У НМУ обговорили важливість створення сприятливого психосоціального робочого середовища
28 квітня тиждень охорони праці в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця завершився науково-практичним семінаром до Всесвітнього дня охорони праці. Цього року його провели під гаслом «Сприятливе психосоціальне робоче середовище: шлях до процвітання працівників та сильної організації».
Організували семінар Профком співробітників НМУ та кафедра гігієни, екологічного і професійного здоров’я Навчально-наукового інституту громадського здоров’я та профілактичної медицини.
«Сприятливе психосоціальне середовище – це турбота про працівників та інвестиція у розвиток установи. Бо психологічно стійкий і захищений працівник є запорукою якісної та продуктивної роботи, який здатен працювати для розвитку Університету. Тому важливо посилювати підтримку психологічно здорового робочого середовища на принципах справедливості та турботи до колег», – зазначив ректор НМУ Юрій Кучин.
Як зауважив завідувач кафедри гігієни, екологічного і професійного здоров’я Олександр Яворовський, в сучасних умовах організації праці психосоціальні фактори набувають все більшого значення, а роботодавець відіграє ключову роль у створенні безпечного середовища, включаючи його психологічний аспект. Разом з тим, у підтримці власного ментального здоров’я мають бути зацікавлені самі працівники. Щорічно через ментальні проблеми у світі втрачається 12 млрд робочих днів, що еквівалентно 50 млн років продуктивної праці. Відтак, професор акцентував на психосоціальних детермінантах ризиків у сучасному робочому середовищі, зокрема впливі на професійне здоров’я працюючих, стратегії управління з урахуванням наслідків війни для ментального здоров’я населення України.
На питанні професійного вигорання лікарів в умовах війни в Україні, психологічній амбівалентності, як чинника дезадаптації та ресурсу, розповів завідувач кафедри загальної і медичної психології Михайло Матяш. Професор наголосив, що повномасштабна агресія створює безпрецедентний для медичного персоналу комплекс хронічного стресу, моральних дилем, дефіциту ресурсів та невизначеності майбутнього. Психологічна амбівалентність, одночасне переживання протилежних емоцій і мотивацій, здатна витупати одночасно як патогенний чинник дезадаптації і як ресурс особистісного та професійного зростання. Сьогодні кожен другий-третій український медик має клінічно значущі прояви вигорання, що засвідчує епідемічний характер проблеми. Без зовнішньої підтримки амбівалентність переходить у моральну апатію і формує клінічну картину вигорання, а за умов належної педагогічної та психологічної підтримки вона трансформується на користь професійного розвитку.
Варто відзначити, що Навчально-науковий інститут психічного здоров’я НМУ готує фахівців зі спеціальностей І4 «Медична психологія» і С4 «Клінічна психологія». Щороку потреба у фахівцях з ментального здоров’я зростає, оскільки важливо вчасно виявляти психологічні проблеми, долучатися до лікування, реабілітації, адаптивно реагувати на запити щодо ментального здоров’я, зокрема на роботі.
На основних аспектах охорони праці в галузі охорони здоров’я наголосила головна державна інспекторка відділу з питань безпеки праці західного напрямку управління інспекційної діяльності у Київській області Державної служби з питань праці Тетяна Бровченко. Вона нагадала, що в НМУ імені О.О. Богомольця затверджена Політика психосоціальної підтримки працівників на робочому місці, яка спрямована на підтримку кожного працівника Університету, забезпечення робочого середовища, вільного від переслідувань, дискримінації, створення здорових умов праці, формування культури турботи про фізичне і ментальне здоров’я. Наш Університет став першим закладом вищої медичної освіти, де реалізується такий проєкт ментальної підтримки колег, ініціатором якого виступили у Профкомі співробітників НМУ. А головна інспекторка відділу гігієни праці та атестації робочих місць за умовами праці Держпраці Наталя Носик акцентувала на професійних захворюваннях у медичній сфері й атестації робочих місць і лабораторних дослідженнях умов праці.
Свою чергою директор Інституту оцінки відповідності, гігієни та екології НМУ Сергій Омельчук представив тему «Чорнобильська трагедія – погляд через 40 років». Він зосередився на питанні формування системи радіаційної безпеки держави, основних ефектах аварії на ЧАЕС, її дії на здоров’я, забруднення територій, продуктів. Також наголосив на найважливіших медичних наслідках та основних сучасних наукових напрямах з мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи, відповідних рекомендаціях.
Участь у заході взяли проректор з науково-педагогічної та навчальної роботи Олег Власенко, заступник ректора з господарських питань Юрій Богдан, голова Профкому співробітників Університету Лілія Яременко, яка виступила модераторкою заходу, керівники інститутів, декани, керівники структурних підрозділів, завідувачі кафедр та відповідальні працівники за техніку безпеки всіх підрозділів НМУ.
Центр комунікацій, організаційної і редакційної роботи
