Задимлення після обстрілів: інструкція з безпеки для вашого здоров’я

Масовані обстріли українських міст критично погіршують якість повітря, викликаючи у людей загострення різних хвороб. Токсичні гази, продукти горіння, мікрочастинки пластику і металу руйнують легені, кровоносну систему та шкіру. Як захистити здоров’я в таких умовах, розповідає лікарка-неврологиня Університетської клініки, асистентка та аспірантка кафедри неврології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця Ольга Ільїна.

Найбільше від токсичного диму страждають легені, адже кіптява від пожеж і вибухів подразнює горло, викликає кашель, а у людей з астмою чи бронхітом може спровокувати справжній напад. Водночас найдрібніші частинки чаду відразу потрапляють у кровотік і «б’ють» по серцево-судинній системі. Через це може різко підвищитися артеріальний тиск, виникає тахікардія. Токсини та брак кисню негативно впливають на мозок, провокуючи сильний головний біль і затуманеність свідомості. У людей похилого віку усі ці фактори можуть стати тригером інсульту. Поєднання брудного повітря та хронічного стресу виснажують нервову систему, відтак ми страждаємо від безсоння, панічних атак, відчуваємо постійну тривожність.

Алгоритм дій при погіршенні якості повітря

По-перше, потрібно перевірити актуальні дані про якість повітря через застосунки на кшталт IQAir чи SaveEcoBot, а не орієнтуватися лише на власні відчуття чи запах диму. 

По-друге, за можливості залишатися у приміщенні із закритими вікнами, особливо в перші години після влучань чи пожеж, коли концентрація шкідливих речовин найвища. 

По-третє, використовувати очищувач повітря або хоча би вологе прибирання, а маску (респіратор FFP2/FFP3) вдягати, якщо все є потреба вийти на вулицю у задимлену погоду.

Хто перебуває у зоні підвищеного ризику?

Найбільше ризикують діти, вагітні жінки, люди віком понад 60 років, а також усі, хто має хвороби легень, серця чи судин. Чому так відбувається, відповіді знаходяться у фізіологічній площині. Організм дитини ще росте, а її адаптивні можливості лише формуються. Окрім того діти дихають частіше за дорослих, тому поглинають більше токсичного повітря відносно своєї ваги. У літніх людей ситуація протилежна: з віком організм втрачає компенсаторні механізми та гірше пристосовується до навантажень. Окрему групу ризику становлять пацієнти, які перенесли інсульт або мають хворобу Паркінсона – під впливом диму та стресу симптоми їхніх недуг можуть тимчасово загострюватися. Щодо вагітних жінок, токсичний смог впливає як на організм матері, так і на розвиток плоду через кровоносну систему.

Що робити відносно здоровій людині при погіршенні самопочуття

Легкий кашель, головний біль чи подразнення слизових оболонок – це типова реакція організму на подразники, яка не є приводом для паніки. Щоб полегшити стан, достатньо обмежити активність на вулиці, пити більше води, перенести провітрювання приміщення на час, коли повітря очиститься, та за потреби прийняти знеболювальний препарат. Проте, якщо симптоми наростають протягом кількох годин або з’являється задишка навіть у стані спокою, – необхідно терміново звернутися до лікаря, а не чекати самостійного одужання.

Небезпечні симптоми, на які варто звернути увагу

Насторожити повинні раптова задишка або відчуття нестачі повітря, біль чи тиск у грудях, сильний головний біль, що не минає після знеболювального, запаморочення, оніміння кінцівок чи асиметрія обличчя, сплутаність свідомості.

Якщо у людини з’явилася раптова слабкість в одній половині тіла, порушення мови чи різке погіршення зору – це може бути ознакою інсульту. Тут рахунок йде на хвилини, треба негайно викликати швидку!

Помірні симптоми, наприклад, сухий кашель, сльозотеча, легкий головний біль, втома – це сигнал обмежити перебування на вулиці, але не привід панікувати.

 

Що робити людям із серйозними хронічними патологіями

Пацієнтам із бронхіальною астмою, хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ), ішемічною хворобою серця чи після інсульту під час задимлення вкрай важливо не пропускати планову терапію та завжди мати при собі препарати невідкладної допомоги (інгалятор, нітрогліцерин тощо). У дні сильного смогу таким людям краще взагалі не залишати домівку, а також заздалегідь узгодити з лікарем тимчасову корекцію доз ліків. Пам’ятайте: на тлі загального стресу загострення хвороб може розвинутися стрімко та непомітно, тому не ігноруйте навіть незначне погіршення самопочуття.

Поширені міфи та їх спростування

• Шарф чи бавовняна маска рятують від диму так само, як і медична – ні. Від дрібних частинок захищає тільки щільний респіратор.

• Немає запаху диму, значить, повітря чисте – саме найнебезпечніші частинки часто взагалі не пахнуть.

• Алкоголь і цибуля з часником виводять токсини – необґрунтоване твердження. Насправді допомагають тільки чисте повітря, вода і консультація лікаря за потреби.

• Я молодий і здоровий, мене це не стосується – насправді регулярний вплив брудного повітря навіть на молодих і здорових людей поступово підвищує ризики розвитку патологій серця і легень. Тож берегтися варто всім.

• Треба пити більше вітаміну С – жодна таблетка не створить бар’єр між легенями і брудним повітрям. Прийом вітамінів працює, як загальна підтримка імунітету, але не як захист.

• Рослини вдома очищають повітря від диму й чаду – рослини деякою мірою покращують загальну атмосферу та зволожують повітря, але замінити очисник повітря вони не можуть.

• Якщо носити маску постійно, легені втратять здатність до самоочищення – легені не тренуються, а травмуються хімічними сполуками, а респіратор у дні сильного задимлення – це захист, а не шкідлива звичка.

• Гаряча ванна чи сауна допомагають вивести шкідливі речовини після задимлення – прогрівання не виводить токсини з крові чи легень. Водночас такі процедури можуть стати джерелом додаткового навантаження для людей із серцево-судинними захворюваннями.

• Кава чи енергетики допоможуть впоратись із втомою через погане повітря – навпаки, кофеїн ще більше навантажує серцево-судинну систему, посилює тривожність та проблеми зі сном.
• Молоко чи жирна їжа «нейтралізують» шкідливі речовини в організмі – ця популярна побутова порада не має наукового підтвердження. Молоко не зв’язує токсини й не виводить їх з легень чи крові. Організму значно більше допоможе звичайна вода, спокій і консультація лікаря. 

За інформацією Університетської клініки

Інфографіка: Центр комунікацій, організаційної і редакційної роботи