ДО 180-РІЧЧЯ НМУ ІМЕНІ О.О.БОГОМОЛЬЦЯ. НАУКОВІ ШКОЛИ КАФЕДРИ ТЕРАПЕВТИЧНОЇ СТОМАТОЛОГІЇ

Стоматологія в Україні, як повноправна галузь медицини, почала розвивалась лише 100 років тому, у складний історичний період розвитку держави. Нелегкий етап становлення стоматологічного факультету визначив розвиток профільних кафедр, організаційна структура яких та кількість періодично змінювались.

У серпні 1919 року окремим декретом Київського губвиконкому був заснований одонтологічний інститут. До його складу входили три профільні кафедри. Кафедру терапевтичної стоматології було створено під назвою «кафедри дентіатрії». Вона складалась з двох самостійних курсів. Курс пропедевтичної одонтології очолив професор Г.Ф.Бурвасер, а курсом консервативного зуболікування завідував Л.А.Білейкін.

Л.А.Білейкін

У 1927 р. обидва курси були об»єднані у кафедру лікувально-профілактичної стоматології, завідувачем якої був обраний професор Г.Ф. Бурвасер. Більшість викладачів у ті роки були практичними фахівцями, вони не мали вищої медичної освіти та педагогічного досвіду. Наукові дослідження практично не проводилися, підготовка наукових працівників не планувалась. За період з 1919 по 1930 р. було опубліковано лише 25 робіт.

У 1931 р. кафедру терапевтичної стоматології очолив Л.А Білейкін, з ім’ям якого пов’язаний початок планових наукових досліджень. У 1932 р. була введена аспірантура, що дало можливість в 1937-1941 рр. підготувати чотирьох кандидатів наук (І.С.Гінзбург, З.С.Сонкіна, М.І.Соголов, Є.А.Золковер). Співробітники кафедри виступали з доповідями на загальносоюзних з’їздах, публікували роботи в журналах та спеціальних виданнях. У 1940 р. побачила світ перша збірка робіт «Проблеми стоматології».

У повоєнні роки, після реевакуації, кафедра була відновлена, сформувався більш активний колектив співробітників. У 1945 р. завідувач кафедрою Л.А. Білейкін захистив докторську дисертацію на тему «Пародонтоз». З 1946-1947 рр. обов’язки завідувача кафедри виконував доцент І.С. Гінзбург.

З 1.09. 1947 р. кафедру очолив професор І.Й. Новик, який мав великий досвід організаційної, наукової, педагогічної роботи, значну увагу приділяв удосконаленню педагогічного процесу, поліпшенню якості підготовки молодих спеціалістів, розширенню наукових досліджень.

І.Й. Новик

Наукову діяльність професора І.Й. Новика характеризував суворо науковий клініко-експериментальний підхід до основних проблем терапевтичної стоматології на міцній теоретичній основі. Він підтримував ідею про взаємозв’язок захворювань порожнини рота і стану організму в цілому, розумів значення соціальних факторів у патогенезі карієсу зубів, був прихильником біологічної теорії виникнення карієсу, розвивав ідею про значення порушень процесів обміну речовин у емалі зубів, розробляв принципи їх корекції. Колектив розробляв наукову проблему «Карієс зубів», з якої у 1950 р. Я.М. Пілявський захистив першу у повоєнні роки кандидатську дисертацію.

Професор І.Й. Новик організував систему заходів профілактики карієсу. Ним були розширені межі проведення планової санації дітей – лікуванню і профілактиці підлягали й молочні зуби. Це дозволило значно підвищити рівень стоматологічної допомоги дитячому населенню країни. Досвід з профілактики та лікування карієсу І.Й. Новик узагальнив у докторській дисертації                     „ Предупреждение и лечение кариеса зубов у детей” (1952 р.). Слід особливо відзначити, що професор І.Й. Новик був засновником дитячої стоматології в Україні.

Підсумком наукової розробки проблеми карієсу протягом 1947-1954 рр. було видання 3 монографій, у яких обгрунтована система санації порожнини рота, запропоновані методи профілактики і лікування карієсу, апробовані і впроваджені нові методи та медикаментозні засоби для лікування періодонтитів.

У 1954 році кафедра отримала добре оснащену клініку (бульв. Шевченка, 1), до складу якої входило відділення терапевтичної стоматології,  дитячої терапевтичної стоматології та ортодонтії. Це дозволило широко розвернути підготовку наукових кадрів та започаткувати наукові дослідження з дитячої терапевтичної стоматології.

