1 жовтня напередодні Дня вчителя на кафедрі неврології відбулася зустріч її співробітників із колишніми працівниками кафедри. Спливають роки, але люди, котрі не одне десятиліття працювали разом, знову зібралися, щоб пригадати славне минуле нашої кафедри, привітати один одного зі святом кафедри та 170-річчям Alma Mater, вшанувати тих, хто вже пройшов свій життєвий шлях і залишився навічно в нашій пам’яті.

Завідувач кафедри, професор Л.І. Соколова, виступивши з вітальною промовою, у своїй доповіді з мультимедійною презентацією висвітлила історію становлення та розвитку нашого Університету, його сучасні досягнення, основні напрямки наукової діяльності, молодіжної науки та клінічної роботи. Доцент кафедри Т.І. Ілляш презентувала яскраву «подорож у минуле» кафедри неврології, в якій детально зупинилася на постатях усіх завідувачів кафедри, починаючи від М.М. Лапінського та Б.М. Маньківського, з теплотою та вдячністю згадала багатьох колишніх співробітників – І.Ф. Криворучка, Є.П. Загоровського, Л.А. Арешнікову, З.М. Драчову, М.Г. Кириєнка, О.М. Тяжкороб, М.П.Титаренко, Л.А. Шуринок, В.Г. Станіславського, В.Г. Барабанчика, В.І. Боброву, Б.В. Западнюка, Л.Г. Яременко та інших. Рухатися вперед неможливо, не пам’ятаючи минулого, не шануючи людей, які його творили… Як настанова молодим звучала наприкінці доповіді цитата відомого вченого І. Ньютона «Якщо я побачив далі, то зробив це тому, що стояв на плечах гігантів». Представник молодої генерації неврологів, асистент А.О. Волосовець розповів про сьогодення кафедри неврології, ознайомивши гостей із різними напрямами діяльності кафедри, роботою студентського наукового гуртка, участю співробітників у національних та міжнародних наукових конференціях.

Урочиста частина зустрічі продовжилася фотографуванням на згадку та спілкуванням у дружній атмосфері за філіжанкою кави зі смачними домашніми ласощами. Колишні співробітники охоче згадували роки своєї роботи в Університеті, ділилися із молоддю порадами стосовно педагогічного процесу. Лунали привітання зі святами, що наближаються, побажання здоров’я та щастя. Справжнім подарунком для всіх став вірш доцента П.П. Уніча, що був написаний ним спеціально для цієї події.

Швидко пройшов час, однак на нашій кафедрі було започатковано ще одну добру традицію – кожного року відзначати день освітян великим дружнім колективом.

Сто сімдесят Alma Mater,

В радісний цей ювілей

Маємо честь запросити

Усіх ветеранів й гостей.

 

Шану Вам нашу віддати,

Вдячність за працю й науку,

Міцно потиснути руку,

Тих, хто не з нами, згадати.

 

Юним в душі, посивілим

Сердечне спасибі сказати,

Мудрим, поважним та щирим

Щастя на вік побажати.

 

То ж піднімаємо келих

За дорогих ветеранів,

Пісня присвячена велить

Жити сто років надалі.