазначити, що найпоширеніша причина смерті серед осіб молодого віку з ВВС — раптова серцева смерть, серед осіб похилого віку — серцева недостатність. Діагностику та лікування вади зазвичай проводять до досягнення пацієнтом дорослого віку.
Поширеність середньоважких та важких набутих вад серця (НВС) у популяції складає 2,5% і дуже залежить від віку, помітно зростаючи після 75 років (13%). Віковий розподіл НВС пов’язаний з різким зменшенням частоти гострої ревматичної лихоманки, що компенсовано значним зростанням поширеності кальцинуючої хвороби клапанів серця. Дегенеративні вади клапанів – це переважно кальцинуючі захворювання аорти, що викликають аортальний стеноз. Часто у патологічний процес залучається мітральне кільце і мітральний клапан.
Дегенеративні ураження мітрального клапана та аортального клапана є найбільш частою причиною первинної мітральної регургітації та аортальної регургітації. Основними причинами НВС також є ішемічна хвороба серця, атеросклероз, інфекційний ендокардит. Частота мітрального стенозу у країнах Східної Європи значно вища, ніж у Західній Європі й США. «Чистий» мітральний стеноз трапляється у 83% випадків мітральних вад. Мітральна недостатність — друга найчастіша клапанна патологія в Європі щодо необхідності проведення хірургічних втручань. Важливо розрізняти первинну та вторинну мітральну недостатність, особливо стосовно необхідності хірургічних і транскатетерних інтервенційних втручань.
Частота реєстрації пролапсу мітрального клапана в популяції становить від 2,5% до 21% випадків. Виражений пролапс мітрального клапана зі значною регургітацією потребує хірургічного лікування. Аортальний стеноз охоплює до 23% усіх НВС. Вади аортальних клапанів за частотою займають друге місце після мітральних. Аортальний стеноз потребує хірургічного лікування чи транскатетерного втручання, що пов’язано зі старінням популяції (2017 ESC/EACTS Guidelines for the management of valvular heart disease).
Відомо, що прогноз і якість життя хворого з вадами серця залежить від своєчасного його виявлення. «Золотим» стандартом діагностики патології клапанів серця вважається доплерехокардіографія. Разом з тим цей метод є невід’ємною частиною діагностики усіх захворювань серцево-судинної системи.
Редакція газети « Медичні кадри»