З 1954 р. колектив кафедри почав розробляти проблеми профілактики і лікування захворювань пародонта. Їх вивчення вперше проводилося разом з  фахівцями теоретичних кафедр і лабораторій інших наукових закладів. В результаті цієї роботи були створені експериментальні моделі генералізованого пародонтиту, установлений зв’язок між станом пародонта і нервовою системою Отримані результати були узагальнені в монографіях І.Й.Новика «Клініка і лікування пародонтозу» (1957), «Пародонтоз» (1964).

Завдяки поглибленим клініко-лабораторним дослідженням захворювань слизової оболонки порожнини рота І.Й. Новика та його учнів, ця область стала самостійним розділом терапевтичної стоматології.

І.Й.Новик був тонким клініцистом і створив оригінальні підручники, присвячені хворобам слизової оболонки порожнини рота у дорослих і дітей, які і дотепер не втратили свого практичного значення.

Професор І.Й. Новик – автор  понад 140 наукових праць, серед яких 9 монографій. Під його керівництвом було підготовлено 32 кандидатські і  3 докторські  дисертації. Його учні працювали в медичних ВУЗах, академіях, науково-дослідних інститутах, завідували кафедрами стоматології в Україні та за її межами. Серед них професор М.Ф.Данилевський (Київ), професор М.А.Кодола (Київ), професор О.І.Марченко (Одеса, Київ), професор О.І.Удовицька (Київ). Професор І.Й.Новик ініціював створення у 1956 році в Україні Республіканського наукового товариства стоматологів і був його першим головою (1956-1962 рр.).

У 1968 р. завідувачем кафедрою був обраний заслужений діяч науки УРСР, лауреат Державної премії УРСР професор М.Ф.Данилевський, під керівництвом якого була значно зміцнена матеріальна база кафедри, сформувався колектив висококваліфікованих викладачів, розширене коло наукових проблем. Протягом всього періоду діяльності в Київському медичному інституті М.Ф.Данилевський перебував також на адміністративній роботі: в 1960-1962рр. і 1966-1970 рр. був деканом стоматологічного факультету, в 1980-1984 рр. працював проректором інституту з лікувально-консультативної роботи, виробничої практики та інтернатури.

М.Ф.Данилевський

Високі організаційні здібності М.Ф.Данилевського, його невичерпний талант керівника, лікаря, педагога і науковця дозволили втілити в життя ідею створення клінічної навчальної бази, структура і функціональна діяльність підрозділів якої були підпорядковані потребам навчального процесу (відділення одонтології і ендодонтії, захворювань пародонту і слизової оболонки порожнини рота, нейростоматології, лабораторної діагностики, спеціалізованої фізіотерапії).

З 1969 р. значно розширились дослідження з проблеми «Захворювання пародонта». За допомогою нових методичних підходів, комплексування досліджень з теоретичними кафедрами та науково-дослідними закладами республіки були отримані нові дані стосовно патогенезу, клініки та діагностики захворювань пародонта, розроблені методи їх лікування, способи профілактики,  систему організації пародонтологічної служби. Результати проведених досліджень були узагальнені і в докторських дисертаціях учнів М.Ф.Данилевського (Г.С.Чучмай, Л.І.Урбанович, О.С.Яворська, Г.М.Вишняк, І.С.Мащенко, Л.О.Хоменко, А.П.Грохольський, Н.А.Колесова, Е.Е.Керімов І.П.Горзов, Т.Д.Заболотний, А.В.Борисенко, А.М.Політун, Г.Ф.Білоклицька), 37 кандидатських дисертаціях, а також у монографіях «Пародонтоз у дітей та підлітків» (1981), «Пародонтологія дитячого віку» (1981), «Зубні відкладення при хворобах пародонта» (1983), «Фітотерапія в стоматології» (1986), Захворювання пародонта» (Москва, 1993, 1998), «Захворювання пародонта» (2000), численних наукових статтях на міжнародних, всесоюзних, республіканських з’їздах, симпозіумах, конференціях.

