Так влаштована людина: навіть найзапекліші індивідуалісти в глибині душі тужать якщо не за вселюдським братством, то хоча б за цеховим, професійним. Стоматологи не виняток: після низки напружених днів у стоматологічного крісла в душі народжується бажання перевести подих, озирнутися на зроблене, оцінити своє місце серед інших професіоналів. Для цього нам і потрібне професійне свято – Міжнародний день стоматолога, що прийшов до нас навіть не за велінням високих державних інстанцій, а як нове, цілком сучасне продовження старої доброї традиції.

Традиція відзначати День стоматолога 9 лютого в день Святої Аполлонії бере в полон дедалі більше лікарів. І тому є вагомі причини, перша серед яких – це дивовижно привабливий образ Аполлонії, що дійшов до нас через століття. Історія Аполлонії відображена в посланні єпископа Олександрії Діонісія Антиохійському єпископу Фабію, а пізніше – в літописі «Історія церкви» римського хронікера Евсебія (265-339 рр.).

Аполлонія Олександрійська (Аполлінія; III століття, Олександрія) –  донька видного олександрійського чиновника, яка увірувала в Христа. На думку гонителів християнства в період імператора Декія вона подавала поганий приклад співгромадянам, які повинні були дотримуватися багатобожжя і вірити в божественне походження імператора. Аполлонію піддали жорстоким тортурам, вимагаючи зречення від християнства. Коли вона відмовилася відректися від своєї віри, пише Діонісій, «натовп схопив цю прекрасну жінку похилого віку, спочатку їй вирвали всі зуби і загрожували спалити її живою». Аполлонія не здригнулася перед лицем смерті. Вона попросила її розв'язати, щоб вона змогла стати на коліна і виконати вимогу юрби. Коли ж її розв'язали, відважна жінка сама кинулася у полум'я. Це сталося 9 лютого 249 року. Страждання і християнський подвиг Аполлонії так вразили її сучасників і нащадків, що народило предання про те, що варто тільки вимовити ім'я Аполлонії, помолиться їй і зубний біль затихне. У 300 році Аполлонія була канонізована як свята мучениця. Її день – 9 лютого.

Культ святої Аполлонії швидко поширився в Європі, її зображення були майже в кожній церкві. В Римі їй присвячена церква, якої вже немає, але залишилася невелика площа – П`яцца Сант Аполлония. Хоча Діонісій назвав її жінкою похилого віку, зображували Аполлонію молодою миловидною дівчиною, а виходячи з характеру мук атрибутами святої Аполлонії стали зуби або щипці.

На початку XVIII століття з легкої руки засновника сучасної наукової стоматології П'єра Фошара свята Аполлонія, що була до цього покровителькою тільки стражденних зубним болем, стала протегувати і стоматологам, покликаним цей біль попереджати й усувати. У той час у Франції відбувалася стоматологічна революція, що ознаменувала перехід від тотального видалення зубів до їхнього відновлення. Фошар побачив у різних людей, що займаються стоматологічної допомогою, єдину професію, і йому потрібний був високий символ, здатний об'єднати практикуючих стоматологів в одне професійне братство. Свята Аполлонія і стала таким символом, позачасовим і позаконфессіонним, про що свідчить шанування її імені стоматологами усього світу упродовж трьох століть.

До речі, свята Аполлонія була канонізована тоді, коли до поділу християнської церкви на католицьку і православну було ще цілих вісім століть. Серед православних святих є священномученик, до якого стражденні звертаються при зубному болю, Антипа, що жив за 200 років до Аполлонії, і мощі якого спочивають у Хрестовоздвиженський церкві Києво-Печерської лаври. Але він не став покровителем стоматологів – мабуть, тому, що в його посмертній долі не було свого Фошара. Тому Аполлонію шанують всі стоматологи, незалежно від віросповідання.

На рубежі другого і третього тисячоліть стоматологія переживає технологічну революцію, величезні організаційні зміни, ми особливо гостро відчуваємо необхідність свого об'єднання, і роль П'єра Фошара взяли на себе національні та міжнародні асоціації стоматологів. Нам потрібне професійне свято, яке б об'єднувало і стоматологів, і піднімало престиж нашої професії у суспільстві, і кликало до висот майстерності, і просто було приводом для старших – озирнутися на прожите і досягнуте, а для молоді – стимулом до наступництва і дерзань.

Щодо підтримки цієї традиції в Україні у нас в Університеті не увійшло в широку практику святкування професійного свята. Відомо, що така ініціатива легко підхоплюється молоддю. Але ж і 9 лютого – зазвичай, початок нового семестру, коли студентство тільки просинається або знаходиться ще у «глибокій комі» післясессійного періоду. І всі традиційні студентські заходи на стоматологічному факультеті, що вже так міцно увійшли в наше життя – й щорічна конференція студентів і молодих вчених-стоматологів, і Стоматологічний брейн-ринг, який за 10 років набув вже статусу міжнародного, очікують квітневого тепла і яскравої київського весни.

Отже, зі святом Святої Аполлонії, шановні колеги, і хай її заступництво постійно супроводжує нас у шляхетній справі позбавлення пацієнтів від страждань і даруванні краси!