Дослідження вченої підвищить ефективність діагностики та прогнозування плацентарної дисфункції
Успішно захистила дисертацію аспірантка кафедри госпітального акушерства і гінекології та післядипломної освіти Національного медичного університету імені О.О. Богомольця Анна Тер-Тумасова. Дисертаційну роботу присвячено питанням встановлення нових патогенетичних чинників розвитку плацентарної дисфункції та оптимізації тактики ведення жінок з плацентарною дисфункцією.
Плацентарна дисфункція (ПД) – складний клінічний синдром, обумовлений морфологічними та функціональними змінами, а також порушенням компенсаторно-пристосувальних реакцій, які забезпечують повноцінність плаценти як органа, адекватний фетальний ріст, нормальний розвиток органів і систем плода. ПД є одним із найважливіших викликів сучасного акушерства та перинатальної медицини. Саме порушення функціонування плаценти лежить в основі розвитку значної частини ускладнень вагітності, зокрема затримки росту плода, прееклампсії, передчасних пологів, внутрішньоутробної гіпоксії та перинатальної загибелі плода.
Одним із ключових патогенетичних механізмів розвитку плацентарної дисфункції є порушення матково-плацентарного кровообігу, що часто супроводжується змінами у системі гемостазу. Навіть незначні порушення рівноваги між коагуляційними та фібринолітичними процесами можуть призводити до мікротромбозів у плацентарному руслі, що в подальшому зумовлює розвиток плацентарної недостатності. У цьому контексті особливої уваги заслуговує система фібринолізу, яка відіграє важливу роль у підтриманні адекватного кровотоку у плаценті. Порушення фібринолітичної активності може сприяти надмірному накопиченню фібрину у ворсинах хоріону та міжворсинчастому просторі, що призводить до погіршення транспорту кисню і поживних речовин до плода.
У ході дослідження, яке Анна Тер-Тумасова виконувала за наставництва наукового керівника, доцента кафедри госпітального акушерства і гінекології та післядипломної освіти Сергія Леуша, було визначено особливості змін фібринолітичної активності у вагітних із плацентарною дисфункцією. Окрім того, аспірантка встановила взаємозв’язки між показниками материнського та плодового гемостазу, ідентифікувала прогностично значущі маркери порушень фібринолізу, розширила уявлення про патогенетичні механізми розвитку плацентарної дисфункції.
Наукова новизна отриманих аспіранткою нашого Університету результатів, полягає у поглибленні розуміння ролі фібринолітичної системи у розвитку порушень матково-плацентарного комплексу та визначенні нових підходів до їх ранньої діагностики. Практичне значення дослідження науковиці полягає у можливості впровадження отриманих результатів у клінічну практику для оптимізації ведення вагітності у жінок групи ризику щодо плацентарної дисфункції, своєчасного виявлення ускладнень та покращення перинатальних наслідків.
Що важливо, аспірантка НМУ імені О.О. Богомольця запропонувала удосконалений підхід до оцінки стану системи гемостазу з урахуванням показників фібринолізу, що може бути використаний у щоденній практиці лікарів акушерів-гінекологів. Вітаємо дисертантку Анну Тер-Тумасову та її наукового керівника з успішним захистом і бажаємо подальших наукових і професійних здобутків!
Центр комунікацій, організаційної і редакційної роботи
