#МедичнаПросвіта: до Всесвітнього дня гігієни рук

5 травня за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я світова спільнота відзначає Всесвітній день гігієни рук. Гігієна рук – процедура очищення рук від бруду та збудників хвороб з метою запобігання поширенню захворювань та збереження здоров’я. В межах інформаційно-роз’яснювального проєкту #МедичнаПросвіта доцентка кафедри епідеміології та доказової медицини Національного медичного університету імені О.О. Богомольця Олена Зубленко відповідає на актуальні питання та розповідає про важливі правила гігієни рук.

Дата Всесвітнього дня гігієни рук обрана не випадково: 5-й день 5-го місяця символізує 5 пальців на кожній руці людини. Руки – один із найпоширеніших чинників передачі збудників хвороб. Щодня ми торкаємося численних поверхонь, після чого торкаємося обличчя, вживаємо їжу або передаємо предмети іншим людям. Усі ці дії можуть сприяти поширенню інфекцій.

Хвороби, що передаються через забруднені руки, предмети побуту чи їжу, називають «хворобами брудних рук». Зокрема, це такі кишкові інфекції, як шигельоз, сальмонельоз, ротавірусна інфекція, гельмінтози, загальними проявами яких є пронос, блювота, підвищення температури, слабкість. На брудних руках може бути до 10 млн бактерій.

Гігієнічна обробка рук – ретельне миття рук водою з милом (краще рідким) або з використанням антисептика на основі спирту (не менше ніж 60% спирту).

Гігієна рук – простий, доступний, дешевий та ефективний метод профілактики захворювань. Регулярна гігієна рук значно зменшує кількість збудників хвороб (правильне миття рук може видалити до 90% мікробів) та допомагає захистити не лише себе, а й близьких.

Для миття рук з милом потрібна тепла проточна вода, 1 мл рідкого мила, паперові одноразові або індивідуальні рушники. Для обробки рук антисептиком – 3 мл спиртовмісного антисептика.

Якщо немає доступу до води й мила – використовуйте антисептик.

Якщо руки брудні, але немає можливості помити їх із милом потрібно:

• нанести достатню кількість спиртовмісного антисептика на всю поверхню рук і розтирати не менше 20–30 секунд до повного висихання, обробляючи всі ділянки рук;
• якщо немає антисептика – витерти руки вологими антисептичними серветками;
• за першої нагоди обов’язково помити руки водою та милом;
• поки руки повністю не очищені, не торкайтеся рота, носа, очей. 

На ефективність миття рук впливають:

• температура води – тепла вода сприяє кращому видаленню забруднень;
• правильність техніки миття – чи оброблені всі частини рук (долоні, між пальцями, нігті, зап’ястя);
• тривалість процедури – миття має тривати не менше ніж 30 секунд;
• якість мила – краще використовувати рідке мило;
• чистота рушників або серветок – руки необхідно витирати лише чистими засобами, щоб не забруднити їх знову;
• використання паперових рушників чи повітряних сушарок – паперові рушники сушать руки швидше та гігієнічніше, ніж повітряні сушарки, адже під час використання паперу частина мікробів фізично видаляється з поверхні шкіри. Натомість повітряні сушарки, особливо швидкісні, можуть розповсюджувати бактерії у повітрі, збільшуючи ризик зараження;
• якісне сушіння рук – вологі руки переносять у 1000 разів більше мікробів, ніж сухі, тому після миття важливо добре висушити руки;
• регулярність миття – руки слід мити щоразу після можливого забруднення;
• стан шкіри рук – на пошкодженій шкірі бактерії зберігаються краще, тому важливо доглядати за руками. 

Покриття нігтів і прикраси на руках впливають на ефективність гігієни рук:

• під нігтями накопичується більше бруду та мікробів та їх складніше ретельно очищати навіть при правильному митті;
• якщо покриття лаку пошкоджене (тріщини, відколи), там можуть скупчуватися мікроби;
• прикраси (кільця, браслети, годинники) створюють «мертві зони», де мило і вода погано очищають шкіру
• під кільцями може накопичуватися волога та мікроби, що підвищує ризик інфекцій.

Рекомендовано носити короткі нігті та знімати прикраси з рук під час миття рук.

Чи правдивою є інформація, що:

а) тепла вода з милом видаляє забруднення ефективніше, ніж холодна, але температура вище +37°С може пошкодити шкіру, не вбиваючи бактерії?

Так, ця інформація правдива. Тепла вода (приблизно +30-37°C) допомагає краще змити бруд, жир і мікроби з рук разом із милом. Вона розчиняє забруднення ефективніше, ніж холодна вода. Температура вище +37°C може пошкодити шкіру (гаряча вода сушить її, руйнує захисний шар, що може призвести до подразнень).

б) атисептики, вологі антисептичні серветки так само ефективні, як мило?

Ні, ця інформація не правдива. Антисептики ефективно знищують збудників хвороб на руках без видимого бруду чи жиру. Але якщо руки видимо брудні (наприклад, ґрунт, їжа, кров тощо), антисептики працюють набагато гірше – бруд заважає їх дії. Вологі антисептичні серветки добре підходять для тимчасового очищення, особливо коли немає доступу до води. 

в) компоненти антибактеріального мила видаляють корисні бактерії, тому його не можна часто застосовувати?

Так, ця інформація правдива. Антибактеріальне мило може видаляти не тільки шкідливі, а й корисні бактерії з поверхні шкіри. У складі антибактеріального мила є компоненти, які вбивають мікроби. Але є мікроби, які є частиною природної мікрофлори шкіри і вони потрібні для захисту шкіри. Якщо антибактеріальне мило застосовувати часто, шкіра може ставати сухою і подразненою, може збільшитися ризик інфекцій або алергічних реакцій. Тому антибактеріальне мило рекомендують використовувати у медичних закладах та за рекомендацією лікаря. Для щоденного використання краще вибирати звичайне мило.

г) дітей не потрібно змушувати постійно мити руки, краще дозволити певним групам мікробів все-таки потрапити в організм, щоб він навчився протидіяти їм?

Правильніше сказати, не потрібно змушувати дитину фанатично мити руки кожні 10 хвилин. Але базова гігієна є обов’язковою для запобігання хворобам. Дітей треба навчити мити руки, коли вони забруднені, після відвідування туалету, перед їдою, після контакту з тваринами, після прогулянки на вулиці.

Авторка: доцентка кафедри епідеміології та доказової медицини

НМУ імені О.О. Богомольця Олена Зубленко

Інфографіка: Центр комунікацій, організаційної і редакційної роботи