Професор М.Ф.Данилевський упродовж багатьох років очолював проблемну комісію «Захворювання пародонта» при науковій раді АМН СРСР, був членом експертної ради ВАК СРСР. М.Ф. Данилевський вперше у вітчизняній стоматології відтворив експериментальну модель генералізованого пародонтиту в умовах утримання тварин на дієті, позбавленій токоферолу (вітаміну Е). Отримані в експерименті дані про морфологічні зміни в тканинах пародонту підтверджено результатами клінічних спостережень, розроблено  рекомендації по використанню вітамінних антиоксидантів для лікування і профілактики захворювань пародонта. Вивчена роль гіпо- та авітамінозів (С, Є, Р) в патогенезі захворювань пародонта. Виявлений зв’язок їх розвитку з місцевим С-гіповітамінозом, причиною якого можуть бути зубні відкладення. Оригінальні дослідження проведено М.Ф.Данилевським по вивченню зв’язку змін в тканинах пародонта з функціональними порушеннями центральної нервової системи, викликані стресом в умовах застосування природних подразників.

Багаторічний досвід і різнобічне клініко-лабораторне вивчення особливостей перебігу хвороб пародонта дали можливість науково обґрунтувати і створити класифікацію хвороб пародонта, з урахуванням клініко-патогенетичної сутності захворювань. Дану класифікацію внесено до програми з терапевтичної стоматології для студентів стоматологічних факультетів медичних вищих навчальних закладів України, а також рекомендовано для практичного застосування в клінічній пародонтології.

Поряд з глибоким вивченням хвороб пародонта колектив кафедри виконав ряд досліджень з питань клініки, діагностики, лікування та профілактики захворювань слизової оболонки порожнини рота, особливо кератозів. Запропоновано класифікацію кератозів слизової оболонки порожнини рота і червоної кайми губ, розроблені нові методи їх діагностики та лікування. Ці дослідження знайшли узагальнення в монографії М.Ф.Данилевського та Л.І.Урбанович «Кератози слизової оболонки порожнини рота і губ» (1984), яка була першою в країні, що узагальнила відомості з цих патологічних проявів.

М.Ф.Данилевським та його учнями був виконаний комплекс фундаментальних і прикладних досліджень в області клінічної ензимології та вивчення механізмів участі протеолітичних ферментів у розвитку захворювань пародонта і слизової оболонки порожнини рота. Підгрунтям для їх використання були роботи професора К.М. Веремієнка, який у 1958 р. отримав трипсин і хімотрипсин у кристалічній формі. Запропоновано, науково обґрунтовано і впроваджено у практику використання протеолітичних ферментів тваринного і мікробного походження та їх інгібіторів в стоматології. На кафедрі вперше в країні (колишньому СРСР) були розроблені способи застосування ферментів та їх інгібіторів з лікувальною метою. Був виконаний комплекс наукових робіт з теоретичного обгрунтування і практичного використання тканинних полівалентних інгібіторів при стоматологічних захворюваннях, за дії яких підсилюються процеси протеолізу.

Підсумки наукових і практичних розробок в області клінічної ензимології були узагальнені у 2 монографіях, наукових статтях, доповідях на з’їздах і конференціях. За розробку теоретичних основ медичної ензимології та впровадження її методів у клініку у 1987 р. професор М.Ф.Данилевський був удостоєний Державної премії УРСР.

М.Ф.Данилевським та його учнем професором А.П.Грохольським грунтовно досліджено механізми впливу низьких температур (гіпотермії) у лікуванні захворювань пародонта і слизової оболонки порожнини рота та спільно з фахівцями НДІ низьких температур теоретично обгрунтовані і запропоновані конструкції робочих кріоінструментів для застосування в стоматології з використанням універсальних кріоустановок.

Співробітниками  кафедри синтезований новий лікувальний препарат з групи нестероїдних протизапальних засобів – мефенаміну натрієва сіль (М.Ф.Данилевський, В.В.Мохорт), якому властива протизапальна, знеболююча дія, здатність пригнічувати ріст грануляційної тканини у пародонтальних кишенях. Його учнями (В.В.Мохорт, О.Ф.Несин, О.І.Рубан, Я.П.Астапенко, Т.М.Волосовець) було обгрунтовано, розроблено і впроваджено в практику ряд ефективних методів його застосування в стоматології.

Колектив кафедри терапевтичної стоматології, 1966 рік.

Розроблена науково обгрунтована система організації диспансерного обслуговування, профілактики та комплексного лікування хворих на генералізований пародонтит.

Розробки кафедри експонувалися на міжнародних виставках у Брюсселі та Лейпцигу, численних союзних і республіканських виставках.

