Правильний прикус формується ще до народження дитини: що варто знати
Формування зубощелепного апарата дитини стартує вже на 3–4-му тижні вагітності, тому профілактика ортодонтичних проблем починається задовго до появи першого зуба. На розвиток щелеп впливають перебіг вагітності, харчування матері, пологи, вигодовування, дихання, харчові звички та навіть положення дитини під час сну. Коли ж починати піклуватися про здоров’я зубів, розповідає доцентка кафедри ортодонтії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця Ірина Скрипник.
Зубощелепний апарат дитини та формування основи для майбутніх молочних і постійних зубів закладається вже на 3–4 тижні вагітності. Саме тому цей період є критично важливим.
«Майбутній мамі необхідно повністю відмовитися від паління та алкоголю, а також забезпечити організм усім спектром вітамінів і мікроелементів. Зв’язок між дефіцитом поживних речовин і аномаліями розвитку довели ще в середині минулого століття в Лондонському зоопарку. Експерименти над вагітними тваринами, які отримували збіднену їжу або харчувалися хаотично, показав невтішний результат: їхнє потомство народжувалося з вадами щелеп, зокрема з незрощенням піднебіння та губи. Втім вітаміни й мікроелементи варто приймати лише за рекомендацією лікаря», – звертає увагу Ірина Скрипник.
Важливим фактором є вибір правильного взуття: носіння високих підборів під час вагітності змінює центр тяжіння тіла. Це може призвести до того, що плід в утробі тиснутиме кінцівками на свій зубощелепний апарат, порушуючи зони його росту. Крім того, вже з першого триместру жінці протипоказані активності, що викликають тряску, зокрема їзда верхом чи поїздки нерівними дорогами.
Спадковість також має значення
Важливу роль відіграє і спадковість: деякі види неправильного прикусу можуть передаватися генетично. Водночас раннє виявлення проблем і усунення шкідливих звичок значно покращують прогноз.
Генетично обумовлені патології в ортодонтії вимагають тривалого лікування і несуть ризик рецидивів у періоди росту дитини, про що батьків попереджають одразу. Успіх терапії залежить від відданості одному плану лікування. Оскільки ортодонтичне лікування є тривалим, а фахівці можуть використовувати різні підходи, часта зміна лікарів через відсутність швидкого прогресу лише шкодить дитині.
Правильний підхід до годування, дихання, сон після народження
Пологи також можуть впливати на розвиток щелепи. У разі застосування щипців чи вакуум-екстракції батькам варто повідомити про це ортодонта, адже травмування ділянок росту потенційно може впливати на розвиток щелепи.
Після народження важливим є правильне годування. Під час грудного вигодовування дитина активно працює м’язами, що стимулює розвиток нижньої щелепи. У разі штучного вигодовування варто обирати анатомічну соску з невеликим отвором, щоб дитина докладала зусиль під час смоктання. Пустушка сама по собі не є шкідливою, але її потрібно правильно підбирати й не допускати формування негативних звичок, зокрема смоктання пальця.
Особливу увагу слід приділяти носовому диханню. Постійно відкритий рот, хропіння чи утруднене дихання можуть негативно впливати на формування щелеп і піднебіння. Тому такі проблеми потребують своєчасної консультації педіатра, отоларинголога та ортодонта.
Не менш важливе жування. Після введення прикорму дитині потрібна їжа, яка відповідає її віку та потребує поступового жувального навантаження. Надмірно м’яка й подрібнена їжа не забезпечує достатньої стимуляції росту щелепи.
Батькам також варто контролювати положення дитини під час сну, не використовувати високі подушки та стежити за фізіологічним положенням голови й шиї.
Коли вперше показати дитину стоматологу й ортодонту?
Перший стоматологічний огляд рекомендують проводити після прорізування першого зуба. Однак важливим профілактичним етапом є огляд ортодонта приблизно у 5,5–6 років – навіть якщо зовні жодних проблем не видно. Саме в цьому віці можна виявити перші ознаки майбутніх порушень прикусу та визначити, чи потрібне лікування або лише спостереження.
Важливо стежити за своєчасним і послідовним прорізуванням зубів. Передчасна втрата молочного зуба може призвести до втрати місця для постійного, тому в таких випадках потрібна консультація ортодонта. Молочні зуби необхідно лікувати й намагатися зберегти до природної зміни.
Скупченість і неправильне положення постійних зубів – не лише естетична проблема. Ускладнюється гігієна, зростає ризик карієсу та запалення ясен, а в майбутньому це може створювати труднощі для протезування й імплантації.
Окрему увагу приділяють зубам мудрості. Ортодонт може за допомогою рентгенівського обстеження оцінити їхнє положення та місце для прорізування. Тактика щодо них визначається індивідуально – профілактичне видалення потрібне не всім.
Неправильний прикус може впливати не лише на посмішку. Порушення контактів між зубами іноді супроводжуються перенапруженням жувальних і шийних м’язів, дискомфортом у скронево-нижньощелепних суглобах і головним болем. Тож у складних випадках ортодонту може знадобитися співпраця з іншими фахівцями.
Ортодонтичне лікування можливе в будь-якому віці, але в дитинстві лікар має більше можливостей впливати на ріст і розвиток щелепи. Тривалість і необхідність лікування визначаються індивідуально.
«Успішний результат – це не просто рівні зуби. Важливо, щоб щелепа розвивалася гармонійно, зуби мали достатньо місця, правильно контактували, а дитина могла нормально дихати, жувати й ковтати. Саме тому регулярне спостереження і своєчасне звернення до ортодонта допомагають не лише сформувати красиву посмішку, а й забезпечити здоровий розвиток зубощелепного апарата», – застерігає доцентка кафедри ортопедії НМУ.
Центр комунікацій, організаційної і редакційної роботи
