НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. Богомольця
ЧЕСТЬ, МИЛОСЕРДЯ, СЛАВА

“ТРИВАЛЕ ПЕРЕБУВАННЯ ЛЮДИНИ У СТРЕСОВОМУ СТАНІ МОЖЕ ПРИЗВЕСТИ ДО СЕРЙОЗНИХ НАСЛІДКІВ”, – ПРОФЕСОР О.С. ЧАБАН ДО ДНЯ ОБІЗНАНОСТІ ПРО СТРЕС

16.04.2021

Щороку 16 квітня відзначають День обізнаності про стрес, який було запроваджено за ініціативи Британської Міжнародної асоціації із керування стресом.

Ми попросили завідувача кафедри медичної психології, психосоматичної медицини та психотерапії, професора Олега Созонтовича Чабана розповісти, що таке стрес, як він впливає на здоров’я людини та як з ним боротися:


“Саме поняття  «стрес» виникло у 1936 році за результатами експериментальних досліджень на щурах вченого лауреата Нобелівської премії Ганса Сельє. Він обрав та застосував до стану людини технічний термін «стрес», що означає «напругу», «натиск», «тиск» з науки про спротив матеріалів. Отже, стрес – це стан психічної напруги, що виникає в процесі діяльності в найбільш складних і важких умовах.

Стрес може виникати як від незначної проблеми, так і від трагічної, викликаючи у людини емоційні реакції, що супроводжуються цілою гамою фізіологічних і психологічних зрушень. З наукової точки зору стрес – це надскладний психофізичний механізм, який допомагає нашому організму пристосуватися до зміни умов життя, тобто – реакція неспецифічної адаптації. У ситуаціях, що вимагають від людини значних фізичних, розумових і емоційних зусиль, включається механізм стресу.

Формуватися так звана стресова реакція почала ще на зорі еволюції, коли прадавню людину оточували природні небезпеки, хижаки тощо. У тих умовах стрес допомагав нашим предкам виживати, мобілізуючи всі ресурси організму. В сучасних умовах стресова реакція допомагає миттєво відреагувати на ті раптові зміни навколо, які загрожують нашій безпеці або комфорту. Ця здатність швидко пристосовуватися до скрутних ситуацій та реагувати на виклики є здобутком еволюції, що, безперечно, добре для людини. Хоч на сучасну людину не нападають дикі звірі і вона більше переймається своїм кар’єрним зростом, проблемами з дітьми, новинами із соцмереж тощо, її реакція на стрес така сама, що й у наших далеких пращурів.

Класична теорія стресу вирізняє три стадії: гострий – ледь не впала на голову величезна крижана бурулька з даху; середньотривалий – сесія в університеті, хронічний – війна, життя в небезпечних умовах, робота з великою відповідальністю, пандемія, як зараз у світі – пандемія COVID-19.

Стан стресу в малих дозах відчуває кожна людина, це змушує її шукати вихід з проблеми, думати. Завдяки стресу організм людини набуває нових корисних якостей, необхідних для боротьби за життя. Однак, якщо людина тривалий час перебуваєу стані стресу, знижується ефективність її роботи, організм слабшає, втрачає здатність вирішувати проблеми. Тривалий стрес є однією з найбільш частихпричин до 90% захворювань. Він призводить до послаблення імунітету, порушує роботу всього організму, в стані стресу відбувається порушення обмінних процесів, зміна ваги тощо. Все це згубно впливає на психологічний та фізичний стан людини.У стані стресу також виникають тривожність, депресія, неврози, емоційна нестійкість та зміни настрою, або, навпаки, перезбудження, агресивність, безсоння, підвищена стомлюваність та інше. Поряд із цим, стрес також слід розглядати як захисну реакцію організму на зовнішні впливи, адже організм за допомогою стресового реагування мобілізує себе на самозахист, а також на пристосування до нової ситуації, адаптацію до неї.

Розпізнати стрес можна за такими симптомами: сильна стомлюваність, неуважність, дратівливість, агресія, тривожність, зайве занепокоєння, безпричинні страхи, розлади пам’яті, регулярні фізичні недуги, напруга в стосунках у родині або з близькими, відсутність бажання повертатися/влаштовуватися на роботу або неефективність на роботі, відчуття відчуженості, малозначущості у суспільстві.

Тривале перебування людини у стресовому стані може призвести до серйозних наслідків, зокрема: інсульту, захворювання шлунково-кишкового тракту (виразка, порушення апетиту, запори, діарея), порушень сну (безсоння, сонливість), імпотенції і інших статевих розладів, прискорення старіння, різкого погіршення стану волосся, шкіри, нігтів, появи серцево-судинних захворювань (гіпертонія, тахікардія, стенокардія), виникнення деяких шкірних захворювань, наприклад екземи, стати причиною ракових захворювань людини.Зазвичай важко підготуватися до стресу завчасно ілюди по-різному переносять його.

Стресостійкі – фізично здорові та емоційно стабільні люди, якімають активну життєву позицію, низьку тривожність, адекватну самооцінку та підтримку близьких людей, – більше адаптовані до стресу, а стресодоступні –пасивні з високим рівнем тривожності, схильні до депресії та іпохондрії (надмірного занепокоєння власним здоров’ям), – набагато менше. Стресодоступність підвищується при дефіциті сну, голодуванні, під час хвороби та надмірного нервово-психічного навантаження. Однак в будь-якому випадку перевага у розвитку стресу надається силі стресора – навіть найбільш стійку людину може збити з ніг смерть близької людини, з якою її пов’язували міцні стосунки.

Щоб попередити та опанувати стрес, необхідно достатньо відпочивати, регулярно харчуватися та пити воду, проводити час з родиною, робити фізичні вправи. Не варто вживати алкогольні напої та курити, цілий день спати, працювати без відпочинку і не розслабляючись, нехтувати елементарною особистою гігієною, годинами просиджувати в соцмережах. Слід фокусуватися на позитивних сюжетах тих ЗМІ, яким ви довіряєте і які не поширюють фейки, припинити дивитися і читати матеріали скандального характеру, що викликатимуть у вас негативні емоції.

Водночас повна відсутність важливої, критично виваженої інформації може посилювати вашу невпевненість, тому я скрізь виступаю за впровадження інформаційної екології, щоб зменшити сьогоднішній психотравмуючий потік інформації, яка виливається на голови наших громадян і викликає у них нерозуміння, розгубленість, тривогу, стрес і депресію. Слід також пам’ятати, що далеко не всі події варті переживань, тому требане ховатися від стресу, а намагатись активно дати йому раду.

В ситуації проживання в стресі психологічна гнучкість виявляється більш конструктивною поведінкою, чим психологічна стійкість. Наразі перед людством постала велика та безжалісна проблема – пандемія коронавірусу. Це стало суворою школою виживання та викликом для подолання внутрішньої емоційної напруги майже для кожної людини світу.

Тому, якщо ваш емоційний стан не покращується, звертайтеся за консультацією до психолога, психотерапевта, невропатолога чи психіатра.Зараз, у період карантину, отримати консультацію лікаря та відповіді на всі важливі для вас запитання можна телефоном.

Сьогодні, у День обізнаності про стрес, хочу закликати всіх берегти своє психічне здоров’я!”

Прес-центр