Вперше в Україні під керівництвом проф. М.Ф.Данилевського було організовано нейростоматологічне відділення, а його учнями вивчено патогенез, особливості клініки і діагностики захворювань нейростоматологічного характеру, розроблено засоби їх ефективної терапії.

Роботи учнів проф. М.Ф.Данилевського, останнього десятиліття його життя (І.П.Горзов, А.М.Політун, А.М.Потапчук), були присвячені науковому обґрунтуванню, розробці і впровадженню в практику комплексної системи первинної профілактики карієсу та хвороб пародонта в регіонах з біогеохімічним дефіцитом фтору та йоду з використанням йодовано-фторованої харчової кухонної солі.

З 1967 р. кафедра стала першою головною кафедрою з навчально-методичної роботи, базою підвищення кваліфікації викладачів медичних закладів освіти колишнього Радянського Союзу. Тут проходили підготовку завідувачі кафедр, доценти й асистенти усіх 48 стоматологічних факультетів колишнього Союзу, нині обмінюються досвідом роботи й удосконалюють знання викладачі  ВУЗів України. Тривалий час професор М.Ф.Данилевський був членом Центральної методичної комісії з вищої освіти, керівником секції терапевтичної стоматології, був співавтором програм з терапевтичної стоматології (1978 і 1996 рр.).

Широкий науковий світогляд та інтуїція професора М.Ф.Данилевського, його нерозривний зв’язок між теоретичною та практичною діяльністю відкрив великі перспективи. Досвідчений клініцист, вимогливий до себе та до своїх колег він передав багатий досвід і знання численним учням, які займали й досі займають в стоматології провідне місце. Вони очолювали і очолюють стоматологічні кафедри різних медичних закладів України та інших держав СНД. Серед них – професор Г.С Чучмай – очолював кафедру терапевтичної стоматології Львівського медичного університету; професор Л.І.Урбанович – очолювала кафедру терапевтичної стоматології Кримського медичного інституту; професор Г.М.Вишняк – завідувала кафедрою терапевтичної стоматології Київського інституту удосконалення лікарів; професор Л.О.Хоменко – очолювала кафедру дитячої терапевтичної стоматології Національного медичного університету; професор А.П.Грохольский – завідував кафедрою терапевтичної стоматології Київського інституту удосконалення лікарів; професор, Заслужений діяч науки і техніки України І.С.Мащенко – очолював кафедру терапевтичної стоматології Дніпропетровської медичної академії; професор Е.Е.Керімов – завідує кафедрою ортопедичної стоматології Бакинського медичного інституту; професор І.П.Горзов – очолював кафедру стоматології Ужгородського медичного інституту; професор Т.Д.Заболотний – завідував кафедрою терапевтичної стоматології факультету підвищення кваліфікації лікарів Львівського державного медичного університету; професор А.В.Борисенко – завідує кафедрою терапевтичної стоматології Національного медичного університету, професор А.М.Політун – керувала кафедрою терапевтичної стоматології  ПВНЗ «Київський медичний університет»; професор Г.Ф.Білоклицька – очолює кафедру терапевтичної стоматології Київської медичної академії післядипломної освіти; доцент І.І.Кириленко – завідував кафедрою інтернатури Івано-Франківської медичної академії: доцент Н.В.Петраш – очолювала кафедру терапевтичної стоматології Івано-Франківської медичної академії; доцент А.В.Туткувене – завідувала кафедрою терапевтичної стоматології Вільнюського медичного інституту.

А.В.Борисенко

Чисельні учні М.Ф.Данилевського активно працюють на різних стоматологічних кафедрах як в Україні (Дніпропетровськ, Донецьк, Вінниця, Івано-Франківськ, Запоріжжя, Львів, Одеса, Полтава, Сімферополь, Тернопіль, Ужгород), так і в інших країнах близького (Росія, Азербайджан, Білорусь, Литва, Таджикистан, Узбекистан) та далекого (Болгарія, Сирія) зарубіжжя.

Професор М.Ф.Данилевський створив потужну наукову і кадрову школу в галузі терапевтичної стоматології. Під його керівництвом підготовлено 14 докторів наук і 51 кандидат наук. Більшість його учнів працюють у вищих навчальних закладах викладачами, 12 із них керували кафедрами в Україні, країнах СНД та за кордоном.

