НМУ ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ ІНІЦІЮВАВ ПОВЕРНУТИ ІСТОРИЧНУ НАЗВУ ВУЛИЦІ У ЦЕНТРІ СТОЛИЦІ НА ЧЕСТЬ ВОЛОДИМИРА ОПАНАСОВИЧА КАРАВАЄВА

13.04.2022

Ім’я Володимира Опанасовича Караваєва – світоча європейської хірургії, засновника української офтальмології, оториноларингології, ортопедії та травматології, проктології й нейрохірургії, талановитого наукового діяча, першого декана медичного факультету Університету Св. Володимира, широко відоме не лише в Україні, а й далеко за її межами.

Минулого року виповнилось 210 років із дня народження видатного вченого, який безперечно зробив вагомий внесок у розвиток вітчизняної медицини.

Володимира Опанасовича Караваєва по праву вважають засновником цілої низки галузей медицини, зокрема вітчизняної офтальмології, отоларингології, ортопедії та травматології, проктології й нейрохірургії. У кожну із цих галузей вчений зробив суттєвий внесок, розширив можливості лікування різних хвороб. Караваєв першим довів необхідність заснування кафедри очних хвороб із відповідною клінікою і цю ідею було здійснено ще за життя видатного хірурга.

Низка його робіт з офтальмології мала виключно пріоритетне значення: на 25 років раніше за Грефе він увів у широку практику розрізу рогівки у верхній частині при катаракті й показав необхідність цього розрізу у понад 1000 спостереженнях. Цей спосіб і сьогодні застосовують багато офтальмологів світу. Караваєв розробив методику і техніку тенотомії при косоокості та першим провів таку операцію.

Значний внесок зробив Караваєв і в таку галузь медицини як отоларингологія, запропонувавши кілька способів операцій пластичного відновлення дефектів носа, описав оригінальний спосіб випрямлення спинки носа шматком шкіри з лоба, розробив метод накладання швів при пластиці твердого і м’якого піднебіння. Караваєв — перший хірург, який запропонував у доантисептичний період спосіб ампутації з утворенням шкіряних та шкіряно-м’язових шматків зі зменшеною масою м’язів.

Йому також належить пріоритет у застосуванні піднадкісткової резекції. Широкого застосування отримав також розроблений Караваєвим оригінальний і радикальний спосіб лікування випадіння прямої кишки, який за ефективністю і простотою був  набагато кращим, ніж той, що застосовувався на той час. Ця проста, безкровна операція робиться і зараз, але, на жаль, мало хто згадує, що вперше у практику її запровадив саме В.О. Караваєв.
Понад 50-річна викладацька і клінічна діяльність вченого в Києві була значним внеском у розвиток вітчизняної хірургії і топографічної анатомії.

Протягом свого життя блискучий хірург надав допомогу понад 10 тисячам хворих, виконав 16 тисяч операцій при загальній післяопераційній смертності 6,1%, що було великим досягненням для медицини, бо навіть у кращих академічних та університетських клініках післяопераційна летальність становила 11–14%.

Саме Караваєв ввів у практику підготовку щорічних звітів хірургічної клініки, які за науковим рівнем, масштабом охоплення контингенту хворих і тривалістю звітного періоду (1844–1882) досі є унікальними.

Для багатьох поколінь хірургів В.О. Караваєв став одним із найвідоміших авторів змістовних наукових праць. Основним навчальним посібником протягом тривалого часу залишалися «Лекції з оперативної хірургії проф. В.О. Караваєва». Це був один із перших посібників з оперативної хірургії у світі. 1885 року В.О. Караваєв видав спеціальний посібник «Оперативна хірургія», у 1886 році — «Атлас з оперативної хірургії». За свою наукову діяльність вчений опублікував 31 працю, у них розглядалися експериментально-клінічні питання, нові методи операцій та нові інструменти.

У 1886 році громадськість Києва відзначала 50-річчя лікарської діяльності батька наукової офтальмології, засновника багатьох нових хірургічних методів лікування. Володимира Опанасовича обрали почесним громадянином Києва, у клініці факультетської хірургії Університету встановили бронзове погруддя, а вулицю, на якій він жив, назвали Караваєвською (нині вулиця носить ім’я Льва Толстого).

Саме тому Національний медичний університет імені О.О. Богомольця звернувся із ініціативою до Київської міської адміністрації про перейменування вулиці Льва Толстого на честь Володимира Опанасовича Караваєва.

«Ідея перейменування вулиці  – це не що інше як прагнення відновлення історичної справедливості та шана до видатного вченого-лікаря, який присвятив усе життя медицині та на власному прикладі показав наступним поколінням, яким має бути лікар» – зазначив ректор Юрій Леонідович Кучин.

 

Адміністрація Університету