ЕКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНІ ПРОБЛЕМИ ЧИСТОТИ ҐРУНТУ – КАФЕДРА ГІГІЄНИ ТА ЕКОЛОГІЇ №3 ДО ВСЕСВІТНОГО ДНЯ ҐРУНТІВ
На Землі є три екосистеми забезпечення життя – атмосферне повітря, питна вода і ґрунт. Якщо забруднити бодай одну з них, життя на нашій планеті стане неможливим. Медикам відомо, що без повітря людина може прожити не довше 5 хвилин, без води – 5 днів, без їжі – до 5 тижнів.
Ґрунт, як провідний елемент біосфери, особливо його родючий шар, виконує роль годувальника людей. Він впливає на якісний склад атмосфери й відіграє важливу роль у формуванні якості джерел питного водопостачання. Щороку 5 грудня вчені-гігієністи, екологи, аграрії у всьому світі пропонують задуматись над необхідністю збереження родючого шару ґрунту, як одного з найважливіших компонентів екосистем у складі біосфери Землі.
Цю дату запропоновано Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФAO) на честь короля Таїланду Пуміпона Адульядета Великого, який народився 5 грудня 1927 року і протягом усього життя виступав за збереження орного, родючого шару ґрунту і значну частину свого багатства використовував для фінансування проєктів, спрямованих на розвиток сільського господарства. Він і гадки не мав, що настане ера хімізації, а найродючіший шар землі зазнає надмірного навантаження екзогенними хімічними речовинами (ЕХР), насамперед міндобривами та пестицидами. І це річ об’єктивна. Доведено: без хімічних засобів захисту рослин втрати врожаю можуть досягти 30% і виникне небезпека голоду.
Нині у світі застосовується близько 70 тисяч різних хімікатів і пестицидів. Щорічно на аграрний ринок потрапляє 1 500 найменувань нових синтетичних речовин: міндобрив, хімічних меліорантів, пестицидів, зокрема гербіцидів, інсектицидів, зооцидів, фунгіцидів, акарицидів, дефоліантів тощо. З міндобривами на сільськогосподарські угіддя щороку надходить 193 тис. тонн фтору, 1,6 тис. тонн цинку, 620 тис. тонн міді, 622 тис. тонн калію тощо.
Спеціальними науковими дослідженнями показано, що у 90-ті роки ХХ століття залишкова кількість пестицидів у продуктах харчування, рослинах і тваринах зросла, порівняно з 70-ми роками більш ніж у 9 разів. Шкідливі (отруйні) речовини, що знаходяться у міндобривах, хімічних меліорантах і пестицидах, проникають в організм людей, викликаючи захворювання. Вченими підраховано, що близько 90% усіх фунгіцидів, 60% гербіцидів і 30% інсектицидів є канцерогенними. Разом з тим 60-95% гербіцидів, 98% інсектицидів, фунгіцидів не досягають об’єктів пригнічення, а потрапляють за рахунок вертикальної міграції до ґрунтових вод, змиваються з поверхневим стоком до водойм, надходять за рахунок випаровування в атмосферне повітря, а зооциди створюють у ґрунті мертве середовище.
На сьогодні в Україні, після запровадження у 2008 році державної реєстрації, зареєстровано 13 466 найменувань пестицидів і агрохімікатів. Серед зареєстрованих ЕХР є, на жаль, і заборонені у Європі, Росії та Білорусі. Загалом заборонено 200, зокрема в Європі – 120, Україні – 80 діючих речовин хімічних засобів захисту рослин. У світі функціонують близько 20 компаній із Німеччини, Швейцарії, США, Франції, Іспанії, Японії (їхня частка становить 65% імпорту), що виробляють оригінальні препарати, не шкідливі для довкілля та здоров’я людини. Але вони надто дорогі. Тому ринок України нині заполонили, так звані дженерики, переважно китайського виробництва (в межах 21% імпорту), які не відповідають вимогам, але є дешевими.
Українські фермери, зважаючи на непрості соціально-економічні умови, віддають перевагу дешевшим пестицидам, не думаючи при цьому, що ґрунти мають так званий поріг екологічної адаптаційної можливості. Перенасичення ґрунту хімічними сполуками призводить до того, що ЕХР з ґрунту можуть накопичуватись в ризосфері, а потім і в самій рослині, яку вживають тварини, а також людина; потрапити за рахунок вертикальної міграції через ґрунт до ґрунтових вод, а, отже, й до колодязної води; потрапляти до поверхневих водойм зі зливовими водами внаслідок випадання дощу чи танення снігу, отже, до води питної водопровідної, яку споживають жителі міст.