Результати наукових досліджень М.Ф.Данилевського опубліковано в 307 друкованих працях, і, зокрема, у  18 монографіях, відображено в 30 авторських свідоцтвах, патентах. За успіхи в підготовці науково-педагогічних кадрів, досягнення в наукових дослідженнях, внесок в розвиток вітчизняної стоматології професору М.Ф.Данилевському присвоєно почесне звання Заслуженого діяча науки України (1981).

З 1990 р. кафедрою завідує професор А.В.Борисенко, який продовжує плідну працю свого вчителя професора М.Ф.Данилевського. Під його керівництвом захищено 10 докторських та 37 кандидатських дисертацій. Після незначного зниження наукової активності на початку 90-х років, пов’язаного зі складним фінансовим становищем країни, на кафедрі за період 1990–2021 рр. було захищено 15 докторських та 47 кандидатських дисертацій, видано 100 підручників, монографій та навчальних посібників. Серед них «Захворювання пародонта» (М.Ф.Данилевський, Москва, 1999), „Композиційні пломбувальні матеріали” (А.В.Борисенко, Москва, 1999), «Захворювання слизової оболонки порожнини рота» (М.Ф.Данилевський, О.Ф.Несін, Ж.І.Рахній, Київ, 1998), «Захворювання пародонта» (М.Ф.Данилевський, А.В.Борисенко, Київ, 2000), «Карієс зубів» (А.В.Борисенко, Київ, 2000, 2005), „Композиційні пломбувальні та облицювальні матеріали в стоматології” (А.В.Борисенко, В.П.Неспрядько, Київ, 2002), „Секрети лікування карієсу та реставрації зубів” (А.В.Борисенко, Київ, 2002; Москва, 2003), „Пульпіт” (М.Ф.Данилевський, Л.Ф.Сідельникова, Ж.І.Рахній, Київ, 2003). Широке визнання в інших країнах отримало оформлене на світовому рівні нове видання „Заболевания слизистой оболочки полости рта” (М.Ф.Данилевський, В.К.Леонтьєв, О.Ф.Несин, Ж.І.Рахній. – М.:Медицина, 2001). Окремі розділи з неї були свого часу видані польською мовою в Польщі. За період 2000-2015 рр. було видано підручник з терапевтичної стоматології українською (4 томи), російською (4 томи) та англійською (3 томи) мовою.

Одним із головних напрямів своєї діяльності професор А. Борисенко вважає активну підготовку науково-педагогічних кадрів. Починаючи з 1990 р., на кафедрі було захищено 44 дисертації, з них 10 докторських. Під його керівництвом підготовлено 10 докторів і 37 кандидатів наук. Всі доктори наук стали професорами та завідувачами кафедр: М. Антоненко–завідувачкою кафедри стоматології НМУ імені О. О. Богомольця, Ю. Силенко–професором кафедри післядипломної освіти лікарів стоматологів УМСА (Полтава), В. Герелюк–завідувачем кафедри терапевтичної стоматології Івано-Франківського національного медичного університету, Ю. Коленко– професором кафедри терапевтичної стоматології НМУ імені О. О. Богомольця, В.Кулигіна–першою завідувачкою кафедри терапевтичної стоматології (1996–2014 рр.) Вінницького національного медичного університету ім. М. Пирогова, Р. Назарян –завідувачкою кафедри стоматології дитячого віку, дитячої щелепно-лицевої хірургії та імплантології Харківського національного медичного університету; І.Г.Романенко – завідувачкою кафедри стоматології ФПМК медичної академії імені С.І.Георгієвського (Крим); М.М. Шінкарук-Диковіцька – завідувачкою кафедри терапевтичної стоматології (1996–2014 рр.) Вінницького національного медичного університету ім. М. Пирогова; В.М.Батіг – завідувачем кафедри терапевтичної стоматології Буковинського державного медичного університету.

В цілому за час існування кафедри захищено 30 докторських та 127 кандидатських дисертацій, надруковано 136 підручників, монографій та навчальних посібників зі всіх розділів терапевтичної стоматології.

Основними напрямками науково-практичної діяльності кафедри терапевтичної стоматології є профілактика та лікування захворювань твердих тканин зубів (карієс, некаріозні ураження), ендодонтичне лікування ускладнень карієсу (пульпіт, періодонтит), комплексне лікування захворювань пародонта та слизової оболонки порожнини рота.