#МедичнаПросвіта: видатні жінки-лікарки України
3 лютого – Всесвітній день жінки-лікарки. Дату обрано не випадково, адже 3 лютого 1821 року народилася Елізабет Блеквелл, перша жінка, що здобула вищу медичну освіту у Сполучених Штатах Америки. З тих пір численні послідовниці видатної американської лікарки продовжили її справу, зробивши неоціненний внесок у розвиток світової медицини. У межах інформаційного проєкту «Медична Просвіта» фахівчині Бібліотеки Національного медичного університету імені О.О. Богомольця підготували нарис про 10 видатних українок-медикинь, без неймовірних наукових відкриттів і трудових досягнень яких важко уявити сучасний рівень надання медичних послуг.
Софія Окуневська-Морачевська (12.05.1865–24.02.1926) стала першою в Австро-Угорщині випускницею закладу вищої медичної освіти після навчання на медичному факультеті Цюрихського університету. Є першою лікаркою-українкою, адже є уродженкою Галичини, що того часу входила до складу зазначеної імперії.
Українка першою в Австро-Угорщині почала використовувати променеву терапію у боротьбі з онкологією та вперше в Західній Україні організувала курси для сестер милосердя, курси акушерок. Також Софія Окуневська-Морачевська ініціювала створення першої лікарської профспілки, уклала словник української медичної термінології і стала першою гінекологинею в Галичині, що відкрила власну лікарську практику, практикуючи у Львові, у Швейцарії, Чехії та Австрії.
Віра Гедройць (19.04.1870–03.1932) стала однією з перших жінок-професорів хірургії у світі, до цього ж була талановитою поетесою і прозаїком. У польових умовах вона почала виконувати самостійно розроблені порожнинні операції, що ніхто не робив на той час, врятувавши життя сотням поранених солдатів російсько-японської війни.
У 1921-1930 роках Віра Гедройць працювала у факультетській хірургічній клініці Київського медичного інституту (нині Національний медичний університет імені О.О. Богомольця), згодом її обрали завідувачкою кафедри факультетської хірургії Інституту. Останні роки життя хірургиня мешкала у столиці України, де і похована на Корчуватському кладовищі.
Ольга Авілова (10.09.1918–27.01.2009) – українська лікарка-хірургиня, учасниця Другої світової війни, учениця академіка Миколи Амосова. Авторка близько 300 наукових праць, засновниця школи реконструктивної хірургії трахеї та бронхів. Із 1957 року Ольга Авілова стала завідувачкою кафедри Київського медичного інституту (нині Національний медичний університет імені О.О. Богомольця). Хірургиня стала лауреаткою Державної премії СРСР, Заслуженою діячкою науки України, нагороджена орденами Червоної Зірки та Трудового Червоного Прапора. Напередодні 100-річчя від дня народження Ольги Авілової Національний банк України у вересні 2018 року випустив присвячену їй пам’ятну монету з серії «Видатні особистості України».
Любов Мала (13.01.1919–14.04.2003) – українська науковиця, лікарка-терапевтка, учасниця Другої світової війни, під час якої служила лікаркою фронтових шпиталів Південного, Закавказького, Північнокавказького фронтів. Пройшла шлях від заступника начальника сортувального шпиталю з адміністративно-медичної частини до заступника начальника лікувального відділу Харківського військового округу.
Учена створила першу в Україні систему поетапного лікування хворих на інфаркт міокарда, мережу спеціалізованих кардіологічних відділень із блоками інтенсивної терапії, відділеннями реабілітації та санаторно-курортної реабілітації.
У 1996 році Любов Мала удостоєна звання «Людина року» за версією Американського біографічного інституту, а 1998 року ім’я українки включено у видання Міжнародного біографічного центру в Кембриджі «2000 видатних науковців XX століття».
Надія Пучківська (25.05.1908–15.05.2001) – лікарка-офтальмологиня, була випускницею Київського медичного інституту (нині Національний медичний університет імені О.О. Богомольця), учасницею Другої світової війни. У 1943-1945 рр. очолювала очне відділення евакогоспіталю 4-го Українського фронту, після демобілізації працювала на керівних посадах у галузі реабілітаційної офтальмології.
Українська лікарка створила оригінальний напрям в офтальмології, розробивши низку принципово нових операцій на передньому відділі ока, нею запропонований новий метод лікування опіків очей, розроблена низка ефективних офтальмологічних приладів.
