Науковиця дослідила вплив постковідного синдромому та війни в Україні при цукровому діабеті 2-го типу

Дисертаційну наукову працю присвячену вивченню впливу хронічного стресу на гормональний, метаболічний і психологічний стан пацієнтів з цукровим діабетом (ЦД) 2 типу на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук успішно захистила доцентка кафедри ендокринології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця Марина Бобрик. Науковиця дослідила унікальний український досвід, зумовлений наслідками постковідного синдрому та воєнним станом, який триває в нашій країні з 2022 року, для удосконалення діагностичних та лікувальних підходів корекції метаболічних порушень.

Наукова робота дала змогу по-новому розглянути сукупність змін в тканинах і органах при цукровому діабеті 2-го типу, включаючи гормональний спектр, зміни структури і кровоплину в щитоподібній залозі, печінці, нирках, міокарді, ліпідному профілі. Окрім того, у досліджені показаний взаємозв’язок розвитку важких психологічних порушень депресії і тривоги під впливом хронічного стресу, обумовленого COVID-19, постковідним синдромом та воєнним станом в Україні з 2022 року.

Дисертантка визначила найбільш інформаційно значущі параметри, які асоціюються з декомпенсацією вуглеводного обміну та розвитком хронічних ускладнень. В роботі доведено, що COVID-19 та постковідний синдром чинять негативний вплив на пацієнтів з цукровим діабетом 2-го типу, що призводить до підвищення ризиків порушення функції нирок, розвитку стеатозу печінки, зниження фракції викиду лівого шлуночка, гіпертрофії лівого шлуночка, росту маркерів запалення, збільшення об’ємів щитоподібної залози та частоти гіпотиреозу.

Дослідження змін гормональних  і біохімічних показників, які відбулися під час повномасштабної війни в Україні, дозволили виділити клінічний фенотип пацієнтів з ЦД-2 та коморбідними станами, який формується під впливом хронічного стресу. Цей фенотип відображає особливості патоморфозу захворювання та може бути використаний для відбору пацієнтів з високими шансами ризику гормональних, метаболічних, психологічних порушень для застосування пацієнт-орієнтованих діагностичних і лікувальних заходів.

Окрім того, у науковій праці був встановлений причинно-наслідковий зв’язок між D-дефіцитом, підвищенням інсулінорезистентності, збільшенням частоти коморбідної дисфункції щитоподібної залози та розвитком важких психологічних ускладнень. Зважаючи на значну поширеність D-дефіциту та дефіциту мелатоніну у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу, які були обстежені протягом 2021-2024 років, обґрунтовано фармакологічний підхід до корекції дефіцитів, з оцінкою  ефективності впливу вітаміну D та мелатоніну на вуглеводний, ліпідний, гормональний профіль та психологічні розлади депресії і тривоги.

Результати дослідження, отримані Мариною Бобрик, були презентовані на вітчизняних та міжнародних конгресах, опубліковані у наукових фахових виданнях, що індексуються в Scopus, WOS. Дослідження науковиці викликали значний інтерес міжнародної медичної  спільноти щодо особливостей перебігу ендокринних захворювань в умовах довготривалого хронічного стресу.

Роботу дисертантки одноголосно підтримали всі члени спеціалізованої вченої ради та ухвалили рішення про присудження Марині Бобрик наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю «Ендокринологія».

Щиро вітаємо Марину Бобрик і її наукову консультантку, завідувачку кафедри ендокринології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, професорку Юлію Комісаренко з успішним захистом докторської дисертації та бажаємо подальших професійних перемог, наукових відкриттів й творчого натхнення.

За інформацією відділу аспірантури і докторантури