НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. Богомольця
ЧЕСТЬ, МИЛОСЕРДЯ, СЛАВА

ДОСЯГНЕННЯ УКРАЇНСЬКИХ ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГІВ – ДОЦЕНТ КАФЕДРИ ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГІЇ В.Л.ДІДКОВСЬКИЙ ДО МІЖНАРОДНОГО ДНЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ВУХА І СЛУХУ

03.03.2021

Щороку 3 березня за ініціативою Всесвітньої організації охорони здоров’я громадськість планети відзначає Міжнародний день охорони здоров’я вуха і слуху, покликаний підвищувати поінформованість населення про можливі проблеми, пов’язані зі слухом. Цього року цей день проходить під девізом – «Турбота про слух для всіх! Скринінг. Реабілітація. Комунікація». У свою чергу ВООЗ обіцяє надавати державам, які входять до цієї організації, всебічну підтримку у розробці і здійсненні відповідних національних програм лікувальної та профілактичної допомоги людям із захворюванням вух і проблемами зі слухом.

Україна тут не є винятком. Про те, як проблеми захворювання вух і слуху вирішує вітчизняна медицина, зокрема фахівці кафедри оториноларингології НМУ імені О.О.Богомольця, ми попросили розповісти її доцента, кандидата медичних наук, члена правління Українського товариства оториноларингологів Києва та Київської області, члена Української асоціації отіатрів, отонейрохірургів і отоневрологів В’ячеслава Леонідовича Дідковського:

«Однією з найпоширеніших недуг, – зазначив В’ячеслав Леонідович, – є сенсоневральна приглухуватість (СНП). Це захворювання, яке вражає слуховий аналізатор, має тенденцію до необоротних змін та може призводити до повної втрати слуху. Механізми виникнення гострої СНП різноманітні. Це порушення кровопостачання, вірусні інфекції, вплив деяких груп препаратів та аутоімунні чинники. Захворюваність на СНП за даними ВООЗ становить 5–20 випадків на 100 000 населення у світі. І є тенденція до її зростання за останні 10 років. Частота захворюваності збільшується з віком, починаючи з 11 випадків на 100 000 для пацієнтів молодше 18 років і до 77 випадків на 100 000 для пацієнтів старших за 65 років.

Більшість авторів вважає, що частота гострої СНП може бути значно більшою, оскільки не всі пацієнти звертаються за допомогою до лікаря. До того ж тільки у 2 % пацієнтів виникає двобічна втрата слуху. В інших випадках вона є однобічною. Окрім погіршення слуху хворі відзначають шум у вусі (від 41до 90 % випадків) та запаморочення (29 – 56 %). Перші прояви СНП пацієнти найчастіше відзначають одразу після сну. Гостру СНП з невизначеним генезом називають ідіопатичною. Вона виявляється у 7 – 45 % пацієнтів з діагностованою гострою втратою слуху. Наразі є декілька етіологічних чинників у виникненні гострої СНП, включаючи інфекційний, аутоімунний, травматичний, судинний, неопластичний, метаболічний. До інших чинників відносять метаболічні та автоімунні причини. У переважній більшості випадків втрата слуху пов’язана з пошкодженням внутрішніх структур вуха, а саме: волоскових клітин, що часто буває незворотнім процесом. Саме рання діагностика та виявлення причини виникнення СНП є запорукою правильного та вчасного лікування, а з цим і повного відновлення слуху пацієнта.

Лікування хворих на СНП та глухоту є важливою проблемою сучасної медицини і має величезну соціальну значимість. Адже йдеться про зниження працездатності на тривалий період, якості життя та інвалідність. За прогнозом ВООЗ, до 2030 року кількість таких хворих може зрости до 30%.

На сьогодні єдиним дієвим методом реабілітації хворих з сенсоневральною глухотою є кохлеарна імплантація. Це хірургічне втручання, що полягає у протезуванні недіючого рецептора слухового аналізатору – органу Корті. Кохлеарний імплант складається з двох частин: тієї, що імплантується – вживлюється під м’які тканини в структури скроневої кістки, та зовнішньої (процесору), що носиться зовні. Цей пристрій сприймає звукові коливання, трансформує їх у електричні, які передає на збережені волокна слухового нерву.

Сама по собі кохлеарна імплантація дає лише можливість навчитися чути та розмовляти. Для реалізації цієї можливості необхідна злагоджена та сумлінна робота всієї команди, що включає реципієнта імпланту, його батьків, аудіолога, сурдолога, сурдопедагога, хірурга, соціальних працівників, психолога, інженера-акустика. Показаннями для кохлеарної імплантації є двостороння сенсоневральна глухота – підвищення порогів сприйняття звуків в мовленевому діапазоні (0,5-2 кГц) понад 90 дБ. При менших втратах звукосприйняття кохлеарна імплантація здійснюється лише тоді, коли при оптимально підібраних слухових апаратах не досягається достатня розбірливість мови.

Протипоказаннями для кохлеарної імплантації є:

  • набуті та вроджені вади завитка, що унеможливлюють введення електроду;
  • ретрокохлеарні ушкодження слухового аналізатора;
  • соматичні та психічні захворювання та розлади, що унеможливлюють хірургічне втручання або подальшу слухо-мовленневу реабілітацію;
  • відсутність мотивації у хворого або його батьків до післяопераційної слухо-мовленневої реабілітації.

Під керівництвом першого проректора з науково-педагогічної роботи та післядипломної освіти, професора кафедри оториноларингології  О.М. Науменка,

професора Ю.В. Дєєвої на нашій кафедрі багато років проводиться поглиблене дослідження проблем патології слуху із залученням експериментальних дослідів на тваринах, вивчення впливу нових препаратів та методів хірургічного втручання на середньому та внутрішньому вусі.

Основні напрямки науково-практичної роботи кафедри оториноларингології НМУ імені О.О. Богомольця насамперед охоплюють питання патології слухового і вестибулярного аналізаторів, консервативне і хірургічне лікування захворювань вуха:

  • слухові та вестибулярні порушення у хворих із розладами ендокринної системи (професор Ю.В. Дєєва, кандидат медичних наук М.В.Тарасенко);
  • етіологія, патогенез, діагностика та лікування сенсоневральної приглухуватості (доцент В.Л. Дідковський, С.Є. Коновалов, PhD К.Я.Терентьєва, кандидат медичних наук О.В. Васильєв, А.Ю. Шидловський);
  • сучасні методи лікування травматичного розриву барабанної перетинки (кандидат медичних наук О.В.Мотайло);
  • імунологічна реакція у хворих на гострі та хронічні захворювання ЛОР-органів (доцент Ж.А. Терещенко, А.В. Діхтярук);
  • вестибулярна дисфункція у хворих на цукровий діабет (професор Ю.В.Дєєва).

Дослідження у цих напрямках медицини тривають”.

                                                                                                    

Прес-центр