На шляху до Державної реєстрації й надходження на вітчизняний ринок пестицидів і агрохімікатів, а отже, й на сторожі здоров’я людини, завжди були й залишаються медики, вчені-гігієністи. В нашому Університеті на базі гігієнічних кафедр працює науково-дослідний Інститут гігієни та екології, очолюваний професором, академіком Національної академії наук вищої освіти України С.Т. Омельчуком. Вчені Інституту, як і інші науковці України (ДП «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І. Медведя МОЗ України», Інституту медицини праці імені Ю.І. Кундієва НАМН України), ретельно вивчають й оцінюють ЕХР, їхні препаративні форми. Лише за останні 5 років вчені Інституту гігієни та екології НМУ дослідили й рекомендували до використання в сільському господарстві понад 500 препаративних форм пестицидів.
При цьому науковці вивчали фізико-хімічні властивості препарату та його діючих речовин, зокрема агрегатний стан, розчинність у воді при різних температурі й показниках рН водного середовища, в органічних розчинниках тощо. Аналізували домішки у складі хімічних речовин і їхню можливу «небайдужість» до теплокровного організму. Здійснюється токсиколого-гігієнічна характеристика та оцінка хімічної сполуки, з урахуванням можливих віддалених ефектів дії, що дає змогу встановити токсичність препарату: гостру пероральну чи інгаляційну, подразнюючу дію у разі потрапляння на шкіру й слизові оболонки очей.
Вивчається мутагенна, канцерогенна, тератогенна, репродуктивна токсичність тощо. Пестициду привласнюється відповідний клас токсичності (від 1 до 4 класу небезпечності) згідно з чинним санітарним законодавством. Дослідники ретельно вивчають поведінку ЕХР в об’єктах довкілля, що дає змогу класифікувати пестициди за показником «стабільність» у воді, ґрунті, вегетуючих сільськогосподарських культурах і сільськогосподарській сировині та рекомендувати їх для затвердження МОЗ. Нормативи перевіряються під час державних випробувань пестицидів у натурних умовах на дослідних ділянках з вирощуваними сільськогосподарськими культурами в конкретних господарствах, з урахуванням клімато-погодних умов, де вивчається динаміка поведінки діючих речовин пестициду в рослинах.
Вирощувані культури науковці обробляють розчинами препарату певної концентрації й рекомендованими нормами витрати. Обов’язковою умовою є дотримання нормативно-правових актів і використання стандартизованих методик проведення досліджень, з урахуванням міжнародних вимог. Лише після цього вчені роблять висновки щодо гігієнічних регламентів і параметрів безпечного застосування пестицидів. Вони обґрунтовують рішення щодо надання дозволу на використання лише тих пестицидів, при обробці якими сільськогосподарських культур не буде перевищуватись допустима добова доза (ДДД) для людини.
Важливим показником є максимально допустимий рівень (МДР) накопичення хімічної речовини в рослинах чи в рослинній олії чи соку (яблучному, виноградному, томатному тощо). Саме величина МДР гарантуватиме ДДД, тобто нешкідливість екзогенної хімічної речовини (препарату) для організму людини. Важливими є й інші показники, які встановлюють вчені Інституту. Дослідження виконуються за класичною схемою, чи з використанням розроблених і удосконалених, за участю професора кафедри гігієни та екології № 3 М.М. Коршун, розрахункових методів обґрунтування ОДК пестицидів у ґрунті.
Лише дотримання встановлених вченими-гігієністами регламентів і параметрів безпечного застосування хімічних засобів захисту рослин, які нині надходять на аграрний ринок, гарантуватиме збереження здоров’я населення, а також захист і, якоюсь мірою, невичерпаність природних ресурсів на прикладі орного, родючого шару землі. Питання вичерпності природних ресурсів та значного негативного антропогенного впливу на них є основними й найбільш дискутабельними темами гігієни та екології не лише в Україні, а й у світі.
Прес-центр за матеріалами кафедри гігієни та екології №3