Євгенія Мачерет (4.06.1929–9.09.2011) – українська неврологиня, член-кореспондентка Національної академії медичних наук України. Розробила експериментальну модель церебрального арахноїдита (запалення павутинної оболонки головного або спинного мозку), що дозволило відпрацювати оптимальні методи його лікування та профілактики. Вперше у світовій практиці вона представила переконливі дані про поєднані ураження судин головного мозку, серця та кінцівок. Також науковиця створила школу сучасних методів немедикаментозної терапії, в тому числі рефлексотерапії та лазеротерапії в клінічній практиці. Під керівництвом Євгенії Мачерет проведені спеціальні дослідження впливу лазерного випромінювання з різною довжиною хвилі на мембрану нервових клітин.
Антоніна Руденко (06.12.1936-10.08.2020) – українська вчена-інфекціоністка, Заслужена лікарка України, кавалер відзнаки НАМН України «Знак пошани». Професорка зробила значний внесок у створення вітчизняної школи інфекціоністів, розробку та впровадження стандартів діагностично-лікувального процесу та стаціонарної допомоги інфекційним хворим Державних соціальних стандартів України з наданням медичної допомоги інфекційним хворим в амбулаторно-поліклінічних умовах.
Окремим напрямком діяльності Антоніни Руденко стало вивчення патогенетичних механізмів розвитку легеневих ускладнень при грипі та інших гострих респіраторних захворюваннях, уражень нервової системи вірусами різної природи. Результати наукової діяльності та багаторічний досвід української інфекціоністки знайшли відображення в значній кількості нормативних й інструктивних документів Кабінету Міністрів та МОЗ України.
Олена Дудіна (10.06.1940) – лікарка вищої категорії з педіатрії та організації охорони здоров’я, відмінниця охорони здоров’я та цивільної оборони. Свого часу працювала клінічним ординатором Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця. 3 1997 року і дотепер Олена Олександрівна працює в Українському інституті стратегічних досліджень МОЗ України.
Олена Дудіна розробила і впровадила в практику роботи педіатричної служби принципово нову функціонально-структурну модель дитячої поліклініки в умовах переходу до сімейної медицини. Також вона розробила оригінальну методику визначення функцій сімейного лікаря з надання медичної допомоги акушерсько-гінекологічного і педіатричного профілю, методику регіональної рейтингової оцінки стану здоров’я жінок і дітей та діяльності акушерсько-гінекологічної служби, рейтингової оцінки діяльності дитячих обласних лікарень, систему моніторингу та оцінки регіоналізації перинатальної допомоги.
Світлана Казак (22.11.1946) – лікарка-педіатриня, випускниця Київського медичного інституту (нині Національний медичний університет імені О.О. Богомольця), де й працювала з 1972 до 1991 року. Світлана Казак стала відомою завдяки досягненням у галузях дитячої кардіоревматології та гастроентерології. Фахівчиня запропонувала новітні методи лікування порушень серцевого ритму у дітей за допомогою бета-блокаторів, корекції порушень метаболізму та серцевого м’яза препаратами кардіопротекторної дії.
Лариса Хоменко (26.01.1937) лікарка-стоматологиня, випускниця Київського медичного інституту імені О.О. Богомольця, професорка, Заслужена діячка науки і техніки України. Вчена стала однією з фундаторів кафедри дитячої терапевтичної стоматології з курсом профілактики стоматологічних захворювань (тепер – кафедра дитячої терапевтичної стоматології та профілактики стоматологічних захворювань) НМУ, яку очолювала 27 років, та авторкою понад 450 наукових праць.
Наукові дослідження, які виконували співробітники кафедри під керівництвом Лариси Хоменко, стосувалися питань обґрунтування первинної профілактики основних стоматологічних захворювань у дітей, що проживають в екологічно несприятливих регіонах України, зокрема в умовах постійного впливу малих доз радіації.
Наразі науковиця приділяє велику увагу апробації й клінічному оцінюванню сучасних засобів первинної профілактики стоматологічних захворювань. Продовжує вивчати етіологію, патогенез карієсу та його ускладнень у дітей, захворювання слизової оболонки порожнини рота, а також виявлення взаємозв’язку між цими захворюваннями й загальносоматичним станом здоров’я дитини.
І це далеко не повний перелік імен видатних українських лікарок, професійні та наукові здобутки яких вписані золотими літерами в історію медицини.
Вітаємо з Всесвітнім днем жінки-лікарки всіх українських жінок, що присвятили своє життя лікарській справі!
Автори: фахівчині Бібліотеки НМУ
Інфографіка: Пресцентр НМУ
