ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БЕЗ ТЮТЮНУ: ПАЛІННЯ ЦИГАРОК ОСЛАБЛЮЄ ОПІРНІ ВЛАСТИВОСТІ ОРГАНІЗМУ, ЗОКРЕМА Й ПЕРЕД ЗАГРОЗОЮ КОРОНОВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) в 1988 році оголосила 31 травня Всесвітнім днем без тютюну (World No-Tobacco Day). Метою цього дня є активні дії, що сприяють зниженню поширеності небезпечної тютюнової залежності. Паління належить до числа найбільш поширених шкідливих звичок в більшості країн світу. За даними ВООЗ у світі не менше 1,1 мільярда людей, які палять, – це приблизно одна третина дорослого населення планети. Щорічно від причин, пов’язаних із  палінням, передчасно вмирає більше людей, ніж від дорожньо-транспортних пригод, вживання наркотиків або СНІДу.

Залежність від нікотину внесено у Міжнародну класифікацію хвороб і визнано однією з найважчих форм наркоманії через наявність фізичного і психофізичного звикання організму до тютюну. Більш того, куріння тютюну за ступенем звикання обійшло навіть такі важкі наркотики, як героїн і кокаїн, і поступається лише алкоголю. Тим не менш, важким наркотиком тютюн не вважається, оскільки його вплив на свідомість людини малопомітний. Статистика свідчить, що вагома частка онкологічних захворювань, захворювань серцево-судинної системи, центральної нервової системи, органів травлення і дихання викликана або посилена саме палінням. Майже 99% всіх хворих на рак легенів у світі – курці зі стажем від п’яти років і вище.

Україна випереджає більшість країн Європи за кількістю курців. В нашій країні палить близько 11,5 мільйона мешканців, з них — 9,1 мільйона чоловіків та 2,5 мільйона жінок. Приблизно третина населення у віці від 18 до 25 років є постійними курцями. Більш як половина всіх курців свою першу сигарету викурили у віці до 12 років. Курить кожна третя-четверта жінка репродуктивного віку (20-39 років). За даними експертів ВООЗ, ця шкідлива звичка викликає в Україні 100-110 тисяч смертей щорічно. Людина, яка палить, втрачає, в середньому, щонайменше 13,2 року свого життя. 

Рекомендації ВООЗ щодо заходів по боротьбі з курінням на державному рівні сконцентровані у трьох основних напрямках: моніторинг та сприяння виконанню антитютюнового законодавства; сприяння зростанню акцизів на тютюнові вироби; моніторинг діяльності тютюнової індустрії та протидії її втручання у сферу громадського здоров’я.

Широке інформування суспільства про згубний вплив тютюну на здоров’я курців та оточуючих здатне вплинути на самосвідомість населення та допомогти значній кількості людей позбутися нікотинової залежності.

Кожен 4-й курець хворіє на хронічне обструктивне захворювання легень. Проте не лише легеневі захворювання можуть виникнути у чоловіків і жінок, що палять цигарки, є також ризик виникнення серцево-судинної та кишково-шлункової патології.

Збільшується кількість курців-підлітків. Здебільшого палять цигарки діти віком до 16 років. Курці та люди зі зниженою опірністю організму найчастіше вражаються гострими респіраторними інфекціями, до яких належить і COVID-19, та хворіють на хронічні обструктивні захворювання легень, причиною яких у 90% випадків – є куріння.

Тому лікарі закликають відмовитись від куріння та берегти своє здоров’я. 

Пам’ятайте: вдихаючи тютюновий дим – вбиваєте себе, видихаючи – оточуючих!

Прес-центр за матеріалами кафедри фтизіатрії та пульмонології