#Медична просвіта: до Всесвітнього дня здоров’я травної системи

Щороку 29 травня у світі відзначають Всесвітній день здоров’я травної системи – ініціативу Всесвітньої гастроентерологічної організації (World Gastroenterology Organisation), що спрямована на підвищення обізнаності населення щодо профілактики, своєчасної діагностики та лікування захворювань органів травлення. У межах інформаційно-роз’яснювального проєкту #МедичнаПросвіта фахівці кафедри терапії, інфекційних хвороб та дерматовенерології післядипломної освіти Національного медичного університету імені О.О. Богомольця розповідають про симптоми порушення роботи органів травлення, у якому випадку необхідно звернутися до лікаря та як попередити захворювання.

У 2026 році глобальна кампанія до Всесвітнього дня здоров’я травної системи присвячена хронічній діареї та проходить під гаслом «Хронічна діарея: не ігноруйте симптоми» (Chronic Diarrhea: Don’t Flush the Signs Away) Такий акцент є особливо важливим, адже тривалі або повторювані порушення випорожнення можуть бути проявом не лише функціональних розладів, а й запальних, аутоімунних, інфекційних або мальабсорбтивних (при яких порушується процес всмоктування поживних речовин, вітамінів і мінералів у тонкому кишківнику) захворювань травної системи.

Здоров’я травної системи – це не лише відсутність болю в животі чи дискомфорту після їди. Шлунково-кишковий тракт забезпечує перетравлення їжі, всмоктування поживних речовин, води, електролітів, вітамінів і мікроелементів, бере участь у формуванні імунної відповіді, підтриманні метаболічної рівноваги та впливає на якість життя людини.

Захворювання органів травлення охоплюють широкий спектр станів – від поширених функціональних розладів до хронічних запальних, аутоімунних, інфекційних, онкологічних і метаболічних хвороб.

Частина симптомів, що вказують на порушення роботи органів травлення, може бути тимчасовою, однак їх повторення, тривалий перебіг або поєднання з «тривожними ознаками» потребують медичної оцінки. Основні «тривожні ознаки» включають безпричинну втрату ваги, шлунково-кишкову кровотечу, постійне відчуття утрудненого ковтання або застрягання їжі під час їди, повторне або нестримне блювання, регулярний біль у животі, печія або напади кашлю, які будять серед ночі, підвищення температури тіла на фоні болю в животі або кишкових розладів.

До найпоширеніших груп захворювань органів травлення належать:

1. Захворювання стравоходу та шлунка. Це гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, функціональна диспепсія, гастрити, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки. Вони можуть проявлятися печією, болем або дискомфортом у верхній частині живота, відрижкою, нудотою, раннім насиченням, відчуттям важкості після їди.
2. Захворювання кишечника. До цієї групи належать синдром подразненого кишечника, запальні захворювання кишечника – хвороба Крона та виразковий коліт, інфекційні коліти, синдром мальабсорбції, целіакія, мікроскопічний коліт, дивертикулярна хвороба. Вони можуть проявлятися болем у животі, здуттям, діареєю, закрепом, домішками крові або слизу у випорожненнях, втратою маси тіла, анемією.
3. Захворювання печінки, жовчного міхура та підшлункової залози. До них належать жовчнокам’яна хвороба, функціональні розлади жовчного міхура, панкреатити, метаболічно асоційована стеатотична хвороба печінки, вірусні гепатити, аутоімунні та холестатичні захворювання печінки. Такі стани можуть супроводжуватися болем або дискомфортом у правому підребер’ї, нудотою, непереносимістю жирної їжі, жовтяницею, свербежем шкіри, змінами лабораторних печінкових проб.
4. Онкологічні захворювання органів травлення. Рак шлунка, колоректальний рак, рак підшлункової залози, печінки та жовчовивідних шляхів тривалий час можуть не мати специфічних симптомів. Саме тому профілактичні огляди та скринінгові обстеження мають ключове значення, особливо для людей із сімейним анамнезом, хронічними захворюваннями або віковими факторами ризику.
5. Харчові непереносимості та імуноопосередковані реакції на їжу. До цієї групи належать целіакія, алергія на пшеницю, лактазна недостатність, непереносимість окремих ферментованих вуглеводів та інші стани. Важливо розуміти, що не кожен дискомфорт після їди є «алергією» або показанням до суворої дієти. Обмежувальні дієти доцільно призначати після медичної оцінки, а не самостійно.

Звернення до лікаря є доцільним, якщо симптоми з боку травної системи повторюються, прогресують, тривають довго або впливають на повсякденне життя.

Здоров’я травної системи значною мірою залежить від способу життя, харчування, фізичної активності, психоемоційного стану, якості сну, своєчасного звернення до лікаря та відповідального ставлення до профілактичних оглядів.

Для підтримання здоров’я шлунково-кишкового тракту важливо:

• дотримуватися збалансованого раціону з достатньою кількістю овочів, фруктів, цільнозернових продуктів, білка та харчових волокон;
• підтримувати достатній питний режим;
• уникати надмірного вживання алкоголю;
• не палити;
• підтримувати регулярну фізичну активність;
• не зловживати ультраобробленими продуктами, надлишком цукру, трансжирами та висококалорійною їжею;
• не приймати антибіотики, проносні, ферменти чи інші препарати без медичних показань;
• не ігнорувати тривалі або повторювані симптоми;
• проходити рекомендовані профілактичні огляди та скринінгові обстеження;
• звертатися до лікаря при появі «тривожних ознак»;
• не призначати собі обмежувальні дієти без підтвердженого діагнозу.

Важливим елементом профілактики є також уважне ставлення до змін випорожнення. Не лише кров у калі або виражений біль є приводом для консультації. Тривала діарея, закреп, чергування закрепу та діареї, нічні позиви, прогресуюче здуття, поява слизу або раптова зміна звичного ритму дефекації також потребують оцінки лікаря.

Автори: завідувачка кафедри терапії, інфекційних хвороб та дерматовенерології післядипломної освіти

Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, професорка Олена Губська

та асистент кафедри Олег Денисюк

Інфографіка: Пресцентр НМУ