#МедичнаПросвіта: до Всесвітнього тижня сітківки ока

24.09.2024

Сітківка, або внутрішня чутлива оболонка ока, є сенсорною частиною зорової системи людини, що сприймає світлові й кольорові сигнали. Збереження її функцій є важливою складовою якості життя і здоров’я людини. У межах інформаційно-роз’яснювального проєкту #МедичнаПросвіта та з нагоди Всесвітнього тижня сітківки ока, який щороку стартує 24 вересня, фахівці кафедри офтальмології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця розповідають про причини захворювань сітківки ока, методи їх лікування та надають поради, як на ранніх стадіях розпізнати ці хвороби, щоб вчасно звернутися до лікаря.

Сітківка ока забезпечує сприйняття зображення, яке проєктується на ній за допомогою рогівки та кришталика, перетворюючи його на нервові імпульси, які потім передаються до головного мозку. Тут відбувається «розшифрування» цих імпульсів і перетворення в зорові образи предметів, як ми їх бачимо.

У центральній області сітківки знаходиться зоровий нерв та судинні пучки (макула). Саме в макулі зосереджена найбільша кількість фоторецепторів,  які допомагають бачити при яскравому денному освітленні та відповідають за високу гостроту зору, здатність бачити дрібні деталі, читати та сприймати кольори. Периферична частина забезпечує просторовий та периферичний зір, а отже, людина має змогу бачити все, що знаходиться навколо предмета. Завдяки цим фоторецепторам ми бачимо в темний час доби та при слабкому освітленні.

Найпоширенішими причинами втрати зору визнано захворювання сітківки та зорового нерва. Щоб виявити хворобу, застосовують різні методи діагностики: візометрію, тонометрію та офтальмоскопію.

Серед найпоширеніших захворювань сітківки ока можна відмітити вікову макулярну дегенерацію (ВМД), діабетичну ретинопатію, відшарування сітківки. Найчастішою причиною втрати зору в людей старше 50 років є ВМД,  поширеність захворювання у світі серед осіб старше 60 років варіює від 8-12%. В Україні захворюваність на ВМД співпадає із середніми світовими показниками. При цьому точна причина розвитку ВМД досі є невідомою, наявні десятки факторів, які можуть пришвидшувати прогресування цього захворювання.

Існують суха та волога форми вікової макулярної дегенерації. Лікування сухої форми ВМД може включати вживання спеціальних дієтичних добабавок, що дещо пригальмовує розвиток захворювання. Волога форма ВМД лікується за допомогою уколів препаратів Анти-VEGF всередину ока, що зменшує кількість новоутворених судин і вираженість набряку сітківки.

Приблизно 35% пацієнтів із діабетом страждають на діабетичну ретинопатію. У світі це захворювання є причиною сліпоти у 1-2% дорослого населення.

Відшарування сітківки зустрічається у 1 випадку на 10 000 звернень до офтальмолога і призводить до різкої втрати зору.

Як можна упередити себе від цих захворювань?

  • Контроль діабету та артеріального тиску
  • Відмова від куріння
  • Регулярні офтальмологічні огляди

Як розпізнати проблеми з сітківкою ока у немовлят?
Ознаки включають ністагм (мимовільні швидкі ритмічні коливальні рухи очних яблук у ту чи іншу сторону), не відслідковування об’єктів поглядом при закриванні ока, наявність лейкокорії (білої зіниці). Для діагностики необхідно проводити непряму бінокулярну офтальмоскопію на розширену зіницю, що дасть змогу оцінити зміни сітківки.

Чи можуть симптоми захворювань сітківки бути подібними до симптомів інших офтальмологічних проблем зі здоров’ям?

Так, деякі симптоми можуть бути схожими на катаракту або глаукому, тому потрібна ретельна діагностика для встановлення правильного діагнозу. До загальних захворювань сітківки зазвичай відносять ті, які пов’язані з системними змінами в організмі, наприклад, серцево-судинними захворюваннями, діабетом, змінами складу крові, стенозом сонних артерій та підвищенням їх в’язкості.

Захворювання сітківки можливе в будь-якому віці. Своєчасна діагностика ледь не єдина умова успішної боротьби з хворобами сітківки. Чим раніше виявлено захворювання, тим більше шансів його вилікувати. Якщо час для терапевтичного лікування втрачено, потрібне хірургічне втручання.

Автори: фахівці кафедри офтальмології НМУ імені О.О. Богомольця

Інфографіка: Пресцентр НМУ