Як покращити сон: експерти НМУ радять
Здоровий сон став дефіцитом для мільйонів українців в умовах війни, змушуючи їх шукати порятунку в аптеках. Чому виникає безсоння, як з’ясувати причину порушень сну та які підходи до їх лікування вважаються найбільш ефективними, а також як правильно застосовувати снодійні препарати та яких ризиків слід уникати, розповідає професор кафедри клінічної фармакології та клінічної фармації НМУ імені О.О. Богомольця Микола Хайтович.
Чому виникає безсоння і як його розпізнати
Стійкий дефіцит сну погіршує самопочуття, пам’ять і працездатність, а також може загострювати хронічні захворювання. Причинами безсоння можуть бути тривожні та депресивні стани, стрес, порушення звичного режиму, супутні захворювання або неправильне застосування лікарських засобів.
«Проте не варто списувати абсолютно все на війну. Ще у 2012 році ми досліджували якість сну та життя двохсот київських школярів. Уже тоді кожен третій підліток мав інсомнію, яка безпосередньо провокувала головний біль. Коли ж проблеми зі сном виникали частіше, ніж тричі на тиждень, діти скаржилися на суттєве погіршення якості життя в цілому», – зазначає Микола Хайтович.
За характером порушень розрізняють:
Пресомнічні порушення – труднощі із засинанням, які часто супроводжують тривожні розлади. Людина може понад 30 хвилин не засинати, хвилюватися через майбутню ніч, а іноді навіть відчувати страх перед сном.
Інтрасомнічні порушення – часті нічні пробудження або надто раннє пробудження, після якого людина вже не може заснути. Такі прояви можуть супроводжувати депресивні стани.
Цей поділ допомагає оцінити характер проблеми, але не замінює діагностики. Важливо також враховувати вторинну інсомнію, яка виникає на тлі інших захворювань, зокрема серцево-судинних та ендокринних. У таких випадках необхідно насамперед лікувати основну патологію.
Під час війни підвищена тривожність і чутливість до звуків можуть виконувати захисну функцію. Однак якщо порушення сну стають стійкими та погіршують якість життя, необхідно звернутися до лікаря.
Як відновити фізіологічну структуру сну
Якісний сон – це восьмигодинний цикл сну, що складається з 5 фаз по 90-100 хвилин. У кожному циклі є повільні та швидкі фази сну, і різні лікарські засоби по-різному впливають на структуру сну. Водночас вкрай важливо зберегти цю структуру.
Для повноцінного відновлення організму важлива не лише тривалість сну, а й збереження його природної структури – архітектури сну. Тому під час вибору лікарських засобів важливо враховувати не лише їхню здатність прискорювати засинання, а й вплив на фізіологічні фази сну, слід пам’ятати, що різні класи лікарських засобів по-різному впливають на природну архітектуру цих фаз. Медикаментозна седація та природний сон – не тотожні поняття.
Основні принципи безпечного лікування безсоння
Лікування інсомнії передбачає два основні напрямки: когнітивно-поведінкову терапію та фармакотерапію за відповідними показаннями.
Золотим стандартом немедикаментозного лікування хронічної інсомнії є когнітивно-поведінкова терапія інсомнії (КПТ-І). Вона допомагає змінити звички та поведінкові моделі, які підтримують безсоння, і відновити здоровий режим сну.
Медикаментозне лікування підбирають індивідуально. Перед його призначенням лікар з’ясовує характер і тривалість порушень, вплив безсоння на денну активність, наявність супутніх захворювань та прийом інших препаратів.
Особливу увагу приділяють тривалому або безконтрольному вживанню заспокійливих і снодійних засобів. Така практика може маскувати причину безсоння та створювати додаткові ризики для здоров’я.
Під час вибору терапії також враховують вік пацієнта, хронічні захворювання, вагітність або грудне вигодовування, рівень тривоги, наявність депресивних станів, вживання алкоголю та інших речовин, що впливають на центральну нервову систему. Важливими є й повсякденні обов’язки людини, зокрема необхідність керувати автомобілем або виконувати роботу, яка потребує концентрації уваги.
Раціональна фармакотерапія інсомнії ґрунтується на кількох принципах, зокрема:
- Усунення причин розладу. Медикаменти не повинні замінювати гігієну сну та когнітивно-поведінкову терапію. Важливо визначити й скоригувати чинники, які спричиняють безсоння.
- Індивідуальний підбір препаратів. Лікарський засіб обирають залежно від характеру порушень: труднощів із засинанням, нічних пробуджень, раннього пробудження або порушення циркадних ритмів.
- Контроль ризиків залежності. Застосування бензодіазепінів та Z-препаратів потребує суворого дотримання призначень лікаря, обмеження тривалості лікування та врахування ризиків залежності й синдрому відміни.
- Лікування супутніх психічних розладів. Якщо безсоння пов’язане з депресією або тривожним розладом, необхідно лікувати основне захворювання. За показаннями лікар може призначити антидепресанти з індивідуальним підбором препарату та дози.
Сучасна медицина має широкий спектр засобів для лікування порушень сну. Проте головна мета терапії – не просто викликати сонливість, а відновити повноцінний природний сон, усунути причини безсоння та мінімізувати ризики для здоров’я.
Центр комунікацій, організаційної і редакційної роботи
за інформацією кафедри клінічної фармакології та клінічної фармації
